Постанова № 12190335, 29.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2010 року Справа № 2-27/3304-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівВолкова К.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17 вересня 2009 у справі №2-27/3304-2009

за позовом відкритого акціонерного товариства "Меблі" (вул. Грибоєдова, 39, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 76367,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Меблі" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної платні та компенсації земельного податку у розмірі 67016,60 грн.

Позивач заявою від 27.08.2009 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 16750 грн., суму з відшкодування плати за землю у розмірі 50266,60 грн. і пеню у розмірі 24626,50 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2009 року (суддя Н.В.Воронцова) задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "Меблі" 16750 грн. боргу за оренду, суму з відшкодування плати за землю у розмірі 50266,60 грн. та 24626,50 грн. пені. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючі позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обовязок щодо сплати орендної плати за договорами від 16.07.2007 та від 11.06.2008 та компенсації зі сплати за оренду землі виконувався неналежним чином.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що площа орендованих приміщень у договорах зазначена 600кв.м., однак, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на нерухоме майно площею 559,5кв.м. Приймаючи до уваги, що різниця між фактичною площею і площею, яка вказана у договорах оренди складатиме 40,5 кв. м., відповідач вважає, що позивач не має права вимагати оплати за площу, яка не була передана в оренду. З цих же причин і сума відшкодування податку на землю також невірно розрахована.

Ухвалою від 24.11.2009 Севастопольським апеляційним господарським судом у справі призначено судову бухгалтерську експертизу.

Також ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 судом апеляційної інстанції з врахуванням повноважень, передбачених статтями 99, 41 Господарського процесуального кодексу України, було визнано необхідним для роз`яснення питань, що виникли при вирішенні дійсного спору і потребують спеціальних знань, призначення за власною ініціативою додаткової судової бухгалтерської експертизи, провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 25.10.2010.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 25.10.2010 року представники сторін не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін обовязковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2010, суддю Голика В.С. у зв'язку з перебуванням його у відпустці, було замінено у складі колегії на суддю Волкова К.В.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2007 між відкритим акціонерним товариством "Меблі" (орендодавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення площею 600 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для торгівлі. Вказане нерухоме майно належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва.

Пунктом 4.1 договору визначено, що орендар зобовязався щомісячно сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 15,0 грн. за 1 квадратний метр площі, в тому числі ПДВ. Вартість комунальних послуг зв'язку, електроенергії, податок на землю тощо розраховуються додатково за пред'явленими рахунками, за нормами на підставі чинних тарифів.

Згідно пункту 4.2 вказаного договору всі проплати, передбачені в п. 4.1 вказаного договору, проводяться орендарем щомісячно до 10-го числа поточного місяця за виставленими рахунками шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або за його письмовим зверненням.

Строк оренди встановлено з 16.04.2007 по 10.04.2008 (пункт 2.4 договору).

Матеріалами справи також підтверджено, що 11.06.2008 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення №11/06/08.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 600 кв. м., у стані, що дозволяє його нормальну експлуатацію. Вказане приміщення надане для розміщення магазину. Вказане приміщення належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва.

Згідно пункту 4.1 вказаного договору відповідач зобовязався щомісячно сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 30 грн. за один квадратний метр площі, в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.4 договору визначено, що вартість комунальних послуг, послуг звязку, електроенергії, податок на землю та інше розраховуються додатково по предявлених рахунках, за нормами на підставі діючих тарифів. Сплата здійснюється орендарем.

Всі платежі, передбачені пунктами 4.1 і 4.4 проводяться орендарем щомісячно шляхом перерахування суми, визначеної договором, з розрахункового рахунку відповідача на розрахунковий рахунок позивача або за його письмовим зверненням, не пізніше 10-ого числа кожного місяця оренди (пункт 4.5 договору).

Відповідно до пункту 2.4 строк оренди встановлюється з 11.06.2008 по 31.12.2008.

