Рішення № 12189362, 20.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р. Справа № 47/242-10

вх. № 7689/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мусієнко Т.В. довіреність №17-2010/Legal від 26.07.10 р.;

відповідача - Немашкалова В.В. ліквідатора;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вектор", м. Харків

про стягнення 166320,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вектор" основної заборгованості у розмірі 135 000,00 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 640,07 грн., пені у розмірі 3 680,00 грн. та штраф у розмірі 27 000,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1 660,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 20.09.10 р. надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 169 394,13 грн., з яких 134 843,22 грн. сума заборгованості за неоплачений товар, пеня у розмірі 5 509,37 грн., 3% річних у розмірі 994,15 грн., інфляційні у розмірі 1 078,75 грн. та штраф 20% у розмірі 26 968,64 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2010 року прийняті уточнення (збільшення) позовних вимог та розгляд справи продовжено з урахуванням цих уточнень. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовлено. Клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи - задоволено. Розгляд справи відкладено на "20" жовтня 2010 р. о 14:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з урахуванням уточнень від 20 вересня 2010 року.

Присутній ліквідатор відповідача у судовому засіданні проти позову Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" не заперечує, суму боргу перед позивачем визнає в повному обсязі, а саме у розмірі 169 394,13 грн. Також ліквідатор зазначив що відповідно протоколу загальних зборів товариства №01/08 від 20.08.10 р. прийнято рішення щодо ліквідації ТОВ фірми "Вектор", про що надав відзив на позов (вх.№ 23759) та документи згідно додатку до відзиву, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач та відповідач перебувають у договірних стосунках щодо здійснення поставок та оплати рафінованованої дезодорованої соняшникової олії під зареєстрованими знаками для товарів та послуг "Олейна" та/або "Розумниця" та/або "Золота краплинка" (надалі «Продукція»), а також надання дистриб'юторських послуг у відповідності до умов дистриб'юторської угоди №ТКО 974039972 від 01.02.2009р. з усіма змінами та доповненнями (надалі - Угода).

Додатком №4 до Угоди (з урахуванням всіх змін та доповнень) передбачено можливість поставки Продукції на умовах як передоплати так і відстрочки платежу, гончому згідно п.8. Додатку №4 визначено, що відповідні умови поставки, терміни поставки й оплати, застосовані при цьому знижки й інші істотні умови поставки відповідної партії Продукції відображаються Постачальником у відповідному рахунку та/чи накладній.

До здійснення поставки Продукції за товарно - транспортною накладною №81506766 від 28.05.2010(надалі ТТН №81506766) Відповідач належним чином здійснював свої зобов'язання з приймання та оплати Продукції.

Позивач у виконання своїх зобов"язань за дистриб'юторських угодою постави відповідачу відповідно товарно - транспортної накладної №ТТН №81506766 від 28.05.2010 на загальну суму 190 281,31 грн., а саме Олія соняшникова рафінована Класична ТМ "Олейна" (в пляшках по 1л) в кількості 17 010 пляшок та Олія соняшникова рафінована Класична ТМ "Олейна" (в пляшках по Зл) в кількості 432 шт.

Відповідач отримав товар, про що зазначив у відзиві на позов, але вартість сплатив лише частково на загальну суму 55 281,31 грн., унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 134 843,17 грн.

Як вбачається з повідомлення про ліквідацію відповідача 20 серпня 2010 року прийнято рішення щодо ліквідації ТОВ фірми "Вектор", про що зроблено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про прийняття рішення товариства про припинення підприємницької діяльності. За даними бухгалтерського обліку відповідача станом на 20 серпня 2010 року має дебиторську заборгованість перед позивачем у сумі 134 843,17 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 134 843,22 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 5 509,37 грн., 3% річних у розмірі 994,15 грн., інфляційні у розмірі 1 078,75 грн. та штраф 20% у розмірі 26 968,64 грн.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 12.1. та 12.4. Угоди Дистриб'ютор несе відповідальність за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен лень прострочення), штрафу у розмірі 20% від розміру заборгованості та сплати 3% річних за користування чужими коштами від простроченої суми.

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши нарахування пені, інфляційних, 3% річних та штрафу, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1 693,94 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вектор" (юридична адреса: 61023,          м. Харків, Дзержинський район, вул. Сумська 112; поштова адреса: 61023, м. Харків, вул. Весніна, 5, к.310, код ЄДРПОУ 30234855, п/р №26004819348701 у відділенні №19 банку "Грант", МФО 351607) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського 28/2,н/п №43, код ЄДРПОУ 25394566; поштова адреса: Україна, 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21 (БЦ "Леонардо") суму заборгованості у розмірі 134 843,22 грн., пеню у розмірі 5 509,37 грн., 3% річних у розмірі 994,15 грн., інфляційні у розмірі 1 078,75 грн., штраф 20% у розмірі 26 968,64 грн., державне мито у розмірі 1693, 94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/242-10

Повне рішення складене 25 жовтня 2010 року.