Рішення № 12186905, 10.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.10 р. Справа № 38/185

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Київ в особі Донецької філії „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Донецьк

про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 1197,20грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова Т.Ю.- за дов.№707-1/14 від 25.03.2010р.

від відповідача: Федюн Я.Г.- за дов. №392 від 23.07.2010р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Київ в особі Донецької філії „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 1 197,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19-3393457 від 30.01.2007р., заяву про виплату страхового відшкодування від 20.12.2007р., копію довідки ДАІ від 19.12.2007р., копію страхового акту №104406 від 11.02.2008р., постанову Краматорського міського суду Донецької області від 01.02.2008р. по справі №3-1838/2008р., копію платіжного доручення №772 від 18.02.2008р., звіт про автотоварознавче дослідження №6 від 03.01.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

29.09.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

02.11.2010р. позивач надав суду супровідний заяву, в якій просить суд залучити до матеріалів справи картку рахунку №3611 та платіжне доручення №772 від 18.02.2008р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

10.11.2010р. відповідач надав суду лист №73-0011 від 09.11.2010р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВВ/714507 від 25.04.2007р.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2007р. о 23год.30хвил. у місті Краматорську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Тойота” (реєстраційний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Daewoo LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_1, який належить ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Daewoo LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_1), який був застрахований у ВАТ СК “Гарант-Авто”.

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Відкритому акціонерне товариство „Гарант - Авто” змінило назву на Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Гарант - Авто” по всіх його майнових та немайнових правах та зобовязаннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 19.12.2008р.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2008 року відносно ОСОБА_3 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 50,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю Daewoo LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_1), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнана ОСОБА_3

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту № №19-3393457 від 30.01.2007р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_2, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №104406 від 11.02.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звіту про автотоварознавче дослідження №6 від 03.01.2008р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобілю Daewoo LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_1) складає 1520,64грн.

Згідно умов договору №19-3393457 від 30.01.2007р. та розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування складає 1197,20грн.

Страхове відшкодування сплачено в повному обсязі, про що свідчить копія платіжного доручення №772 від 18.02.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ЗАТ „АСК „ІНГО Україна” (Поліс ВВ/714507 від 25.04.2007р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 1 197,20грн.

Відповідно до Полісу №ВВ/714507 від 25.04.2007р. обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до Полісу №ВВ/714507 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 687,20грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Київ в особі Донецької філії „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 1 197,20грн., задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Київ (01054, м.Київ, вул.Воровського,33, ЄДРПОУ 16285602) в особі Донецької філії „Акціонерна Страхова Компанія “ІНГО Україна” м.Донецьк (83055, м.Донецьк, вул.Щорса,23, ЄДРПОУ 26003349) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ (01042, м.Київ, пр.Новопечерський,19/3) в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 55-в, п/р 2650601518338 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) суму страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 687,20грн., державне мито в сумі 58,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 135,46грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010р.

Суддя