Однак, відповідачем суму орендної плати за договорами від 16.04.2007 та від 11.06.2008 та компенсацію вартості сплаченого податку на землю у повному обсязі сплачено не було, що стало підставою для звернення відкритого акціонерного товариства "Меблі" до господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідними позовними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 такою, що підлягає частковому задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 600 кв. м., підтверджується наявними в матеріалах справи актами, в яких зазначено, що сторони претензій один до одного не мали (том 1 аркуші справи 21-26, 39-42).

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що відповідач користувався нерухомим майном протягом періоду часу з 16.04.2007 по 31.12.2008 без будь-яких перерв, не зважаючи на те, що строк дії договорів складав відповідно: за договором від 16.04.2007 з 16.04.2007 по 10.04.2008, а за договором від 11.06.2008 з 11.06.2008 по 31.12.2008, оскільки відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно бухгалтерських документів, що містяться у матеріалах справи, заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 сплаті орендної плати за період з 16.04.2007 по 31.12.2008 склала 146650,00 грн. Із вказаної суми відповідачем було сплачено 110485,00 грн., отже, остаточна заборгованість склала 36165,00 грн. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та висновком судово-економічної експертизи №3045 від 26.02.2010 (том 2 аркуші справи 55-60).

Проте, позивач в уточненому позові просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 16750,00 грн., у звязку з чим судова колегія, з огляду на неможливість виходу за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити такі вимоги у заявленому розмірі, тобто в сумі 16750,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає рішення у частині стягнення з відповідача 16750,00 грн. заборгованості з орендної плати таким, що прийнято при повному зясуванні обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального права.

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до умов договорів від 16.04.2007 та від 11.06.2008 вартість комунальних послуг, послуг зв'язку, електроенергії, податок на землю та таке інше розраховуються додатково за пред'явленими рахунками, за нормами на підставі чинних тарифів. Оплата здійснюється відповідачем.

Відповідно до матеріалів справи, 03.05.2006 між Керченською міською радою (орендар) та відкритим акціонерним товариством "Меблі" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки під існуючим магазином, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення 26-ої сесії 4-го скликання Керченської міської ради від 29.03.2005.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 Закону України "Про плату за землю").

При цьому згідно частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені платіжні доручення про сплату позивачем по справі на користь місцевого бюджету міста Керч орендної плати за землю, яка сплачувалася позивачем на підставі договору оренду землі від 03.05.2006 (том 1 аркуші справи 111-123). Зазначене також підтверджено висновком судової експертизи №3045 від 26.02.2010 (том 2 аркуші справи 55-60).

Як вбачається з додатку №1 до декларації відкритого акціонерного товариства "Меблі" за 2007 рік, сума орендної плати за рік склала 13754,75 грн., з яких за період дії договору оренди (тобто з квітня по грудень 2007 року) 10338,56 грн. (том 2 аркуші справи 12-13).

Також згідно угоди про внесення змін до договору оренди землі від 03.05.2006, яку було зареєстровано у Державному реєстрі земель 09.07.2008 за №040800800244, орендна плата за земельну ділянку на 2008 рік склала 28104,90 грн.

Отже, сума відшкодування податку на землю, яку мав сплатити відповідач у справі за договорами оренди від 16.04.2007 та від 11.06.2008, складає 38443,46 грн.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки на сплату такого відшкодування №28 від 07.02.2008 за 2007 рік та №58 від 16.02.2009 (том 1 аркуші справи 32, 38).

Однак, відповідачем докази відшкодування податку за землю надані не були, що також підтверджується висновком судової експертизи №3045 від 26.02.2010 та не заперечується відповідачем у апеляційній скарзі та у відзиві на позов.

При цьому, судова колегія критично відноситься до висновків судового експерта, які викладені у висновку №3045 від 26.02.2010 щодо визначення суми відшкодування податку на землю, оскільки експертом було взято за основу дані оборотних відомостей по рахунку "Розрахунки за орендною платою", тоді як сума податку на землю має визначатись на підставі інших документів відповідно до вимог Закону України "Про плату за землю".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що сума відшкодування податку на землю, яка підлягає стягненню з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на підставі договорів оренди від 16.04.2007 та від 11.06.2008, складає 38443,46 грн. В інший частині вимог судова колегія вважає за необхідне відмовити, оскільки такі вимоги не обґрунтовані належними доказами.

