Рішення № 12189368, 25.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 60/238-10

вх. № 7771/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, довіреність №2986 від 05.10.2010р.

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - Сокуренко І.О., довіреність №5083 від 19.05.2010р.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до 1. Приватного підприємства "Віфуд", м. Харків

2. Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків

про стягнення 12000,00 грн. та виключення майна з акту опису й арешту майна

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Приватного підприємства "Віфуд" (1-ий відповідач) та Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (2-ий відповідач) про стягнення з 1-го відповідача суми боргу за договором оренди від 28 січня 2008 року у розмірі 12000,00 грн. та виключення з акту опису та арешту майна від 31.07.2009р. генератор дизельний Elemax SHT 25D, що належить на праві приватної власності позивачу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та 1-м відповідачем було укладено договір оренди від 28.01.2008р., за яким позивач передав 1-му відповідачу в строкове платне користування генератор дизельний Elemax SHT 25D, що належить позивачу на праві приватної власності. Однак, 1-й відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати за договором не виконує належним чином, з урахуванням чого виник борг в сумі 12000,00 грн., тому позивачем направлено вимогу 1-му відповідачу про сплату боргу та повернення орендованого майна. 1-й відповідач повідомив позивача про неможливість сплатити борг, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем та неможливість повернення спірного майна, оскільки його було описано та накладено арешт Фрунзенським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 31.07.2009р. При таких обставинах, позивач посилаючись на ст.ст. 50, 59 Закону України "Про виконавче провадження" просить суд виключити спірне майно з акту опису та арешту, а також стягнути з 1-го відповідача заборгованість по орендній платі.

Крім того, позивач просить суд в порядку забезпечення позову заборонити 2-му відповідачу вчиняти будь - які дії з приводу відчуження генератора дизельного Elemax SHT 25D, що включений до акту опису та арешту майна від 31.07.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 жовтня 2010 року о 11:20 годині. Також цією ухвалою господарським судом було прийнято до розгляду клопотання позивача про забезпечення позову та зазначено про те, що воно буде вирішено у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову, розгляд справи №60/238-10 відкладено на "25" жовтня 2010 р. о 11:20.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав "25" жовтня 2010 р супровідним листом (вх.24338) довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на позивача, 1-го відповідача та ТОВ "Вінамекс", які судом долучаються до матеріалів справи.

06 жовтня 2010 року до господарського суду надійшла заява 1-го відповідача (вх. №22428) про розгляд справи без участі відповідача та відповідач зазначає про наявність заборгованості перед позивачем в сумі 12000,00 грн. та неможливість повернення спірного майна, у зв`язку з накладеним арештом Фрунзенським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

У судовому засіданні 06 жовтня 2010 року судом було розглянуто заяву 1-го відповідача про розгляд справи без участі його представника та задоволено її.

Представник 2-го відповідача надав 25 жовтня 2010 року пояснення (вх.24337), відповідно до яких зазначає про скасування арешту майна ПП "Віфуд", накладеного актом опису й арешту майна 31 липня 2009 року та повернення виконавчого документа до господарського суду Харківської області. Суд долучає надані пояснення до матеріалів справи.

Крім того, 25 жовтня 2010 року за супровідним листом (вх.24339) представник 2-го відповідача надав копію наказу по справі №50/41-09 від 25.05.2009р., копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2009р., копію заяви від 24.07.2009р., копію договору позички приміщень від 26.04.2005р., копію витягу з Державного реєстру правочинів, копію договору оренди майна №01/2009 від 01.01.2009р., копію акту прийомки - передачі №1 від 01.01.2009р., копію акту описку й арешту майна від 31 липня 2009 року, копію заяви від 13.04.2010р., копію постанови Вищого господарського суду України від 11.03.2010р. по справі №50/41-09, копію довіреності від 23.10.2009р., копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.04.2010р. та копію довіреності №5083 від 19.05.2010р.

Суд долучає надані 2-м відповідачем документи до матеріалів справи.

Також, 25 жовтня 2010 року до господарського суду надійшли клопотання позивача про залучення іншого відповідача (вх. №24197), в якому позивач просить суд змінити процесуальний статус ТОВ "Вінамекс", яке по справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та залучити його в якості іншого відповідача по справі, клопотання про витребування доказів (вх.24199), в якому позивач просить суд витребувати у 2-го відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження, в якому сторонами є стягувач - ТОВ "Вінамекс" та боржник - ПП "Віфуд"; акт опису й арешту майна, до якого включений належний позивачу генератор дизельний Elemax SHT 25D та докази оголошення тендеру на продаж спірного майна, а саме генератора дизельного Elemax SHT 25D, а також клопотання про продовження строків розгляду справи (вх. №24198), в якому просить суд продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

У судовому засіданні представник позивача не наполягав на задоволенні вищезазначених клопотаннях.

