Постанова № 12189910, 21.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2010 року Справа № 5002-33/3844-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголя Ю.М.,

суддівВолкова К.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя");

відповідача: не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_1);

розглянувши апеляційну скаргу Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 07 вересня 2010 року у справі №5002-33/3844-2010

за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя"

(вул. Радянська, 15а, місто Джанкой, 96102)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 96100)

про стягнення 3655,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2010 року у справі № 5002-33/3844-2010 відмовлено у задоволенні позову Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3655,33 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість за наданні послуги підтверджується матеріалами справи, а саме: актом від 12 лютого 20010 року, актом № РН-0000768 від 15 лютого 2010 року; актом звірки взаєморозрахунків між сторонами до договору від 14 травня 2010 року, які підписанні відповідачем, а тому визнаються ним. Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що актом обстеження водопровідних мереж від 19 лютого 2010 року встановлено витік води, у звязку з неналежним технічним станом внутрішнього водопроводу, який знаходиться на балансі відповідача, а тому суд безпідставно застосував пункт 9.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

20 жовтня 2010 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним.

В судове засідання, призначене на 21 жовтня 2010 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обовязковою, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2005 року між Джанкойским виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (далі Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Споживач) укладено договір № 419 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі Договір) (а.с. 31-32).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобовязаний забезпечити Споживачу подачу пітної води та приймати від Споживача каналізаційні стоки у обємі встановленого ліміту на календарний рік.

Згідно з пунктом 1.2 Договору Споживач зобовязаний сплачувати за вищевказані послуги на умовах вказаних у цьому Договорі та Правилах користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що облік води здійснюється по водоміру, який встановлений на водопровідному вводі, після межі розділу сітей. Зняття показників водоміру проводиться щомісяця представником Постачальника спільно із представником Споживача з оформленням актів за підписом обох сторін.

Відповідно до пункту 2.4 Договору акти та рахунки по кількості відпущеної води Споживачу є підставою для предявлення рахунків на оплату за воду. Отримання рахунку Споживачем підтверджується підписаним актом виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Споживач сплачує за фактично використану воду, облік якої ведеться у відповідності 2.2 та 2.4 Договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що рахунки, які надаються Постачальником за надані послуги, Споживач сплачує протягом 5-ти банківських днів.

Відповідно до пункту 8.1 Договору строк його дії 15 років, а саме з 01 грудня 2005 року до 01 грудня 2020 року.

Вказаний договір є дійсним, оскільки сторонами не розірваний та не визнаний у судовому порядку недійсним.

12 лютого 2010 року представником Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя", який є правонаступником Джанкойского виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складений та підписаний акт про зняття показників з приладу обліку води, відповідно до якого у період з 13 січня 2010 року по 12 лютого 2010 року витрата вода склала 255 м3 (а.с. 13).

15 лютого 2010 року представником Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складений та підписаний акт № РН-0000768 про прийом виконаних робіт за наданні послуги відповідно до договору № 419, відповідно до якого Постачальник надав Споживачу послуги на загальну суму 3715,33 грн. (а.с. 12).

На підставі вказаного акту, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 предявлений рахунок № 768 від 15 лютого 2010 року на загальну суму 3715,33 грн. Вказаний рахунок вручений відповідачу 16 лютого 2010 року, про що свідчить підпис (а.с. 11).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатив рахунок № 768 від 15 лютого 2010 року частково, а саме, відповідачем сплачено лише 60,00 грн.

На підставі цього за відповідачем виникла заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, у період з 13 січня 2010 року по 12 лютого 2010 року, у розмірі 3655,33 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01 березня по 14 травня 2010 року. Вказаний акт підписаний обома сторонами (а.с. 42).

Дані обставини стали підставою для звернення Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" до господарського суду Автономної Республіки Крим з вказаним позовом, оскільки відповідач суму заборгованості у добровільному порядку не сплатив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статі 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до пункту 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (далі Правила), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.

Таким чином, між позивачем та відповідачем на підставі договору № 419 від 01 грудня 2005 року виникли права та обовязки.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні норми містяться у статях 11, 509, 526 Цивільного кодексу України.

Як зазначалось вище, позивач надав послуги по водопостачанню та водовідведенню у період з 13 січня 2010 року по 12 лютого 2010 року на загальну суму 3715,33 грн., що підтверджується актом від 12 лютого 2010 року, актом № РН-0000768 від 15 лютого 2010 року про прийом виконаних робіт за наданні послуги відповідно до договору № 419 (а.с. 12-13). Вказане свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе обовязків за договором.

Однак, відповідач у порушення пункту 3.1 Договору не в повному обсязі сплатив суму за отримані послуги, що є порушенням умов договору. Вказана сума заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів про сплату заборгованості у розмірі 3655,33 грн.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" підлягають задоволенню.

Відповідач, як на заперечення проти позов,у посилався на те, що 16 лютого 2010 року він звернувся із заявою до позивача, в якій повідомив про аварію запірної арматури в приміщенні магазину, який йому належить, встановленого після приладу обліку води, що надходить до споживача, у звязку з чим протягом декілька днів відбувався несанкціонований витік води у підвал в обсязі 255 м3, про що свідчить акт контролера. На підставі цього, та керуючись пунктом 9.6 Правил та пунктом 2.6 Договору, відповідач вважає, що ця вода є неврахованою. Вказаний витік був зафіксований актом від 19 лютого 2010 року представниками позивача.

Судова колегія вважає вказані висновки відповідача безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до технічних умов № 27 від 27 травня 2005 року, який виданий відповідачу, з якого вбачається, що межа розмежування балансової приналежності між абонентом та Кримським Республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" є водопровідний колодязь (ВК-1), розташований на невеликій відстані від будівлі відповідача, а тому водопровідні мережі та споруди, які розташовані після вказаного колодязя та ведуть до приміщень відповідача знаходяться на його балансі.

Відповідно до пункту 13.1 Правил споживачі зобов'язані дотримуватися Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, тримати в належному технічному стані внутрішньобудинкові, дворові і внутрішньоквартальні мережі, споруди і пристрої, що перебувають у них на балансі.

Згідно з пунктом 15.2 Правил виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Актом від 19 лютого 2010 року, який складений з метою встановлення причин великої витрати води, в результаті встановлено, що причиною є витік води з вини споживача (відповідача), у звязку з неналежним технічним станом внутрішнього водопроводу, який знаходиться на його балансі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись статтями 103 (пункт 2 частина 1), 104 (пункт 4 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2010 року у справі № 5002-33/3844-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 96100; ІНН НОМЕР_1; р/р відсутні) на користь Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" (вул. Советська, 15а, місто Джанкой, 96100; ЄДРПОУ 03348100; р/р 260033023430 у філії «Джанкойське відділення № 4553 ВАТ «Ощадбанк», МФО 384072, ОКПО 03348100) заборгованість у розмірі 3655,33 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 96100; ІНН НОМЕР_1; р/р відсутні) на користь Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкоя" (вул. Советська, 15а, місто Джанкой, 96100; ЄДРПОУ 03348100; р/р 260033023430 у філії «Джанкойське відділення № 4553 ВАТ «Ощадбанк», МФО 384072, ОКПО 03348100) державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяЮ.М. Гоголь

СуддіК.В. Волков

І.В. Черткова