Постанова № 12190182, 27.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2010 року Справа № 2-22/5295-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПрокопанич Г.К.,

суддівКотлярової О.Л.,

Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача, Овсянников Сергій Васильович (повноваження перевірені), витяг АЕ 134433 від 23.04.93, керівник, дочірнє підприємство Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море";

відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Трейд і Сервіс";

відповідач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_3;

третьої особи, не з'явився, Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк";

третьої особи, не з'явився, приватне підприємство "Кримська рибна компанія "Діскавері";

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 21.07.2010 року у справі №2-22/5295-2009

за позовом Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" (вул. Новоселів, 2,Керч,98307)

до Приватного підприємства "Трейд і Сервіс" (вул. Колобова, 21-336,Севастополь,99038)

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

треті особи:

Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (вул. Київська, 79/2,Сімферополь,95034)

Приватне підприємство "Кримська рибна компанія "Діскавері" (вул. Ворошилова, 8-29,Керч,98330)

про визнання недійсними договорів та витребування майна ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 21.07.2010 року у справі №2-22/5295-2009 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановленим судовим актом, дочірнє підприємство Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги, посилаючись на статтю 661 Цивільного кодексу України та зазначивши, що сприяння лізингодавця у переоформлені права власності на лізингоодержувача проявилось насправді у неправомірному повторному продажу риболовного судна „Алголь” фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 при повному виконанні позивачем обовязків по сплаті лізінгових платежів, а також у неповідомленні позивача про розірвання договору лізингу та відмову у видачі позивачу податкової накладної.

У відзиві фізична особа підприємець ОСОБА_4 зазначив. що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 05 жовтня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Антонова І.В., Ткаченко М.І.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року суддів Антонову І.В., Ткаченко М.І. було замінено на суддів Фенько Т.П., Маслову З.Д.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року суддю Маслову З.Д. було замінено на суддю Котлярову О.Л.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

У судове засідання 18 жовтня 2010 року зявився представник позивача - Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море", представники відповідачів та третїх осіб не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надійшла заява про неупереджений розгляд справи, що, згідно ст.ст. 55,129 Конституції України, ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України є обовязком суду.

Від голови Кримської спілки риболовецьких колгоспів 11.10.2010 надійшло повідомлення про скасування довіреностей, виданих ОСОБА_5 на дію від імені Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море".

Однак, у судове засідання 18.10.2010 р. зявився представник позивача ОСОБА_2,який, згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 716321 від 04.10.2010 та № 7259551 від 14.10.2010 станом на 05.10.2010 та 14.10.2010 р. є керівником Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море". З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала ОСОБА_2 належним представником позивача та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів та третіх осіб.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У вересні 2009 року Дочірнє підприємство Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Трейд і Сервіс" , фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Сімферопольської філії, просило визнати недійсним договор купівлі - продажу риболовного судна «Алголь» від 27.06.2008 року, укладений між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, та договір купівлі-продажу обладнання від 27 червня 2008 року, укладений між тими ж особами, посилаючись на те, що зазначені правочини вчинені з порушенням норм діючого законодавства, а саме, Законів України „Про фінансовий лізинг”, „Про заставу” та інші.

Заперечуючи проти позовних вимог, фізична особа підприємець ОСОБА_4 послався на Закони України „Про іпотеку”, „Про фінансовий лізинг”, „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, „Про заставу” (а.с. 72-83, том 1).

Позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги заявами від 06.11.2009 року (а.с. 85-89, том 1), від 21.01.2010 року (а.с. 123-125, том 2), від 02.02.2010 року (а.с. 141, том 2), від 19.05.2010 року (а.с. 41-42, том 3), від 07.06.2010 року (а.с. 62-65, том 3), від 06.07.2010 року (а.с. 140-141, том 3).

