ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.11.10 р. Справа № 38/196
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область
до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область
про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 439940грн.94коп., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3923грн.34коп., 3% річних у розмірі 2 283грн.32коп., пені у розмірі 13 063грн.44коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Позняр С.В. – за дов.№204-10”Д” від 31.12.2009р.
від відповідача: Мурашова В.І. – за дов. №1/3-1298 від 28.12.2009р.
У судовому засіданні оголошувалася
перерва з 19.10.2010р. по 10.11.2010р.
згідно ст. 77 ГПК України
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 439940грн.94коп., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3923грн.34коп., 3% річних у розмірі 2 283грн.32коп., пені у розмірі 13 063грн.44коп., а всього 459 211грн.04коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р. з додатками та додатковими угодами; протокол розбіжностей до договору №54 від 01.10.2003р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень –липень 2010р., рахунки №12/54 за квітень – липень 2010р., розрахунок суми боргу; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.
19.10.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №1/3-1000 від 18.10.2010р., в якому підтвердив суму заборгованості за використану активну та реактивну електроенергію у розмірі 439 940,94грн. та 3 923,34грн. за період з квітня по липень 2010р., однак повідомив суду, що ДП „Укршахтгідрозахист” створено з метою забезпечення гідрогеологічного захисту діючих шахт та прилеглих до них територій. На покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням безперебійної експлуатаційної діяльності підприємства отримує лише бюджетні кошти за програмою “Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості” .
Відповідач зазначив, що фінансування ДП „Укршахтгідрозахист” здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тому вини підприємства у утворенні заборгованості перед позивачем немає.
У відзиві відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні стягнення 3% річних у сумі 2 283,32грн. та пені у сумі 13 063,44грн.
Відзив судом розглянутий прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник) та Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №54.
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.
Пунктом 4.2.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 –2.2.3 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим рядком.
Відповідно до п. 2.4. Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р., в редакції протоколу розбіжностей до договору, споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії 1 раз на місяць до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідно до п. 9.5 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за квітень-липень 2010р. та рахунками за активну електроенергію та реактивну електроенергію №12/54 за квітень-липень 2010р.
Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
Виставлені рахунки на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.
Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
У відзиві на позов від 18.10.2010 року вих.№1/3-2-1000 та у судових засіданнях відповідач визнає суму основного боргу за активну електроенергію в сумі 439 940,94грн. та за реактивну електроенергію в сумі 3 923,34грн. та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій: пені в сумі 13 063,44грн., 3% річних в сумі 2 283,32грн.
Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 54 від 01.10.2003р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Згідно пункту 2.4. Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р., в редакції протоколу розбіжностей до договору, споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії 1 раз на місяць до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №54 від 01.10.2003р., постачав Споживачу електричну енергію.
Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії №12/54 за квітень-липень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в квітні-липні 2010 року електричної енергії у встановлені строки не виконав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №54 від 01.10.2003р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 439940,94 грн. та заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 3 923,34 грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.
Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1 Договору №54 від 01.10.2003 року (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13 063,44грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 13 063,44 грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 283,32 грн.
Перевіривши порядок нарахування 3% річних, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Заперечення відповідача щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та 3% річних, судом до уваги не приймаються, оскільки посилання на відсутність коштів на оплату послуг з постачання електричної енергії не звільняє підприємство відповідача від уплати 3% річних, сплата яких визначена приписами ст.625 ЦК України, та пені, сплата якої передбачена умовами договору за неналежне виконання зобов’язань.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 439940грн.94коп., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3923грн.34коп., 3% річних у розмірі 2 283грн.32коп., пені у розмірі 13 063грн.44коп., задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; п/р №260393031296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 439 940,94грн.
Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; п/р №26001301636289 в філії “Відділення ПІБ в м.Єнакієве, Донецької області, МФО 334215, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 3 923,34грн., пеню у розмірі 13 063,44грн., 3% річних у розмірі 2 283,32грн.
Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; п/р 26009190725600 в Обласній дирекції Укрсоцбанку м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 4 592,11грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 10.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010р.
Суддя
Судове рішення № 12186894, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 38/196. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: