Постанова № 12190217, 28.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 жовтня 2010 року Справа № 5020-10/075 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіВолкова К.В.,

суддівБорисової Ю.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЧД";

відповідача: Крисіна Лариса Василівна (повноваження перевірені), паспорт НОМЕР_1 від 26.03.97, Голова, садове товариство "Родник";

відповідача: Любимова Анна Олександрівна, довіреність №б/н від 07.10.10, садове товариство "Родник";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Піраміда Плюс";

розглянувши апеляційну скаргу садового товариства "Родник" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 24 листопада 2009 року у справі №5020-10/075

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" (вул. Очаківців, 60-99,Севастополь,99011)

досадового товариства "Родник" (хутір Лукомський 1, Максимова дача,Севастополь,99055; представник - Грібанова М.В. АДРЕСА_1)

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Піраміда Плюс" (99055, пр. Ген. Острякова, 240/58, м. Севастополь)

про стягнення 74746,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, садового товариства „Родник” про стягнення 74 746,92 грн. (т.1, а.с. 3-6).

Позов мотивований посиланням на статті 193 Господарського кодексу України, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та обґрунтований неналежним виконанням садовим товариством „Родник” обов'язку щодо оплати за виконання роботи відповідно до умов договору №020608 від 02 червня 2008 року.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року у справі №5020-10/075 (суддя Юріна О.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” задоволено частково.

З садового товариства „Родник” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” стягнуто 70 321,31 грн. у тому числі: основна заборгованість 54 535,80 грн., 3% річних 1 425,40 грн., інфляційні втрати 7 869,60 грн., пеня 6 490,581 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, садове товариство „Родник” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Так, садове товариство „Родник” вважає, що роботи позивачем за договорами підряду виконані не в повному обсязі та кінцевій сплаті не підлягають, колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими, у звязку з наступним.

Також, ця особа стверджує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме заявник апеляційної скарги вважає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи

У судове засідання, призначене на 19 жовтня 2010 року, представники позивача та третьої особи не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Отже, колегія суддів зазначає, що у судовому засіданні були присутні інші представники відповідача, яки доводи апеляційної скарги підтримали та наполягали на її задоволенні.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” (виконавець) та садовим товариством „Родник” (замовник) був укладений договір №0206008, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за узгодженням з замовником виконати роботи по зовнішньому електроживленню садового товариства „Родник” та передати замовнику разом із результатом роботи інформацію, що стосується експлуатації об'єктів виконання робіт, а замовник в свою чергу зобов'язався оплатити роботи (пункти 1.1, 1.2 Договору) (т.1, а.с.11).

Пунктами 4.1, 4.2.1, 4.2.2 вищевказаного договору передбачено, що платежі за роботи здійснюються у наступному порядку: платежі здійснюються шляхом переводу коштів на банківський рахунок виконавця, або безпосередньо через касу виконавця; аванс в розмірі не менш 100% вартості матеріалів та 50% вартості робіт за договором замовник сплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури; іншу частину вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 вказаного договору, набрання договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія - до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Судом першої інстанції було встановлено, що договір на час розгляду справи є чинним та недійсним не визнаний.

19 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” (виконавець) та садовим товариством „Родник” (замовник) укладений договір №42, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за узгодженням з замовником виконати роботи по зовнішньому електромонтажу низької сторони сіті від КТП 250 кВА, що монтується в районі Максимової дачі та передати замовнику разом із результатом роботи інформацію, що стосується експлуатації об'єктів виконання робіт, а замовник зобов'язується оплатити роботи (пункти 1.1, 1.2 Договору) (т.1, а.с. 16).

Пунктами 4.1, 4.2.1, 4.2.2 договору №42 від 19 серпня 2008 року передбачено, що платежі за роботи за вищевказаним договором здійснюються у наступному порядку: платежі здійснюються шляхом переводу коштів на банківський рахунок виконавця; аванс в розмірі не менш 70% вартості робіт за Договором замовник сплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури; іншу частину вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 вищевказаного договору, набрання договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія - до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором. Судом першої інстанції було встановлено, що на час розгляду справи вказаний договір чинний та недійсним не визнаний.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” були виконані роботи за умовами договорів на загальну суму 273 501,60 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт: за вересень 2008 року на суму 186 994,80 грн. (підписаний сторонами за договором без зауважень) (т.1, а.с. 23-27), за жовтень 2008 року на суму 31 574,40 грн. (т.1, а.с.32-34), за листопад 2008 року на суму 54 932,40 грн. (т.1, а.с.38-42).

