Ухвала суду № 12190501, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4730/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Цвіркун Ю.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Дочірнього підприємства «Енеїда»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2009 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Енеїда»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, третя особа Державна податкова адміністрація у місті Києві про стягнення коштів та скасування податкового повідомлення-рішення та акта,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач Дочірнє підприємство «Енеїда»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, третя особа - Державна податкова адміністрація у місті Києві, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002731503/0 від 17.04.2009 року Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на користь Дочірнього підприємства «Енеїда»зайво сплачену орендну плату у розмірі 85 999,59 грн. та скасування акта перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради №363/3824 від 27.10.2005 року, передану земельну ділянку Дочірньому підприємству «Енеїда»в оренду строком на 1 рік для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування.

Між Київською міською радою та Дочірнім підприємством «Енеїда»12.04.2005 року укладено договір оренди № 63-6-00361 земельної ділянки 8000000000:90:007:0019 площею 1393 м2 строком на 1 рік з орендною платою у розмірі 2,5 % від грошової оцінки землі, який 13.04.2006 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації. В подальшому Дочірнє підприємство «Енеїда»звернулося до Київського міського голови з проханням внести зміни до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування на проспекті Миколи Бажана в Дарницькому районі міст Києва.

Київська міська рада прийняла рішенням від 28.08.2008 року №168/168 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року», яким вирішила на 2 роки поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,14 га на проспекті Миколи Бажана у Дарницькому районі міста Києва від 13.04.2006 року № 63-6-00361, укладений між Київською міською радою та дочірнім підприємством «Енеїда».

Між Київською міською радою та Дочірнім підприємством «Енеїда»26.12.2008 року укладено договір № 63-6-00529 про поновлення договору оренди від 12.04.2006 року № 63-6-00361 на земельну ділянку 8000000000:90:007:0091 площею 0,14 га строком на 2 роки з 14.04.2007 року та орендною платою у розмірі 3% від грошової оцінки землі, який 29.12.2008 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, що також передбачено пунктом 6.2 Договору оренди між Дочірнім підприємством «Енеїда» та Київською міською радою.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки номер 8000000000:90:007:0019, площею 1393 м2 між Київською міською радою та Дочірнім підприємством «Енеїда» від 12.04.2006 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 63-6-00361.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 8.4 Договору про оренду земельної ділянки вказано, що орендар зобов'язаний у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди надати копію цього Договору до районного податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки.

З урахуванням зазначених вимог, позивач повинен був надати всю необхідну інформацію щодо договору оренди, обчислювати суми орендної плати за період з 2006 року по кінець 2008 року та подавати Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м. Києва податкові декларації. Законом не передбачено обов'язку відповідача пред'являти вимоги щодо сплати орендної плати орендарям.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Право користування земельною ділянкою у позивача виникло з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а саме з 13.04.2006 року, з якої починається нарахування орендної плати, передбаченої вказаним Договором.

Не заслуговують на увагу вимоги позивача, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002731503/0 від 17.04.2009 року Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на суму 22 421,3 гривень у зв'язку з порушенням відповідачем права позивача на оскарження до органу державної податкової служби, оскільки дії не відповідають порядку оскарження рішень податкових органів.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29, передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується. У разі, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.

Скарга Дочірнього підприємства «Енеїда»на податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року №0002731503/0 подана з порушенням порядку та термінів визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Необґрунтованими є вимоги апелянта, про стягнення з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на користь Дочірнього підприємства «Енеїда»зайво сплаченої орендної плати у розмірі 85 999, 59 грн., та необхідність вирахування суми річної орендної плати з урахування коефіцієнту 0,5 %, оскільки будь-якими доказами та розрахунками не підтверджено, а також суперечить умовам договору оренди земельної ділянки.

Вимоги позивач про скасування акта №1658/1503/32348578 від 09.04.2009 року Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва та визнання дій Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва протиправними, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу»рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових перевірок та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, під актом слід розуміти службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання та є лише підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, який містить в собі посилання про сплату податкового зобовязання або штрафних санкцій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Ненормативні (індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України випливає, що правовий акт індивідуальної діє є різновидом рішення суб'єкта владних повноважень.

Зі змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших субєктів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень в контексті п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, оскільки в ньому не реалізується компетенція його видавця шляхом встановлення прав і обов'язки для інших субєктів, а тому дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва щодо проведення перевірки та оформлення результатів перевірки шляхом складення акту є правомірними і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодекс, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «Енеїда»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2009 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Енеїда»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, третя особа Державна податкова адміністрація у місті Києві про стягнення коштів та скасування податкового повідомлення-рішення та акта - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18.10.2010 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.