Рішення № 12188103, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/30022.10.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» До Комунального підприємства «Київпастранс»

Про стягнення 10274232,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Імховик Ю.О. представник за довіреністю № б/н від 18.10.10.;

Киселевич Ю.А. представник за довіреністю № б/н від 05.05.09.

Від відповідача Бублик А.В. представник за довіреністю № 06-5/18 від 04.01.10.

Рішення прийнято 22.10.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 19.10.10. по 21.10.10., з 21.10.10. по 22.10.10.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення з відповідача на користь позивача 10274232,00 грн. витрат на поліпшення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.10. порушено провадження у справі № 30/300, розгляд справи призначено на 19.10.10. о 11-40.

В судовому засіданні 19.10.10. позивачем подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач вказує на те, що орендні правовідносини, які існували на підставі Договору оренди від 12.05.05. № П-02 та Договору оренди від 04.07.08. № 05/35-08 припинили свою дію 24.12.09. Відносини, які існували до 04.07.08. регулюються Договором оренди від 12.05.05. № П-02, а відносини, які існували після 04.07.08. регулюються Договором оренди від 12.05.05. № П-02 в редакції Договору оренди від 04.07.08. №05/35-08.

Керуючись умовами п. 7.6. Договору оренди від 12.05.05. та приписами ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 24.12.09. про відшкодування вартості поліпшень орендованих приміщень у сумі 10274232,00 грн. Письмова вимога задоволена не була. Позивач зазначає, що понесені ним витрати на проведення поліпшень орендованого майна підтверджуються виписками із банківського рахунку позивача.

В судовому засіданні 19.10.10. відповідачем подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київпастранс»просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні його позову повністю. Відповідач вказує на те, що закінчення строку дії Договору оренди від 12.05.05. відбулось 14.06.07. Починаючи саме з цієї дати позивач отримав право вимоги щодо компенсації витрат понесених при здійсненні невід'ємних поліпшень орендованих приміщень. Відповідач зазначає, що саме з цієї дати починається відлік строку позовної давності, котрий спливає 14.06.10. Крім того, відповідач вказує на те, що поліпшення орендованих приміщень відбулися в 2005 - 2006 роках, останній акт приймання виконаних підрядних робіт датується травнем 2006 року, що також в свою чергу перевищує тривалість позовної давності у 3 роки.

Крім того, в судовому засіданні 19.10.10. відповідачем подано суду заяву, відповідно до якої Комунальне підприємство «Київпастранс»просить суд застосувати вимоги ст. 267 Цивільного кодексу України та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в звязку зі спливом строку позовної давності.

В судовому засіданні 19.10.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.10.10. о 15-50.

21.10.10. відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано клопотання про зобовязання позивача провести звірку взаєморозрахунків з відповідачем по Договору генерального підряду № 29-1/05 від 21.06.05. та Договору на виконання проектних робіт № 30-01/05 від 21.06.05.

В судовому засіданні 21.10.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.10.10. о 12-30.

21.10.10. відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву, відповідно до якої Комунальне підприємство «Київпастранс»не підтримує свою заяву від 19.10.10. про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 22.10.10. позивачем подано суду акт звірки взаєморозрахунків, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту»та Комунальним підприємством «Київпастранс», відповідно до якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 10166390,40 грн.

22.10.10. позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10166390,40 грн. заборгованості.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/300.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.05. між Відкритим акціонерним товариством “Київський завод електротранспорту” та Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства “Київпастранс”, яке є філією Комунального підприємства “Київпастранс”, було укладено договір № П-02 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів приймання-передачі звільнених орендованих приміщень від 12.05.05. орендодавець передав, а орендар прийняв обєкт оренди, визначений у пункті 1.1. договору оренди від 12.05. 05. № П-02. При цьому в актах зазначається, що приміщення знаходяться у незадовільному стані та потребують ремонту.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що оскільки ним під час користування обєктом оренди було за згодою орендодавця здійснено поліпшення майна, то він має право на підставі ст. 778 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на компенсацію його витрат на ці поліпшення у розмірі 10166390,40 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Сторонами погоджено строк дії договору оренди від 12.05.05. № П-02 до 11.05.06. Як вбачається з матеріалів справи, строк дії зазначеного договору був продовжений до формування нового складу Київської міської ради та розгляду питання про дозвіл на переукладання договору оренди, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 11.05.06. про внесення змін та доповнень до Договору П-02 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 11.05.05., яка була підписана сторонами із врахуванням листа Головного управління комунальної власності м. Києва від 15.05.06. № 042/8/90-3225.