Відповідно до останніх уточнень позовних вимог від 06.07.2010 року позивач просив визнати недійсними договори купівлі - продажу риболовного судна «Алголь» та його обладнання від 27.06.2008 року, укладені між приватним підприємством «Трейд і Сервіс» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4; вилучити у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 риболовне судно «Алголь» з обладнанням на користь позивача. Крім того, позивач зазначив, що від всіх раніше поданих вимог відмовляється.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 року матеріали зустрічної позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернуті позивачу (а.с. 145, том 1).

Третя особа - Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у письмових поясненнях проти позову не заперечувала, звернувшись з клопотанням при прийнятті рішення визнати факт , що має для субєктів господарювання юридичне значення, а саме, наявність прав та обовязків іпотекодержателя/ заставодержателя у товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на предмет іпотеки риболовного судна „Алголь” за іпотечним договором , укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та приватним підприємством "Трейд і Сервіс" на риболовне обладнання за договором купівлі-продажу обладнання судна від 27.06.2008 року , що виступає предметом застави за договором застави рухомого майна (обладнання) № 36/Zк-08 від 27.06.2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ((а.с. 2, том 2).

Оскаржене рішення мотивоване посилання на норми Цивільного кодексу України щодо підстав набуття права власності за договором.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, представника третьої особи - Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у судовому засіданні 12.10.2010 р., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" в особі Сімферопольської філії та дочірнім підприємством Кримської спілки риболовецьких колгоспів „Торговельно-промисловий комплекс „Море" укладено кредитний договір на відкриття невідновлюваної кредитної лінії №36/К-07, предметом якого є надання кредитних коштів з цільовим використанням на придбання та ремонт риболовного судна (а.с. 39-42, том 1).

Відповідно до пункту 3.1.1. договору, виконання зобовязань за цим договором забезпечується іпотекою риболовного судна „Алголь” 1981 року побудови, яке має наступні головні розміри за обмірним свідоцтвом: довжина 23,63 м, ширина 6,50 м, осадка 2,34 м, валова місткість 103 т, чиста місткість 31 т, дедвейт 61 т., що належить на праві власності майновому поручителю позичальника приватному підприємству "Трейд і Сервіс".

Одночасно відповідач - приватне підприємство "Трейд і Сервіс" виступив майновим поручителем позивача у справі перед товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", уклавши 24.07.2007 року іпотечний договір, згідно пункту 1 якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 36/К-07 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії від 23.07.2007 року а також будь якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредитку, тощо), укладеним між іпотекодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобовязаний іпотекодержателю по 22.07.2010 року у порядку та строки та на умовах, встановлених кредитним договором повернути кредит у розмірі 1100000,00 грн., сплатити проценти за користування ним (а.с. 49-50, том 1).

Предметом іпотеки за цим договором є риболовне судно „Алголь”, ідентифікаційний номер ІМО 8974336, 1981 року побудови, місце побудови м. Азов, СРСР, порт приписки Севастопольський морський торгівельний порт, прапор України, яке має наступні головні розміри за обмірним свідоцтвом: довжина 23,63 м, ширина 6,50 м, осадка 2,34 м, валова місткість 103 т, чиста місткість 31 т, дедвейт 61 т.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно серія СЕ №04872 від 19 червня 2002 року, виданого Капітаном Севастопольського морського порту.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору іпотеки від 24.07.2007 року іпотекодавець зобовязаний не відчужувати предмет іпотеки у будь який спосіб, не укладати договорів уступки прав, не обмежене зобовязаннями з бору третіх осіб без отримання на це попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Пункт 4 договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору, у випадку настання будь-якої з підстав, передбачених пунктом 4.1 цього договору, шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь якій особі в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”. Іпотекодержатель зобовязаний до укладання договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Ціна продажу предмету іпотеки встановлюється між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки предмета іпотеки оціночної діяльності. Договір купівлі продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цього договору є підставою для реєстрації права власності покупця на предмет іпотеки.

