Рішення № 12188233, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/38511.10.10           

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Десна-2" До Військової частини Т-0710 Простягнення 2 318,10 грн. Суддя Омельченко Л.В. Представники: Від позивачаНіговська Н.Д.–представник за довіреністю від 19.07.2010 р. Від відповідача Олійник С.В.–представник за довіреністю від 31.05.2010 р. 11.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Десна-2" звернулося до суду з позовом про стягнення з Військової частини Т-0710 1775,59 грн. заборгованості з оплати послуг по розміщенню та захороненню відходів, наданих за договором № 35 від 22.02.2007 р., 175,86 грн. пені, 284,63 грн. інфляційних витрат та 82,02 коп. 3 % річних. Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/385 від 18.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 13.09.2010 р. У судових засіданнях 13.09.2010 р. та 01.10.2010 р. оголошувались перерви. 01.10.2010 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає про часткове визнання позовних вимог у сумі 1387,83 грн. боргу. У судове засідання, призначене на 11.10.2010 р., з’явились представники сторін, які надали пояснення по справі. Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1387,83 грн. основного боргу, 154,70 грн. пені, 538,20 грн. інфляційних витрат та 11,17 коп. 3 % річних. Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Десна-2" в якості виконавця та Військова частина Т-0710 в якості замовника уклали договір про надання послуг по розміщенню та захороненню відходів на полігоні ТОВ "Десна-2" № 35 (надалі —договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання надати послуги (виконати роботи) по розміщенню, та захороненню твердих побутових відходів замовника.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна надання послуг по прийому та захороненню 1 куб. м. відходів складає 12,00 грн., а відповідно до п. 2 додаткової угоди від 01.04.2007 р. до договору ціна надання послуг по прийому та захороненню 1 куб. м. відходів складає 54,55 грн.

Відповідно до п. 3.8.1 договору якщо сміття завозиться систематично і прийом відходів на полігоні проводиться по факту завозу, то оплату замовник проводить по виписаному рахунку протягом 5-ти банківських днів після його виписки.

На виконання договору позивачем за період з грудня 2007 р. по січень 2008 р. були надані передбачені договором послуги по захороненню твердих побутових відходів на суму 1775,59 грн., що підтверджується записами в ваговій книзі, а також виставленим рахунком-фактурою № СФ-0000373 від 10.12.2008 р.

Відповідно до п. 10.1 договору термін дії договору встановлений до 31.12.2007 р.

Враховуючи зазначене, позивач зменшив позовні вимоги, оскільки сума боргу по рахунку № 2 від 08.01.2008 р. складає 1387,83 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 35 від 22.02.2007 р. склала 1387,83 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом позивачем було надано послуги на суму 1387,83 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 1387,83 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1387,83 грн. за договором № 35 від 22.02.2007 р. документально підтверджується, відповідачем визнається, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 154,70 грн. пені, 538,20 грн. інфляційних витрат та 11,17 коп. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов в висновку, що стягненню підлягають 154,70 грн. пені, 538,20 грн. інфляційних витрат та 11,17 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з 195 Центральної бази державної спеціальної служби транспорту (Військової частини Т-0710) (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, ідентифікаційний код 33148732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-2" (07414, Київська обл., Броварський район, село Рожівка, ідентифікаційний код 19419351) 1387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 83 коп. боргу, 154 (сто п’ятдесят чотири) грн. 70 коп. пені, 538 (п’ятсот тридцять вісім) грн. 20 коп. інфляційних витрат, 11 (одинадцять) грн. 17 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 18.10.10