Враховуючи вищевикладене, судом було відхилено вищезазначені клопотання позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та 2-го відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та 1-м відповідачем 28 січня 2008 року було укладено договір оренди.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. предметом договору є Генератор дизельний Elemax SHT 25D, що належить позивачу на праві приватної власності, про що свідчить товарний чек №27/12 від 27.12.2007р.

Згідно п.1.2. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором позивач зобов`язується передати 1-му відповідачу, а 1-й відповідач зобов`язується прийняти в строкове платне користування майно, визначене у цьому договорі, строком з 28 січня 2008 року до 28 січня 2010 року, а також сплачувати позивачу плату за користування наданим майном.

Згідно п.1.5. Договору предмет оренди вважається переданим в орендне користування за цим договором з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Судом встановлено, що позивачем було передано 1-му відповідачу за актом приймання - передавання за договором б/н від 28 січня 2008 року генератор дизельний Elemax SHT 25D.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що 1-й відповідач сплачує позивачу плату за користування майном в розмірі 500,00 грн. щомісячно шляхом перерахування коштів в готівковій формі через касу відповідача до 5 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несплатою 1-м відповідачем орендної плати за спірним договором, позивачем було направлено 1-му відповідачу вимогу від 29 січня 2010 року, в якій позивач запропонував 1-му відповідачу сплатити суму орендної плати у розмірі 12000,00 грн. та повернути генератор дизельний Elemax SHT 25D, у зв`язку з закінченням строку оренди.

Листом від 08 лютого 2010 року 1-й відповідач повідомив позивача про наявність заборгованості в сумі 12000,00 грн., однак вказує на неможливість сплати у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та неможливість повернення предмету оренди, у зв`язку з накладеним арештом 2-го відповідача 31 липня 2009 року.

При таких обставинах, 1-й відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті орендної плати в сумі 12000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що 1-й відповідач визнає позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 12000,00 сумі грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована 1-м відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд виключити з акту опису та арешту майна від 31 липня 2009 року генератор дизельний Elemax SHT 25D, що належить на праві приватної власності позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи 17 червня 2009 року головним державним виконавцем Сокуренко І.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року по справі №50/41-09, якою накладено арешт на все майно, яке належить 1-му відповідачу в межах суми стягнення 75371,17 грн.

Згідно акту опису й арешту майна серія НОМЕР_2 від 31.07.2009 р. на генератор дизельний Elemax SHT 25D, червоного кольору було накладено арешт.

14 квітня 2010 року 1-й відповідач надав 2-ому відповідачу заяву від 13 квітня 2010 року про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа до суду, у зв`язку із скасуванням рішення господарського суду Харківської області від 12 травня 2009 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2009 року у справі №50/41-09.

19 квітня 2010 року заступником начальника відділу ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з скасуванням рішення господарського суду Харківської області постановою Вищого господарського суду України у справі №50/41-09 від 11 березня 2010 року та скасовано арешт майна 1-го відповідача, накладений актом опису й арешту майна державним виконавцем Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 31.07.2009 р.

Згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано позовну заяву 30 серпня 2010 року, отже станом на день подачі позову до суду 2-м відповідачем було вже скасовано арешт, накладений 31.07.2009 року згідно акту опису й арешту майна серія НОМЕР_2 на генератор дизельний Elemax SHT 25D.

Згідно частини першої ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. У ст.1 ГПК України зазначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України, випливає, що підприємства та організації мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині виключення з акту опису та арешту майна від 31.07.2009р. генератора дизельного Elemax SHT 25D є безпідставними, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача на момент звернення до суду не були порушені відповідачами, отже суд відмовляє в цій частині в задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 120,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на 1-го відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 759, 762, 774 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174 Господарського кодексу України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відхилити клопотання позивача про залучення іншого відповідача.

Відхилити клопотання позивача про витребування доказів.

Відхилити клопотання позивача про продовження строків розгляду справи.

Позов задовольнити частково в сумі 12000,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Віфуд" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, ідентифікаційний номер 33477418) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61105, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором оренди від 28 січня 2008 року в розмірі 12000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 120,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині позову щодо виключення з акту опису та арешту майна від 31 липня 2009 року генератору дизельного Elemax SHT 25D, що належить на праві приватної власності позивачу - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/238-10 підписано 27 жовтня 2010 року.