24.07.2007 року між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та Дочірнім підприємством Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" було укладено договір фінансового лізингу № - 1Л, предметом якого є риболовне судно „Алголь” 1981 року побудови, яке має наступні головні розміри за обмірним свідоцтвом: довжина 23,63 м, ширина 6,50 м, осадка 2,34 м, валова місткість 103 т, чиста місткість 31 т, дедвейт 61 т., вартістю 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666, 67 грн.

Пунктом 1.6 договору сторони засвідчили, що на момент укладання цього договору предмет лізингу виступає в якості забезпечення виконання зобовязань лізінгоодержувача перед товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" за кредитним договором №36/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 23 липня 2007 року.

Згідно п.2.1. договору строк лізингу за цим договором становить 367 днів (до 27 липня 2008 року включно) з дня передачі предмета лізингу, яким є день підписання сторонами цього договору та акту приймання передачі .

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 договору протягом строку дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця. По закінченні строку лізингу та після сплати останнього лізингового платежу. передбаченого цим договором, сторони підписують акт звірки остаточних розрахунків, у якому за відсутності взаємних претензій фіксують виконання цього договору та перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача. Лізингодавець зобов'язується сприяти перереєстрації предмету лізингу у власність лізингоодержувача після виконання останнім всіх умов цього договору. Протягом строку цього договору лізингоодержувачеві забороняється без письмової згоди лізингодавця та товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" здавати предмет лізингу у сублізинг та використовувати його для інших не передбачених цим договором цілей.

27.06.2008 листом № 2195 управляючий Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" надав дозвіл на продаж (відчуження) приватним підприємством "Трейд і Сервіс" риболовного судна „Алголь” 1981 року побудови, яке має наступні головні розміри за обмірним свідоцтвом: довжина 23,63 м, ширина 6,50 м, осадка 2,34 м, валова місткість 103 т, чиста місткість 31 т, дедвейт 61 т. та належить приватному підприємству "Трейд і Сервіс" на праві власності і знаходиться в іпотеці у товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" відповідно до іпотечного договору від 24.07.2007 року , укладеного між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" і засвідченого приватним нотаріусом Волковою В.М. за реєстровим № 2418, а також заміни боржника - приватного підприємства "Трейд і Сервіс" на нового боржника - фізичну особу підприємця ОСОБА_4 (а.с 28, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2008 року між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є риболовне судно „Алголь”, що належить продавцю приватному підприємству "Трейд і Сервіс" на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на судно СЕ №04872,видане 19 червня 2002 року Севастопольським морським торгівельним портом під № 121.

З тексту договору вбачається, що майно, яке є предметом цього договору, станом на час укладення та нотаріального посвідчення цього договору перебуває в іпотеці у товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" за іпотечним договором від 24.07.2007 року, укладеним між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Волковою В.М. за реєстровим № 2418 та знаходиться під забороною відчуження обєктів нерухомого майна.

Одночасно, згідно п. 5.1 договору продавець гарантував, що судно, яке є предметом цього договору на момент його укладення нікому іншому не продане, не подароване, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передане, не відчужене іншим способом, не заставлене, в податковій заставі не знаходиться, в спорі і під забороною не перебуває, прихованих недоліків, а також прав щодо нього у третіх осіб (в тому числі за договорами найму чи оренди, довічного утримання та інших договорів щодо відчуження та користування цим майном) , як в межах, так і за межами України , не має.

27.06.2008 року між приватним підприємством «Трейд і сервіс» (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання судна, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти обладнання за переліком та оплатити за нього визначену пунктом 1.2. даного договору грошову суму (а.с. 32 т. 1).

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі - продажу обладнання судна, прийом - передача майна здійснюється шляхом підписання уповноваженими на те посадовими особами сторін акту прийому - передачі.

Згідно акту приймання передачі до договору купівлі продажу судна від 27.06.2008 року приватне підприємство "Трейд і Сервіс" передає фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 обладнання (а.с.29, том 1).

Крім того, 27 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» Сімферопольська філія (заставодержатель) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна (обладнання) № 36/2к-08, відповідно до п. 1.1. якого застава за даним договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним довговором № 36/К-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 23 липня 2007 року, укладеним між заставодержателем та Дочірнім підприємством Кримської спілки риболовецьких колгоспів «Торговельно - промисловий комплекс «Море», за умов якого останній зобов'язаний заставодержателю до 22 липня 2010 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит в сумі 1100000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 19,0 процентів річних, комісії та штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (т. 1 а.с. 33-35).

Пунктом 1.3. договору застави рухомого майна встановлено, що предмет застави належить заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі - продажу обладнання судна б/н від 27 червня 2008 року, укладеного між заставодавцем та приватним підприємством «Трейд і сервіс».

Відповідно до п. 1.4. договору сторони оцінили предмет застави у 202 670,00 грн.

Як було зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог Дочірнє підприємство Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" посилається на те, що оспорювані угоди порушують норми Закону України „Про фінансовий лізинг” та права позивача.

Відповідач у справ - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зазначений стороною у спірному правочині як фізична особа, однак оскільки на час укладення договору ОСОБА_4 мав статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1 а.с. 102) та придбав судно саме для здійснення підприємницької діяльності, спір є підвідомчим господарському суду.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у позові встановив відсутність порушеного права позивача і, разом з тим, визнав, що відчуження судна призвело до невиконання приватним підприємством "Трейд і Сервіс" своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №1-Л від 24 липня 2007 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції містить невідповідність викладених у ньому висновків обставинам справи, що , згідно пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового акту.

Пункт 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України надає суду апеляційної інстанції право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове.

Відповідно до пункту 12.1 договору фінансового лізингу № 1-Л від 24.07.2007 року усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків дійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 9 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Відповідно до статі 215 Кодексу торговельного мореплавства України за договором лізингу судна власник судна (лізингодавець) зобов'язується передати фрахтувальнику (лізингоодержувачу) судно без екіпажу для використання з метою торговельного мореплавства на визначений термін, після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право власності на судно.

Лізингоодержувач зобов'язується сплатити лізингову плату, в яку включаються плата за користування судном і його вартість за договором морського лізингу.

Згідно ч. 1 ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право:

1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Укладений договір купівлі продажу від 27.06.2008 року суперечить не лише принципу справедливості, але і статтям 9, 10 Закону України „Про фінансовий лізинг” та статті 215 Кодексу торговельного мореплавства України, оскільки його предметом є предмет лізингу, платежі за договором якого сплачені лізингоотримувачем у повному обсязі.

Доводи відповідачів про те, що лізингові платежі сплачені позивачем не повністю, спростовуються матеріалами справи, а саме, копіями платіжних документів.

Крім того, передане позивачеві за актом приймання - передачі за договором лізингу судно не було вилучено у лізингоодержувача, договір лізингу на час укладення оспорюваних право чинів розірвано не було, тоді як договором лізингу № 1Л від 24.07.2007 сторони не передбачили повернення предмета лізингу лізингодавцю, крім випадку відмови останнього від договору згідно п.8.9 останнього.

Те, що судно за договором сублізингу перебувало у третьої особи, також не свідчить на користь правової позиції відповідачів, оскільки договір сублізингу було укладено за згодою лізінгодавця.

Та обставина, що відповідач у порушення вимог пункту 7.1 договору не сприяв позивачеві в оформленні переходу лізингу, не може впливати на права та обовязки сторін за договором.

Вимоги ч. 2 ст. 221 Кодексу торговельного мореплавства передбачають тільки одну виключну підставу для повернення риболовного судна «Алголь» від позивача як предмету лізингу у розпорядження приватного підприємства «Трейд і Сервіс» для наступного продажу, а саме, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу судна і зажадати повернення судна, якщо лізингоодержувач не вніс лізингової плати протягом трьох місяців після настання терміну платежу.

