Рішення № 12187534, 14.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/46314.10.10 За позовом                    Державного підприємства «Державна дирекція міжнародний конкурсів та мистецький програм «Арт Україна»           

До відповідача                    Міністерства культури та туризму України

Третя особа                     на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне казначейство України

Про                                         стягнення 1322713,00 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Троценко М.М. (за дов. б/н від 14.09.2010 р.)

від відповідача Кориська А.П. - генеральний директор;

Старостенко С.А. (за дов. № 1090/11/13-10 від 14.09.2010 р.)

від третьої особи не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду м. Києва звернулося з позовом державне підприємство «Державна дирекція міжнародний конкурсів та мистецький програм «Арт Україна»до Міністерства культури та туризму України про стягнення 1322713,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з фінансування культурно-мистецьких заходів, проведених позивачем на виконання наказів відповідача.

Ухвалою суду від 01.10.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/463, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне казначейство України та призначено розгляд останньої на 14.10.2010 р..

Відповідача у поданих суду письмових поясненнях факт наявності боргу не заперечив, зазначивши, що оплату не проведено в зв’язку з тим, що зазначена заборгованість не була врахована Міністерством фінансів України та не відображена у паспорті бюджетної програми.

У судове засідання 23.04.2010 р. представник третьої особи не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення відповідача, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до п. 1 положення про Міністерство культури і туризму України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1566, Міністерство культури і туризму України (далі - MKT) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 вказаного положення MKT видає у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення MKT, прийняті в межах його повноважень, є обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

У жовтні-грудні 2009 року державне підприємство "Державна дирекція міжнародних конкурсів та мистецьких програм "Арт-Україна" на виконання наказів Міністерства культури і туризму України здійснило підготовку та проведення 11 культурно-мистецьких заходів.

Відповідно до п. 3 наказів МКТ, наданих в матеріали справи, наказано управлінню фінансування, обліку та звітності здійснити перерахування коштів державному підприємству «Державна дирекція міжнародних конкурсів та мистецьких програм «Арт-Україна»на реєстраційний рахунок після проведення заходу і подання звітних документів із врахуванням перерахунку на фактичні витрати, які не перевищують суму, обумовлену цим наказом (в т.ч. видатки на утримання служби виконавця).

Зазначені заходи були повністю здійснені та виконані позивачем, про що свідчать підписані обома сторонами творчі звіти.

Однак, відповідач не здійснив в повному обсязі фінансування проведених заходів. Загальна сума витрат понесених позивачем на виконання 11 наказів відповідача склала 1322713 грн., що ним не заперечується.

25.05.2010 р. позивач направив відповідачу претензію № 2010/05/25-1 від на суму 1322 713 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Станом на день розгляду справи борг у розмірі 1322713 грн. залишився непогашеним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1322713 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1322713 грн. підлягають задоволенню.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для припинення зобов’язань, які передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Пунктом 11 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено поняття бюджетного процесу, як регламентованої нормами права діяльності, яка пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України; бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів,

Дії по розробленню бюджетного запиту –документу, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності на наступний бюджетний період відносяться до порядку здійснення бюджетного процесу, і вчинення, чи не вчинення цих дій, не є обставиною з якою пов’язується виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Не є дана обставина відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність коштів не свідчить про ненастання обов’язку виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства культури та туризму України (01601, м. Київ, вул. І. Франка, 19, код 00013333) на користь державного підприємства «Державна дирекція міжнародний конкурсів та мистецький програм «Арт Україна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-52, код 36413933) 1322713 грн. заборгованості, 13227,13 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 22.10.2010 р.