Також, про виконання позивачем робіт за договорами свідчать листи відповідача на адресу відкритого акціонерного товариства „Енергенична компанія „Севастопольенерго” від 21 жовтня 2008 року за вих. №190 (т.1, а.с.52) та Держенергонадзору України у місті Севастополі від 24 листопада 2008 року (т.1, а.с.53).

Листом від 19 листопада 2008 року за вих. №42/11 (т.1, а.с. 48) позивач повідомив відповідача про закінчення робіт за договорами та направив Акти приймання виконаних підрядних робіт лист повернутий відділенням звязку з позначкою „за спливом строку зберігання, причина: неявка адресата” (т.1, а.с.49, 50).

Таким чином, зобов'язання за договорами від 02 червня 2008 року №0206008 та від 19 серпня 2008 року №42 позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом першої інстанції відповідач умови пунктів 4.2.2 договорів належним чином не виконав - за одержані роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 218 965,80 грн.

Заборгованість відповідача за договорами перед позивачем склала 54 535,80 грн.

Відмова дочірнього садового товариства „Родник” погасити зазначену заборгованість у добровільному порядку зявилась підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” до господарського суду міста Севастополя позовом про її стягнення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та про необхідність змінити рішення господарського суду міста Севастополя, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірних договорів у справі вбачається, що вони за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини, які виниклі у звязку з їх укладенням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей стосовно виконання господарських зобовязань, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 861 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частково задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” суд першої інстанції виходив з наступного.

Факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” робіт за умовами договорів на загальну суму 273 501,60 грн. підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт: за вересень 2008 року на суму 186 994,80 грн. (підписаний сторонами за договором без зауважень) (т.1, а.с. 23-27), за жовтень 2008 року на суму 31 574,40 грн. (т.1, а.с.32-34), за листопад 2008 року на суму 54 932,40 грн. (т.1, а.с.38-42).

Судом першої інстанції було встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт складені, підписані позивачем та направлені на адресу відповідача належним чином, про що свідчать опис вкладення до поштового відправлення та довідка відділення зв'язку про повернення поштового відправлення (т.1, а.с. 49-50). Відповідач ці акти не підписав, мотивів відмови від підписання не навів. Таким чином, відсутні підстави вважати акти недійсними.

Також, про виконання позивачем робіт за договорами свідчать листи відповідача на адресу відкритого акціонерного товариства „Енергенична компанія „Севастопольенерго” від 21 жовтня 2008 року за вих. №190 (т.1, а.с.52) та Держенергонадзору України у місті Севастополі від 24 листопада 2008 року (т.1, а.с.53).

Листом від 19 листопада 2008 року за вих. №42/11 (т.1, а.с. 48) позивач повідомив відповідача про закінчення робіт за договорами та направив Акти приймання виконаних підрядних робіт лист повернутий відділенням звязку з позначкою „за спливом строку зберігання, причина: неявка адресата” (т.1, а.с.49, 50).

Таким чином, зобов'язання за договорами від 02 червня 2008 року №0206008 та від 19 серпня 2008 року №42 позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом першої інстанції відповідач умови пунктів 4.2.2 договорів належним чином не виконав - за одержані роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 218 965,80 грн.

Заборгованість відповідача за договорами перед позивачем склала 54 535,80 грн.

Але, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було призначено судову будівельну-технічну експертизу, у звязку з тим, що суду необхідно було визначити вартість виконаних підрядних робіт за договорами №020608 від 02 червня 2008 року та №42 від 19 серпня 2008 року.

Згідно з висновку судової будівельно-технічної експертизи №456 від 22 вересня 2010 року встановлено, що вартість робіт, зазначених в договорах №020608 від 02 червня 2008 року та №42 від 19 серпня 2008 року, складає 251471,20 грн. (т.2, а.с. 154-156).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 251471,20 грн., у звязку з тим, що відповідачем було частково сплачено зазначену суму заборгованості у розмірі 218965,80 грн., а отже сума, яка підлягає сплаті відповідно до розрахунків суду становить 32505,40 грн.

Вказана сума підлягає стягненню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу, згідно з якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 546, 549 , пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія судів перевіривши розрахунок пені, встановила, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, у звязку з тим, що сума основного боргу була зменшена.

Отже, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Постанов Національного банку України від 21 квітня 2008 року №107 розмір облікової ставки з 30 квітня 2008 року складав 12%.

Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 3868,59 грн., а саме: 27 листопада 2008 року 26 травня 2009 року (181 день) 32505,40грн. х 24% х 181 : 365.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочки виконання грошового зобов'язання боржник, прострочивши виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з індексом інфляції за час прострочи, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлено інший розмір процентів.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції встановив, що він також не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, 3% річних з простроченої суми складає 849,59 грн. (32505,40 грн. х 3% : 365 дн. х 318 дн.).

