Рішення № 12188192, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/6821.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АІСЛізинг»

ДоПриватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс

Інвест»

Простягнення 1192755,69 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачане зявились Від відповідачане зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача та Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з них 1192755, 69 грн., з яких 637554,58 грн. заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 54073,92 грн. пені, 6626,75 грн. 3 % річних, 9961,79 грн. інфляційних втрат, 484538,65 грн. матеріального збитку, завданого Позивачу внаслідок пошкодження предмету лізингу.

Ухвалою від 02.03.10р. провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємця ОСОБА_1 було припинено.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №226 від 22.11.07р., відповідно до якого Позивач передав Відповідачу в користування (лізинг) десять автомобілів FAW CA 3252.

В порушення умов вказаного договору Відповідач, починаючи з січня 2009 року, не здійснював належним чином оплату лізингових платежів, у звязку з чим у нього виникла заборгованість. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу заборгованість по простроченим лізинговим платежам, пеню, 3% річних, інфляційні втрати та матеріальний збиток, завданий Позивачу внаслідок пошкодження предмету лізингу.

Ухвалою від 19.01.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 18.02.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобовязано подати суду документи вказані в цій ухвалі. Ухвалами суду розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 30.03.10р. у справі №38/68 було призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

30.08.10р. суд отримав лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №19/1887/10-19/3824/10-18 від 28.07.10р. в якому повідомив, що станом на 27.07.10р. попередня оплата вартості судової експертизи не здійснена, у звязку з чим інститут повернув до суду матеріали справи №38/68 без виконання.

Ухвалою від 06.09.10р. поновлено провадження у справі №38/68, розгляд справи призначено на 23.09.10р. Ухвалою від 23.09.10р. розгляд справи відкладено на 21.10.10р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №226, предметом якого є надання Відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Відповідачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей Відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п.3.1. договору Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.3.5. договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Позивачу за отримане у лізинг майно, платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, платежі за сервісно-технічне обслуговування майна та інші послуги.

Згідно з п.3.2. договору загальна вартість майна на момент укладення цього договору складає: без податку на додану вартість 2333333,33 грн., ПДВ 20% 466666,67 грн., разом з ПДВ 20% 2800000,00 грн.

Відповідно до п.5.1.9. договору у разі дострокового припинення дії договору та прийняття при цьому Позивачем рішення про вилучення майна, якщо технічний стан майна дозволяє його подальшу експлуатацію, Відповідач відшкодовує Позивачу витрати, що поніс Позивач по відношенню технічного стану майна. Відшкодування таких витрат повинно бути здійснено протягом 5 банківських днів після надання Позивачем документів, що підтверджують наявність витрат по відновленню технічного стану майна.

Згідно з п.11.2.1. договору Відповідач несе відповідальність за порушення своїх зобовязань, а саме сплачує Позивачу такі штрафні санкції, зокрема за порушення обовязку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. цього договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачу, понад зазначену пеню.

26.01.08р. Позивач передав, а Відповідач прийняв предмет лізингу, що підтверджується актами приймання-передачі довіреністю на отримання цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

19.01.09р. Позивач направив Відповідачу претензію, в якій просив погасити заборгованість по договору, проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

07.05.09р. Позивач направив Відповідачу повідомлення про розірвання договору, в якому повідомив, що у Відповідача існує прострочення сплати лізингових платежів понад 30 календарних днів, тому у випадку якщо Відповідач в термін до 7 днів не погасить заборгованість по договору №226 фінансового лізингу від 22.11.07р., повинен в той же термін повернути автомобілі.

18.06.09р., 26.06.09р. та 13.08.09 Відповідач повернув Позивачу предмет лізингу, що підтверджується актами примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу, копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, Відповідачем у період з листопада 2008 року по травень 2009 року не були оплачені лізингові платежі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 637554,58 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №226 фінансового лізингу, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв 10 автомобілів. У період з листопада 2008 року по травень 2009 року Відповідач не сплатив лізингові платежі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 637554,58 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 637554,58 грн. за договором №226 фінансового лізингу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції частково в сумі 645706,56 грн. з підстав невірного розрахунку та 3% річних в сумі 6626,73 грн.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено згідно з п.11.2.1. договору за порушення обовязку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. цього договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачу, понад зазначену пеню.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 52160,41 грн. з підстав невірного розрахунку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Як встановлено судом відповідно до п.5.1.9. договору у разі дострокового припинення дії договору та прийняття при цьому Позивачем рішення про вилучення майна, якщо технічний стан майна дозволяє його подальшу експлуатацію, Відповідач відшкодовує Позивачу витрати, що поніс Позивач по відношенню технічного стану майна. Відшкодування таких витрат повинно бути здійснено протягом 5 банківських днів після надання Позивачем документів, що підтверджують наявність витрат по відновленню технічного стану майна.

Як встановлено судом 18.06.09р., 26.06.09р. та 13.08.09 Відповідач повернув Позивачу предмет лізингу, що підтверджується актами примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу, копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача збитків в сумі 484538,65 грн. з причини їх недоведеності Позивачем, оскільки судом була призначена судова експертиза на предмет встановлення наявності пошкоджень лізингових автомобілів, причин цих пошкоджень та витрат Позивача по усуненню цих пошкоджень, проте дану судову експертизу не було проведено через відмову Позивача в порушення ухвали суду оплатити вартість цієї експертизи.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс-Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 117; код 30151496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-лізинг»(04073, м. київ, пров. Балтійський, 20; код 33635277) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 645706 (шістсот сорок пять тисяч сімсот шість) грн. 56 коп., 3% річних в сумі 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 73 коп., пеню в сумі 52160 (пятдесят дві тисячі сто шістдесят) грн. 41 коп., державне мито в сумі 7044 (сім тисяч сорок чотири) грн. 93 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 139 (сто тридцять девять) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 26.10.2010р.