Також відкритим акціонерним товариством "Меблі" було заявлено вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 пені за несвоєчасне виконання обовязку щодо оплати за оренду приміщення за договорами від 16.04.2007 та від 11.06.2008 в сумі 24626,50 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами пункту 5.1 договору оренди від 16.04.2007 передбачено, що у разі порушення відповідачем строків сплати, вказаних у пункті 4.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення.

А пунктом 5.1 договору оренди №11/06/08 від 11.06.2008 визначено, що за кожен день прострочення перерахування орендної плати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від місячної суми заборгованості, але не менше 15% від загальної місячної суми орендної плати.

Згідно частині 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, за результатами дослідження матеріалів справи, встановлено, що не по всіх наданих документах про сплату за оренду нерухомості (виписки банку та прибутково-касові ордери) можливо зясувати за який саме період був здійснений платіж. У звязку з чим, розрахувати розмір пені за прострочення сплати за оренду з урахуванням заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 неможливо. Такого ж висновку дійшов експерт під час проведення додаткової судової економічної експертизи (висновок №1178 від 17.09.2010).

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з урахуванням викладеного, судова колегія вважає неможливим задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Меблі" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми пені у розмірі 24626,50 грн., оскільки позивачем позовні вимоги в цій частині є недоведеними.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі про те, що відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на нерухоме майно площею 559,5 кв. м., тоді як площа орендованих приміщень у договорах зазначена 600 кв. м., судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Під час укладення договорів оренди б/н від 16.04.2007 р. і №11/06/08 сторони дійшли згоди про передачу об'єкту оренди саме площею 600 кв. м.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання - передачі передавався відповідачу об'єкт оренди площею 600 кв. м. Вказані документи були підписані представниками сторін, отже відповідач на момент складання вказаних документів був згоден сплачувати орендну плату саме за 600 кв. м. без заперечень та в подальшому здійснив дії на виконання вищевказаних умов договорів оренди.

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

При цьому відповідачем не було надано доказів того, що вищевказані договори від 16.04.2007 та №11/06/08 від 11.06.2008 сторонами були розірвані, угоди щодо зміни його умов та положень між сторонам не укладалися, звернень з вказаного питання від відповідача до позивача не було, вищевказані договори оренди або окремі їх пункти у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає частковому скасуванню, оскільки під час його прийняття судом були неповно зясовані обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення спору.

Пунктом 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у постанові має бути зазначений, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, судові витрати у справі, які складаються з витрат по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу та витрат на проведення судової економічної експертизи та додаткової судової економічної експертизи, мають бути розподілені між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки сторонами не було надано доказів сплати вартості проведених експертних досліджень у справі, тому ці суми підлягають відшкодуванню сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь експертної установи.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2009 у справі №2-27/3304-2009 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Меблі" (вул. Грибоєдова, 39, місто Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95000, р/р 2600631107001 у КРФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324010, ЗКПО 01548645) заборгованість з орендної плати в сумі 16750,00 грн., суму з відшкодування плати за землю в розмірі 38443,46 грн., судові витрати зі сплати державного мита в сумі 551,94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 188,21 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55а, Сімферополь, 95001, ЗКПО 26225794, р/р 31252272210502 у ГУ ДКУ в АРК ЗКПО 34740405 МФО 824026) витрати за проведення судової експертизи в сумі 2763,68 грн. та витрати за проведення додаткової судової експертизи в сумі 2134,55 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Меблі" (вул. Грибоєдова, 39, місто Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95000, р/р 2600631107001 у КРФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324010, ЗКПО 01548645) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55а, Сімферополь, 95001, ЗКПО 26225794, р/р 31252272210502 у ГУ ДКУ в АРК ЗКПО 34740405 МФО 824026) витрати за проведення судової експертизи в сумі 1825,13 грн. та витрати за проведення додаткової судової експертизи в сумі 1409,65 грн.

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіК.В. Волков

В.М. Плут