Ухвала суду № 12187026, 01.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

01.11.10 справа № 24/287/10

Суддя

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Кримської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант”, м. Київ (юридична адреса: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; фактична адреса: 95006, м. Сімферополь, вулиця Желябова 3/11 ).

до відповідача: Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод”, м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 8; код ЄДРПОУ 25480917).

Про повернення грошових коштів .

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін :

від позивача – Марченко Н.В. –дов. № 701-1/14 від 25.03.2010р.

від відповідача - Самсонова І.В. –дов. № 025 від 08.02.2008р.                                                   

В С Т А Н О В И В:

Заявлений позов про повернення грошових коштів з Закритого акціонерного товариства СП “Авто-ЗАЗ ДЕУ”, м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства “Дженералі Гарант”, м. Сімферополь, в розмірі 9722,19 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2010 р. порушено провадження по справі №24/287/10, слухання господарської справи призначено на 06.10.2010 р.

В судовому засіданні 06.10.2010 р. відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про припинення провадження у справі згідно п. 2 статті 80 ГПК України, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення 9722 грн. 19 коп. вже були предметом розгляду справи № 2-23/4466-2009-10/33/10, яка була розглянута господарським судом Запорізької області по суті.

Клопотання позивача приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Ухвалою від 06.10.2010 р. розгляд справи було відкладено до 21.10.2010 року.

В судове засідання представник позивача письмові пояснення на заяву відповідача про припинення провадження у справі суду не надав, однак пояснив суду, що фактично заявлена у справі № 24/287/10 сума 9722 грн. 19 коп. була предметом розгляду у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10.

Ухвалою від 21.10.2010 р. розгляд справи було відкладено до 01.11.2010 р.

В судовому засіданні 01.11.2010 року представник відповідача пояснив, що наполягає на задоволенні заяви про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення 9722 грн. 19 коп. вже були предметом розгляду іншої справи № 2-23/4466-2009-10/33/10, яка була розглянута господарським судом Запорізької області по суті.

Представник позивача письмові пояснення на заяву відповідача про припинення провадження у справі суду не надав.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що фактично заявлена у справі № 24/287/10 сума 9722 грн. 19 коп. була предметом розгляду у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 9722 грн. 19 коп.

Вказана сума складається з суми 9522 грн. 19 коп., яка була виплачену відповідачу як сума страхового відшкодування, про що свідчить копія наданого суду платіжного доручення № 905 від 31.01.2005р., та суми оплачених послуг експерта у розмірі 200 грн.

Підставою для виплати страхового відшкодування стало настання страхового випадку –дорожньо –транспортної пригоди 25.10.2004 року.

Однак, позивач зазначає, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.09.2008 року, подія, яка сталася 25.10.2004 року, була визнана не страховим випадком.

Отже, позивач стверджує, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 9722 грн., та просить їх стягнути на підставі ст. 1212 ЦК України.

Слід зазначити, що 17.03.2010 року господарським судом Запорізької області було прийнято рішення у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10 за позовом ВАТ “Української страхової компанії “Дженералі - Гарант” в особі Кримської філії ВАТ “Української страхової компанії “Дженералі - Гарант”, м. Сімферополь до ЗАТ з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя.

У даній справі розглядались вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 9722,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 1788,89 грн., 3% річних у розмірі 365,19 грн.

При розгляді справи № 2-23/4466-2009-10/33/10, судом було встановлено, що відповідно до умов укладеного між Позивачем та ПП фірмою “Автодель” договору № 312/27-5 від 20.11.2002р., вигодонабувачем, у разі настання страхових випадків, був ЗАТ “АвтоЗАЗ-Деу”, як власник застрахованих транспортних засобів.

25.10.2004р. автомобіль ЗАЗ Таврія, що є об’єктом страхування, був пошкоджений внаслідок ДТП. Позивачем був складений страховий акт № 950, на підставі якого 01.02.2005р. сплачено на користь ЗАТ “АвтоЗАЗ-Деу” страхове відшкодування у сумі 9522,19 грн. Послуги експерта склали 200 грн., загалом спірна сума становила 9722,19 грн.

