Рішення № 12188299, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/45322.10.10           За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза»

до Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та

музейний комплекс «Мистецький арсенал»

про стягнення 90948,65 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивача Піліпенко В.П.–представник за довіреністю від 07.07.2010 р.

Від відповідача Марчук О.Л. –представник за довіреністю від 25.05.2010 р.

У судовому засіданні 22.10.2010 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза»до Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов’язання за договором на виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних робіт № 101-КО (х) від 19.01.2009 р. у розмірі 90948,65 грн., в тому числі 57868,80 грн. основного боргу, 29976,04 грн. пені, 640,03 грн. інфляційних витрат та 2463,78 грн. –3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/453 від 22.09.2010 р., яку призначено до розгляду на 11.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 11.10.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, витребувані судом документи та докази у справі не подав.

Представник позивача надав суду документи відповідно до вимог ухвали від 22.09.2010 р., що залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.10.2010 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноваженого представника відповідача та неподанням витребуваних документів і доказів по справі.

У судове засідання, призначене на 22.10.2010 р., з’явились представники позивача та відповідача, надали пояснення у справі. У ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на порушення відповідачем обов’язків за договором в частині оплати вартості отриманих послуг. Представник відповідача надав пояснення по суті справи, в яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2009 р. між Спеціалізованою державною організацією «Київська міська служба Української інвестиційної експертизи»(служба «Київдержекспертиза») (далі-позивач, виконавець за договором) та Державним підприємством «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»(далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір на виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних робіт № 101-КО (х) (далі договір).

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 462 від 21.04.2009 р. Спеціалізована державна організація «Київська міська служба Української інвестиційної експертизи» (служба «Київдержекспертиза») перейменована у Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза».

Відповідно до умов п.1.1. договору, замовник доручає виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних у грудні 2008 року першочергових протиаварійних, відновлювальних та реставраційних робіт на об’єкті «Створення культурно-мистецького комплексу "Мистецький арсенал" на вул. І. Мазепи, 28-30", а згідно з пунктом 1.2 договору виконавець бере на себе зобов'язання перевірки щомісячного виконання обсягів робіт на об’єкті будівництва (далі - документація), керуючись чинними нормативно-правовими актами Мінрегіонбуду України.

Згідно п. 2.4. договору виконавець зобов’язався щомісячно надавати замовнику оформлений реєстр виконання робіт по проведенню перевірки обсягів будівельно-монтажних робіт підрядної організації з урахуванням виявлених завищень вартості обсягів робіт.

Порядок оплати та вартість виконання робіт закріпили в положеннях розділу 4 договору, а саме: загальна вартість щомісячних перевірок виконаних у грудні 2008 р. робіт на об'єкті визначена на підставі нормативів, розроблених відповідно до "Питання комплексної державної експертизи проектів будівництва", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 05.04.06 р. та Додатком № 6 до ДБН Д.1.-1-1-2000 (з урахуванням виконаних робіт) і становить 57869,00 тис. грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн.), в тому числі ПДВ 9645,00 тис. грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять грн.).

Оплата вартості виконаних робіт по проведенню перевірки обсягів виконаних робіт проводиться впродовж десяти банківських днів після підписання замовником акту виконаних робіт по перевірці обсягів виконаних робіт (п. 4.2. договору).

Як встановлено судом, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза»виконало свої зобов’язання за договором шляхом надання послуг по проведенню щомісячних перевірок обсягів виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на об’єкті: «Створення культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал»на вул. І. Мазепи, 28-30», на загальну суму 57868,80 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом прийому виконання робіт по проведенню щомісячних перевірок виконаних підрядних робіт № 5 від 19.03.2009 р., а також наданим замовником реєстром перевірки обсягів виконаних робіт.

Вищевказані акт та реєстр приймаються судом у якості належного доказу надання послуг відповідачу та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг. Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором на виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних робіт № 101-КО (х) від 19.01.2009 р. становить 57868,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача були направлені претензії № 09/105-233 від 11.08.2009 р. та № 09/105-333 від 10.07.2010 р. з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором. У відповідь на претензію відповідач направив лист, відповідно до якого визнав заборгованість за договором та просив надави відстрочку по оплаті наданих послугу до моменту відновлення бюджетного фінансування.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст. 903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, з наявних у матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв надані послуги вартістю 57686,80 грн., за які не розрахувався з позивачем в повному обсязі, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства і його борг перед позивачем становить 57868,80 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду, що Акт № 5 прийому виконаних робіт від 19.03.2009 р. підписаний не уповноваженою на те особою, а також акт не відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Проте, судом встановлено, що відповідно до листа за вих. № 771 від 09.09.2009р. Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»в особі Генерального директора І.М. Дідковського, визнало заборгованість за договором на виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних робіт № 101-КО (х) від 19.01.2009 р. у розмірі 57868,80 грн., а також просило надави відстрочку по оплаті наданих послугу до моменту відновлення бюджетного фінансування. Відповідно до вищевказаного суд не приймає до уваги заперечення відповідача.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 57868,80 грн. за договором на виконання щомісячних перевірок обсягів виконаних робіт № 101-КО (х) від 19.01.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростовується, а тому підлягає стягненню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 29976,04 грн. за період прострочення, вказаний у розрахунку.

Згідно умов п. 5.1. договору замовник та виконавець несуть відповідальність за належне виконання взятих договірних зобов'язань відповідно до норм чинним законодавством України.

Замовник несе відповідальність перед виконавцем за затримку оплати за актами виконаних робіт у разі наявності коштів на госпрозрахунковому рахунку замовника у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше однієї облікової ставки НБУ (п. 5.3. договору). Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При дослідженні поданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено, що позивач здійснив розрахунок пені по заборгованості за договором в період більший ніж 6 місяців, а саме за 518 дні, що порушує вимоги частини 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені за період у 182 дні.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

57868.8001.04.2009 - 14.06.20097512.0000 %1426.90

57868.8015.06.2009 - 11.08.20095811.0000 %1011.51

57868.8012.08.2009 - 29.09.20094910.2500 %796.29

1823234.70

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3234,70 грн., відповідно до розрахунку суду.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції у сумі 640,03 грн., та 2463,78 грн. –3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, три проценти річних та індекс інфляції входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Судом, при дослідженні розрахунку позивача збитків від інфляції, було встановлено, що позивач зробив неправильний розрахунок збитків від інфляції, а саме: позивач нарахував неправильну суму збитків від інфляції.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок збитків від інфляції у період з 01.04.2009 р. по 31.08.2010 р.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

01.04.2009 - 31.08.201057868.801.1076191.96

Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 640,03 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 640,03 грн. та 3% річних у розмірі 2463,78 грн. за розрахунком позивача.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»(01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 28-30; ідентифікаційний код 33403498) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 21606480) основний борг у сумі 57 868 (п’ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп., пеню у сумі 3 234 (три тисячі двісті тридцять чотири) грн. 70 коп., збитки від інфляції у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 03 коп., 3 % річних у сумі 2463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 78 коп., державне мито у сумі 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 61 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Омельченко Л.В.

Повне рішення складено: 26.10.10