Згідно п. 9.3. договору оренди від 12.05.05. № П-02 передбачено, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Рішенням Київської міської ради від 14.06.07. № 789/1450 “Про продовження термінів дії договорів оренди та надання дозволів на укладання договорі суборенди” було продовжено термін дії договору оренди від 12.05.05. строком на 364 дні (пункт 1 рішення та позиції 40,41,42 переліку (додаток № 2 до рішення Київради) субєктів господарювання та органів державної влади, яким дозволено переукласти договори оренди нежилих приміщень у будинках та спорудах, які закріплені на праві господарського відання за комунальними підприємствами виробничої сфери).

На виконання вищезазначеного рішення, 04.07.08. був укладений договір № 05/35-08 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Відповідно до пункту 9.1. договору оренди від 04.07.08. № 05/35-08 погоджено, що цей договір діє до 02.07.09. Згідно із пунктом 9.3. договору оренди від 04.07.08. № 05/35-08 передбачено, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Рішенням Київської міської ради від 13.10.09. № 513/2582 “Про продовження термінів дії договорів оренди та надання дозволів на укладання договорі суборенди”, було продовжено термін дії договору оренди на 2 роки (пункт 1 рішення та позиції 2, 3, 4 переліку (додаток № 2 до рішення Київради) юридичних осіб, яким дозволено переукласти договори оренди нежилих приміщень у будинках та спорудах комунальної власності територіальної громади міста Києва).

Рішенням Київської міської ради від 24.12.09. № 917/2986 “Про продовження термінів дії договорів оренди та надання дозволів на укладання договорі суборенди та внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди” були внесені зміни до рішення Київської міської ради від 13.10.09. № 513/2582

Враховуючи вищезазначене, рішення Київської міської ради, позиції 2, 3, 4 переліку додатка № 2 до рішення Київради від 13.10.09. № 513/2582 втратили чинність (пункт 18 переліку (додатку № 7 до рішення Київради) змін до рішень Київради з питань оренди комунальної власності територіальної громади міста Києва).

Отже, з наведеного вбачається, що орендні правовідносини, які існували на підставі договору оренди від 12.05.05. № П-02 та договору оренди від 04.07.08. № 05/35-08 припинили свою дію 24.12.09.

24.12.09. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування вартості поліпшень орендованих приміщень у сумі 10274232,00 грн., але письмова вимога позивача задоволена не була.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди від 12.05.05. не припинив свою дію у момент укладання договору оренди від 04.07.08. № 05/35-08, оскільки із змісту рішення Київської міської ради від 14.06.07. № 789/1450 вбачається, що було продовжено саме термін дії договору оренди від 12.05.05.

При співставленні положень договорів оренди від 12.05.05. та 04.07.08. вбачається, що обєкт оренди фактично не змінився, а змінилася лише площа орендованих приміщень у звязку із проведенням будівельно-ремонтних робіт, що в свою чергу вплинуло на ринкову вартість обєкту оренди, і як наслідок, вплинуло на розмір орендної плати.

Сторони виклали частину 3 пункту 7.6. договору оренди від 12.05.05. в новій редакції: “Поліпшення обєкта оренди, виконані орендарем за власні кошти згідно з вимогами пунктів 7.3. і 7.4. цього договору, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, не підлягають компенсації орендодавцем та залишаються у комунальній власності територіальної громади міста Києва, яка є власником обєкта оренди. У випадку приватизації орендарем обєкта оренди, вартість виконаних орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, може бути зарахована власником обєкта оренди до вартості викупу обєкта оренди згідно чинного законодавства України.”.

Позивач пояснив, що враховуючи те, що ним були проведені будівельно-ремонтні роботи, які істотно збільшили вартість орендованих приміщень, планувалась приватизація обєкту оренди, оскільки відповідно до розділу ІІІ пункту 12 “Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки”, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.07. № 62/723, право на викуп майна (будівлі, споруди, приміщення) мають орендарі, які за згодою орендодавця здійснили за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного обєкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Даний факт підтверджується листом ВАТ “Київський завод електротранспорту” від 22.02.07. № 42 до Головного управління комунальної власності м. Києва щодо включення обєктів оренди загальною площею 5358,8 кв. м до переліку обєктів на приватизацію; листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.04.07. № 042/9/1-2169 щодо можливості приватизації орендованих приміщень.

Крім того, рішенням Київської міської ради “Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.07. № 62/723 “Про Програму приватизації обєктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки” обєкти оренди були включені до переліку обєктів, що підлягають приватизації (позиції 88,89,90 Переліку (додаток до рішення Київради) обєктів, що перебувають у комунальній власності територіальної програми міста Києва та підлягають приватизації).

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендні правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем стосовно оренди орендованих приміщень, існували з 12.05.05. до 24.12.09., а договір оренди від 04.07.08. № 05/35-08, який пролонгує строк дії договору оренди від 12.05.05. № П-02 та безпосередньо договір оренди від 12.05.05. № П-02 припинили свою дію 24.12.09.

Суд зазначає, що оскільки орендні правовідносини, які існували між позивачем та відповідачем регулюються договором оренди від 12.05.05. № П-02 та договором оренди 04.07.08. № 05/35-08, то відносини, які існували до 04.07.08. регулюються положеннями договору оренди від 12.05.05. № П-02, а відносини, які існували після підписання договору оренди 04.07.08. № 05/35-08 регулюються договором оренди від 12.05.05. № П-02 в редакції договору оренди 04.07.08. № 05/35-08.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 12.05.05. № П-02, орендодавець на підставі рішення Київради від 18.11.04. № 696/2106 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, будівлю та споруду: нежилі приміщення на 2 (другому) поверсі в Корпусі № 1 загальною площею 384,60 кв. м для розміщення адміністративного персоналу (офісу) орендаря; виробничі приміщення в Корпусі № 2 загальною площею 3618,60 кв. м під виробництво; мийне відділення корпус № 7 загальною площею 1355,60 кв. м під виробництво, за адресою: вул. Фрунзе, 132, м. Київ, Україна.

У пункті 7.3. договору оренди від 12.05.05. № П-02 сторони погодили, що орендар має право з попереднього погодження з орендодавцем за рахунок власних коштів здійснювати ремонт обєкту оренди.

21.06.05. відповідачем на підставі письмового звернення позивача щодо необхідності проведення ремонтних робіт було узгоджено проведення ремонтних робіт в нежилих приміщеннях корпусу № 1, корпусу № 2 та корпусу № 3 за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе 132, на загальну вартість 10 274 232,00 грн.

Із частини 3 пункту 7.6 договору оренди від 12.05.05. № П-02 випливає, що поліпшення обєкта оренди, виконані орендарем за власні кошти згідно з вимогами п.7.3. і 7.4. цього договору, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, залишаються у комунальній власності територіальної громади міста Києва за винятком приватизації, продажу або іншого відчуження обєкта оренди орендарю.

Враховуючи положення ч. 1 п. 7.6. договору оренди від 12.05.05. № П-02, вартість поліпшень обєкта оренди, проведених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для обєкта оренди, компенсації не підлягає.

Отже, ч. 3 п. 7.6. договору оренди від 12.05.05. № П-02 встановлює лише правило відповідно до якого, поліпшення які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, залишаються у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а частина 1 пункту 7.6. встановлює підстави для компенсації вартості таких поліпшень.

Таким чином, відповідно до положень договору оренди від 12.05.05. № П-02 у випадку здійснення орендарем за рахунок власних коштів поліпшень обєкту оренди, які не можливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, вони підлягають компенсації у випадку наявності згоди орендодавця.

Вищезазначені пункти договору аналогічні положенню ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Отже, будь-які поліпшення майна, можуть бути проведені наймачем виключно за згодою орендодавця, і наслідки такого поліпшення, зокрема їх відшкодування, залежать від наявності згоди орендодавця на його проведення та невідємного характеру таких поліпшень.

Матеріали справи свідчать про надання орендодавцем такої згоди та узгодження ціни вартості проведених поліпшень. Більше того, генеральним підрядником ремонтних робіт виступав безпосередньо орендодавець.

Крім того, орендодавцем не заперечується той факт, що позивачем були проведенні поліпшення обєкта оренди.

Понесені позивачем витрати на проведення поліпшень орендованого майна у відповідності до вимог ст.ст. 32 та 34 Господарського процесуального кодексу України підтверджуються банківськими виписками позивача за 2005 та 2006 роки на загальну суму 10166390,40 грн. та актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № Кб-2в, які підписані позивачем (замовник) та відповідачем (генеральний підрядник).

За своєю правовою природою акт приймання виконаних підрядних робіт це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості, обсягів та характеру виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт.

Поліпшення майна - це проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його орендареві, без зміни функціонального призначення обєкту оренди (речі). Саме при проведенні поліпшення відбуваються суттєві зміни, повязані із відновленням стану речі, корисних властивостей.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що поліпшення обєкту оренди є такими, які не можливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частина 1 ст. 778 Цивільного кодексу України визначає, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно із ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобовязаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Київський завод електротранспорту” підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 04012017) 10166 390 (десять мільйонів сто шістдесят шість тисяч триста девяносто) грн. 40 коп. заборгованості, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 22.10.10.