Судом було також встановлено, що постановою ВД СГУ ГУ МВС України в АР Крим від 03.11.2004р. у порушенні кримінальної справи по факту ДТП 25.10.2004р. було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Протоколи про адміністративні правопорушення відносно водіїв транспортних засобів, що потрапили у ДТП, не складалися та ступень вини учасників ДТП не встановлювалася.

На підставі укладеного договору страхування ПП фірма ”Автодель” звернувся до позивача із заявою про виплату вигодонабувачеві - ЗАТ “АвтоЗАЗ-Деу” страхового відшкодування у сумі завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Аварійним комісаром позивача було складено страховий акт № 950 від 12.11.2004р., та платіжним дорученням № 905 від 31.01.2005р. виплачено ЗАТ СП “АвтоЗАЗ-Деу” страхове відшкодування у розмірі 9522,19 грн.

Також, судом було встановлено, що позивач звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополь з позовною заявою до водіїв транспортних засобів, що потрапили у ДТП, про стягнення солідарно матеріального збитку у розмірі 9 722,19грн. у регресному порядку. У ході розгляду цивільної справи з'ясувалося, що ДТП трапилася не на території страхового покриття, а відтак зроблено висновок, що за таких обставин не було страхового випадку. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь від 02.09.2008р. у позовних вимогах ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант” до Глазкова І.А та Ілюкевич Б.Г. було відмовлено.

02.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення страхового відшкодування у сумі 9 722,19 грн., однак отримав відповідь про відсутність підстав для задоволення претензії.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10 суд вказав, що згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Умовами укладеного між Позивачем (Страховиком) та ПП фірмою “Автодель” (Страхувальником) договору страхування транспортних засобів на період їх схову № 312/27-5 від 20.11.2002р. передбачено, що Страховик зобов'язаний виплатити Власнику майна (ЗАТ “АвтоЗАЗ-Деу”) страхове відшкодування протягом 10 днів з моменту складання документів, зазначених у п. 3.3.2 Договору. Документом, необхідним для виплати страхового відшкодування серед інших є акт про страховий випадок. Позивач, склавши Акт №950 про страховий випадок, тим самим визнав, що ДТП, що відбулася 25.10.2004р. у м. Сімферополь за участю застрахованого автомобіля є страховим випадком (п.3 Акта №950). Позивачу на час виплати страхового відшкодування було відоме місце та обставини скоєння ДТП, що підтверджується зазначеним актом.

При цьому, в процесі розгляду цивільної справи за регресним позовом позивача до винних у настанні страхового випадку осіб, рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.09.2008 року не встановлювався факт наявності або відсутності страхового випадку, а предметом позову у цій цивільній справі було стягнення матеріальних збитків. Як зазначено у самому рішенні, вина учасників ДТП не встановлювалася, оскільки відсутні матеріали адміністративної справи.

Посилання позивача при стягненні з відповідача суми у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10, на статтю 1212 ЦК України, що передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави їм заволоділа були, на думку суду, безпідставним, оскільки відповідач мав усі законні підстави на отримання страхового відшкодування на умовах укладеного позивачем та ПП фірма “Автодель” договору страхування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2010 року у справі № 2-23/4466-2009-10/33/10 було відмовлено у задоволенні позову, рішення не було оскаржено сторонами та набрало законної сили.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ЗАТ з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” Товариство, у зв’язку з перейменуванням є правонаступником всіх прав та обов’язків Спільного українсько –корейського підприємства з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства “АвтоЗАЗ –Деу”.

Отже, на даний час має місце рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Оскільки є рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2010р., який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, провадження по справі № 24/287/10 слід припинити.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, п. 2 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Провадження у справі припинити.

Суддя Т.А. Азізбекян