Тому для реалізації свого права власності приватне підприємство «Трейд Сервіс» шляхом продажу 27.06.08 р. повинно було виконати наведену вимогу, а не стверджувати в оспорюваному договорі купівлі-продажу (п. 5.1), що судно, яке є предметом договору на момент його укладання нікому іншому не продане, не подароване, як внесок до статутного фонду не передане, не відчужене іншим способом, не заставлене, в податковій заставі не знаходиться, в спорі і под забороною (арештом) не перебуває, прихованих недоліків, а також прав щодо нього у третіх осіб ( в тому числі за договорами найму чи оренди, довічного утримання та інших договорів щодо відчуження та користування цим судном як в межах, так і за межами України, немає.

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж; частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Однак, відмови лізингодавця від договору також не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного договір купівлі-продажу судна від 27.06.2008 року підлягає визнанню недійсним.

Також підлягає визнанню недійсним і договір купівлі продажу обладнання судна від 27.06.2008 року, оскільки зазначене обладнання призначено для забезпечення експлуатації та обслуговування судна.

Відповідно до статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачеві у вимогах про витребування судна та обладнання у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та передачі майна Дочірньому підприємству Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море".

Згідно статей 620, 621 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред'явив позов.

У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

На думку колегії, зазначені норми матеріального права не охоплюють спірні правовідносини, стосуються відповідальності за порушення зобовязання, що виходить за межі предмета спору.

Обґрунтування позивачем вимог у частині вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 риболовного судна "Алголь" з обладнанням посиланням на ст. 660, 661 ЦК України також є хибним, оскільки, як було зазначено вище, право власності за договором лізингу сторонами у встановленому порядку оформлено не було.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як було зазначене вище, позов не містить вимоги про застосування ст. 216 Цивільного кодексу України, тоді як застосування правових наслідків недійсності правочину є правом, а не обовязком суду.

На час розгляду справи у передбаченому договором лізингу № 1Л від 24.07.2007 порядку право власності позивача на риболовне судно „Алголь” не зареєстроване, тому правові підстави для задоволення позовних вимог в частині передачі майна позивачем згідно лізингових правовідносин відсутні.

Стосовно клопотання третьої особи - Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про встановлення певного факту набуття права судова колегія зазначає, що це клопотання також виходить за межі предмета спору та розгляду не підлягає

З врахуванням вищенаведеного, керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 ч.1 статті 104, статею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2010 року у справі №2-22/5295-2009 скасувати в частині відмови у позові дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" до приватного підприємства "Трейд і Сервіс" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вимогах про визнання недійсним договору купівлі продажу судна № 2343 від 27.06.2008 року, укладеного між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, договору купівлі-продажу обладнання судна від 27.06.2008 року, укладеного між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою ОСОБА_3.

3. Позовні вимоги дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" до приватного підприємства "Трейд і Сервіс", фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсними договору купівлі продажу судна від 27.06.2008 року № 2343 , договору купівлі-продажу обладнання судна від 27.06.2008 року задовольнити.

4. Визнати недійсним договір купівлі продажу риболовного судна „Алголь” від 27.06.2008 року № 2343, зареєстрований приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Андрієвською О.А., укладений між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою ОСОБА_4.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання судна від 27.06.2008 року, укладений між приватним підприємством "Трейд і Сервіс" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

6. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2010 року у справі №2-22/5295-2009 залишити без змін.

7. Стягнути солідарно з приватного підприємства "Трейд і Сервіс" (вул. Колобова, 21-336,Севастополь,99038, індефікаційний код 31377042,п/р 2600000135685 в ВАТ „Укрексімбанк” МФО 324786) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, індефікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства Кримської Спілки риболовецьких колгоспів "Торговельно-промисловий комплекс "Море" (вул. Новоселів, 2,Керч,98307, індефікаційний код 04619245, р/р 2600601300336 в Сімферопольській філії ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228) 107,75 грн державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддяГ.К. Прокопанич

СуддіО.Л. Котлярова

Т.П. Фенько