Розмір витрат, повязаних з інфляцією за період прострочення складає: 32505,40грн. х 101,1% х 101,7% х 101,5% х 102,1% х 102,9% х 101,5% х 101,4% х 100,9% х 100,5% = (37195,99 грн. 32505,40 грн.) = 4690,58 грн.

Твердження заявника апеляційної скарги стосовно того, що роботи позивачем за договорами підряду виконані не в повному обсязі та кінцевій сплаті не підлягають, колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими, у звязку з наступним.

У грудні 2008 року відповідач надав до Держенергонадзору Акти освідчення скритих робіт (устрій захисного заземлення); Акт здавання-приймання електромонтажних робіт по електропостачанню садового товариства „Родник”. В вказаних актах відображені роботи та матеріали, що відповідають роботам та матеріалам в бухгалтерських актах (форми КБ2 та КБ3) між позивачем та відповідачем, який заявник апеляційної скарги не визнає.

Крім того, Акти на дані роботи відповідачем були підписанні з товариством з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс”, яка не має жодного відношення до робіт, виконаних товариством з обмежено відповідальністю „ЛЧД”, та не заключала ніяких договорів з позивачем.

Більш того, під час розгляду справи в апеляційному суді, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що він в договірні відносини з товариством з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс” не знаходиться. Крім цього цей факт підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс” за вих. №12 від 31 березня 2010 року.

В підтвердження факту виконання робіт є лист голови товариства Крисіної Л.В. на адресу начальника Держенергонагляду Малишева В.А. від 24 листопада 2008 року, в якому відображено, що монтажні роботи, згідно з ТУ №1425/08 виконані у повному обсязі (т.2, а.с. 34).

Також, вищевказані обставини підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи №456 від 22 вересня 2010 року, згідно якого експертом було зазначено, що роботи, зазначенні в договорах №020608 від 02 червня 2008 року та №42 від 19 серпня 2008 року були виконані позивачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що виконанні позивачем роботи були прийняті відповідачем до експлуатації.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне, матеріалами справи підтверджується, що поштова кореспонденція була направлена судом першої інстанції на адресу відповідача, яка була зазначена у позовній заяві, а також в апеляційній скарзі.

Також, вказана адреса на яку відправлялась поштова кореспонденція, зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1, а.с.69).

Отже, представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно із пунктом 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123, від 15 березня 2007 року „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З врахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду дійсної справи господарським судом сумлінно виконано вимоги чинного законодавства щодо належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, враховуючи зміст вищевказаних правових норм, зазначені документи є належними та допустимими доказами у даній справі, які підтверджують певні обставини.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення позову в сумі 41914,16 грн..

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до вищевказаної статті підлягає стягненню з позивача залишкової частини сплати витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу садового товариства „Родник” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року у справі №5020-10/075 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції:

„Стягнути з садового товариства „Родник” (Хутор Лукомський, Максимова дача, Балаклавський район, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 24860842, р/р 26008060074691 в СФ КБ „Приватбанк”, місто Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” (вул.. Очаковцев, 60, кв.99, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 33276101, р/р 260043769801 в СФ ЗАТ „Петрокомерц-Банк”, місто Севастополь, МФО 384544) 41914,16 грн. заборгованості, з яких: сума основного боргу 32505,40 грн., 3% річних 849,59 грн., інфляційні витрати 4690,58 грн., пеня 3868,59 грн.”

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з садового товариства „Родник” (Хутор Лукомський, Максимова дача, Балаклавський район, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 24860842, р/р 26008060074691 в СФ КБ „Приватбанк”, місто Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” ” (вул.. Очаковцев, 60, кв.99, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 33276101, р/р 260043769801 в СФ ЗАТ „Петрокомерц-Банк”, місто Севастополь, МФО 384544) витрати по сплаті державного мита в сумі 418,60 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 132,16 грн..

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД” (вул.. Очаковцев, 60, кв.99, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 33276101, р/р 260043769801 в СФ ЗАТ „Петрокомерц-Банк”, місто Севастополь, МФО 384544) на рахунок Севастопольського відділення Харківського науково - дослідницького інституту судових експертиз ім.. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (вул.. Ген. Хрюкіна, 18, місто Севастополь, 99055, р/р 31258272210059, МФО 824509 в УДК в Нахімовському районі у місті Севастополі) витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 2064,00 грн.

6. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддяК.В. Волков

СуддіЮ.В. Борисова

І.В. Черткова