Рішення № 12186948, 10.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.10 р. Справа № 38/223

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія”, м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство ”Іллічівське”, м. Маріуполь

про стягнення суми понесених витрат у розмірі 510,00

За участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А.- за дов.№0909/10-01 від 09.09.2010р.

від відповідача: Корж В.І. за дов.№3 від 01.01.2010р.

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Позивач, Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Гарантія”, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча”, м. Маріуполь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство ”Іллічівське”, м. Маріуполь про стягнення суми понесених витрат у розмірі 13726,97грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на (договір) добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту №22/23-0001-4456 від 10.09.2009р., заяву про виплату страхового відшкодування від 11.03.2010р., копію довідки ДАІ, копію страхового акту №СНТ-22/23/0001/4456-01/Ф від 20.04.2010р., копію розрахунку страхового відшкодування від 20.04.2010р., постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 17.02.2010р. по справі №3-500/2010, звіт №029 від 27.02.2010р., платіжне доручення №СК01077 від 27.04.2010р. на суму 13 726,97грн., претензію від 10.08.2010р., поліс №ВС/7502430 від 09.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

10.11.2010р. позивач надав суду лист, в якому уточнює повне найменування сторін, а саме: позивач - Страхове товариство з додатковою відповідальністю “Гарантія”, відповідач Дочірнє підприємство „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відкрите акціонерне товариство „Страхове товариство ”Іллічівське” Маріупольська філія. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

10.11.2010р. позивач надав суду лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

10.11.2010р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що частина позовних вимог у розмірі 13 216,97грн. була задоволена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ „Страхове товариство ”Іллічівське” після подання позовної заяви до суду, додавши копію виписки з банку про сплату коштів.

У заяві позивач просить суд стягнути з відповідача Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” суму понесених витрат у розмірі 510,00грн. та судові витрати.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позов №120Д/01 в якому повідомив суду, що позовні вимоги не визнає, оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача, яка виникла у результаті ДТП 26.01.2010р. застрахована у повному обсязі. Крім того, надав суду свідоцтво про державну реєстрацію ДП „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, довідку із ЄДРПОУ та поліс ВС/7502430 від 09.04.2009р.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010р. о 14год.30хв. в м.Маріуполі, Донецької області на вул.Таганрогській,48 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Шеврове Нива, який належить Дочірньому підприємству „Ілліч-Агро Донбас” ПАТ„Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля “MITSUBISHI LANCER”, державний номер НОМЕР_1, який належить Скрицькому Артуру Адамовичу, під його керуванням. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 11.2 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 173 від 16.02.2010р.

Відповідно до договору добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту №22/23/0001-4456 від 10.09.2009р. автомобіль “MITSUBISHI LANCER”, державний номер НОМЕР_1 був застрахований у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю “Гарантія”.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя по справі №3-500/2010 від 17.02.2010р. ОСОБА_1 який керував автомобілем Шеврове Нива, реєстраційний номер НОМЕР_2, був визнаний винним в скоєнні ДТП та притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю “MITSUBISHI LANCER”, державний номер НОМЕР_1 були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1

Відповідно до звіту №029 про оцінку транспортного засобу від 27.02.2010р. вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору), завданої власнику автомобіля “MITSUBISHI LANCER”, державний номер НОМЕР_1 на момент дослідження, становить 15 286,97грн.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту №22/23/0001 4456 від 10.09.2009р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_2 страховиком (позивачем) був складений страховий акт №СНТ-22/23/0001/4456-01/Ф від 20.04.2010р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та рішення про виплату сума страхового відшкодування складає 13 726,97грн.

Страхове відшкодування в сумі 13 726,97грн. сплачено в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №СК01077 від 29.04.2010р.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, як власник автомобіля Шеврове Нива, реєстраційний номер НОМЕР_2, уклало договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/7502430 від 09.04.2009р. з Маріупольською філією Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство ”Іллічівське”.

Відповідно до п.2. Договору №ВС/7502430 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем та третьою особою, безумовна франшиза встановлена у розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика. Враховуючи, що ліміту відповідальності страховика складає суму в розмірі 25500грн., франшиза у розмірі 2% складає 510,00грн.

Таким чином, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована третьою особою.

Позивач від 10.08.2010р. звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 13 726,97грн.

Зазначена претензія отримана відповідачем 10.08.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення, але залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність водія Шеврове Нива, реєстраційний номер НОМЕР_2, який визнаний винним в скоєнні ДТП була застрахована третьою особою, позивач звернувся до Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство ”Іллічівське” 10.08.2010р. з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 13 726,97грн.

Як вбачається з матеріалів справи третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ „Страхове товариство ”Іллічівське” 08.11.2010р. здійснила оплату позивачу страхового відшкодування за договором №ВС/7502430 в розмірі 13216,97грн., що підтверджується банківською випискою від 08.11.2010р.

Таким чином, третьою особою здійснено оплату страхового відшкодування без урахування франшизи, передбаченої умовами договору №ВС/7502430.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Враховуючи доведеність вини працівника відповідача - Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” ПАТ„Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча” у скоєнні ДТП та наявність причинного звязку між шкодою та протиправною поведінкою працівника відповідача суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням зазначеного, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст.ст. 12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія”, м. Київ до Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча”, м. Маріуполь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство ”Іллічівське”, м. Маріуполь про стягнення суми понесених витрат у розмірі 510,00грн., задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь (87504, м.Маріуполь, Донецька область, вул.Семашка,15, кімната 405, ЄДРПОУ 34550446) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія”, м. Київ (04050, м.Київ, вул.Глибочицька,17-д, п/р 26504010112600 в ВАТ КБ “Південкомбанк” м.Донецьк, МФО 335946, ЄДРПОУ 21130899) суму понесених витрат у розмірі 510,00грн., державне мито в розмірі 5,10грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 8,77грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010р.

Суддя