Рішення № 12188131, 12.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/35112.10.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торговельно-інвестиційна компанія»

про стягнення 7468, 94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Зейкан В.Л. представник за довіреністю № 199/12/09 від 29.12.2009 року;

від відповідача: Чопей М.І. представник за довіреністю № 174-2010 від 24.06.2010 року;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не зявився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про стягнення 7468, 94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 грудня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»та гр. ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-1255-3/06.

Відповідно до п. 2 цього договору обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом: автомобілем Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1.

11 квітня 2007 року о 00-50 год. у м. Києві на перехресті пр. Лісового та вул. Братиславської відбулася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення автомобіля Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 і знаходився під його керуванням та автомобіля Daewoo Sens, д.н. НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2 та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-інвестиційна компанія», що підтверджується розширеною довідкою відділу ДАІ з обслуговуванням Деснянського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/4996 від 18 квітня 2007 року про ДТП.

Відповідно до постанови Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2007 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно звіту від №1088 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 квітня 2007 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14761, 24 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»виплатило безпосередньо на руки ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 7468, 94 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Враховуючи наявність у власника автомобіля Daewoo Sens, д.н. НОМЕР_2, полісу № ВА/7372026 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виданого закритим акціонерним товариством страхова компанія «Еталон»від 06.02.2007 року. 22 грудня 2008 р. відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»направило претензію вих. № к-4136/08 на імя ОСОБА_2 з пропозицією сплатити 7468, 94 грн. страхове відшкодування в порядку регресу.

22 січня 2010 року надійшло заперечення вих. № 1 від 11.01.2010 р., згідно якого на момент ДТП автомобіль Daewoo Sens, д.н. НОМЕР_2 застраховано закритим акціонерним товариством Страхова компанія «Еталон», що підтверджує поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7372026.

23 лютого 2010 р. відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»направило претензію вих. № 291/10 до закритого акціонерного товариства страхова компанія «Еталон»з пропозицією сплатити 7468, 94 грн. страхове відшкодування в порядку регресу.

13 квітня 2010 року надійшов відзив вих. № 01-04-0508 від 02.04.2010 р. з проханням надати додаткові документи для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

28 травня 2010 р. відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»направило документи вих. № 867/10 від 28.05.2010 р. для прийняття рішення по справі.

Станом на 05 липня 2010 року відповіді приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон»не надходило.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування 7468, 94 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2010 року №05-5-33/7992 позовну заяву повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.07.2010 року №05-5-33/7992 - скасовано, а позовні матеріали передані на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 року порушено провадження у справі № 33/351, розгляд справи призначено на 12.10.2010 року.

У судове засідання 12.10.2010 року представник третьої особи не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про уточнення , в якій просив здійснити заміну організаційно-правової форми відповідача з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»та просив суд позов задовольнити.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та здійснив заміну організаційно-правової форми відповідача з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон».

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

З довідки відділу ДАІ з обслуговуванням Деснянського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/4996 від 18 квітня 2007 року про ДТП вбачається, що 11.04.2007 року в м. Києві на перехресті пр. Лісового та вул. Братиславської стався наїзд транспортного засобу ЗАЗ-Део, д.н. НОМЕР_2, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-інвестиційна компанія»та яким керував гр. ОСОБА_2 на транспортний засіб Део-Нексія д.н. НОМЕР_3, що належить та яким керував ОСОБА_1.

Постановою Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2007 року по справі №3-7049 ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1255-3/06 від 25 грудня 2006 року ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія».

Згідно звіту від №1088 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 квітня 2007 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14761, 24 грн.

Відповідно до страхового акту № 488 від 10 липня 2007 року страхове відшкодування становить 7468, 94 грн.

10 липня 2007 року здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 7468, 94 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 331 від 10.07.07 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт перебування гр. ОСОБА_2 у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торговельно-інвестиційна компанія»відповідачем не заперечувався.

Транспортний засіб Daewoo Sens, д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-інвестиційна компанія». Останній уклав з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»поліс № ВА/7372026 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2007 року.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно п. 2 полісу № ВА/7372026 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2007 року розмір франшизи становить 510 грн.

Відповідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за вирахуванням франшизи становить: 7468, 94 грн. (збиток) 510, 00 грн. (франшиза) = 6958, 94 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Daewoo Nexia, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 6 грн. 94 коп., на відповідача 95 грн. 06 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 17 грн. 00 коп., на відповідача 233 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 33 б, п/р 26509267 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 20080515) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Гарантія»(01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3; п/р 26507010031815 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456) основний борг в розмірі 6958 (шість тисяч девятсот пятдесят вісім) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (девяносто пять) грн. 06 коп., та 233 (двісті тридцять три) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 18.10.2010 року.