Рішення № 12186860, 11.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.10 р. Справа № 11/150

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

до відповідача - Житлово-комунального підприємства «Домовик-4», м. Маріуполь

про стягнення 15367,95грн.

За участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м.Маріуполь до Житлово-комунального підприємства «Домовик-4», м. Маріуполь про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8613,00грн., 3% річних в сумі 645,62грн., інфляційні витрати в сумі 3961,98грн. та пеню в сумі 2147,35грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати виконаних робіт, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 8613,00грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.10.2010р. (а.с. 52).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.10.2010р. (вхід. №02-41/46198) позов визнає та зазначає, що борг відповідача перед позивачем складає 10480,00грн., а не 8613,00грн. як зазначено у позові. Борг в сумі 10480,00грн. відповідач сплатив повністю, що підтверджує доданими до відзиву платіжними дорученнями. Нараховані штрафні санкції в сумі 6745,95грн. не визнає, справу просить розглянути без участі представника відповідача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.09.20110, у звязку із відрядженням судді Чернота Л.Ф. справу №11/150 передано на розгляд судді Зубченко І.В., а розпорядженням від 17.09.2010р., у звязку із перебуванням судді Зубченко І.В на лікарняному - передано на розгляд судді Кододовій О.В.

Розглянувши матеріали справи господарський суд, встановив :

В листопаді 2007року між Житлово-комунальним підприємством «Домовик-4» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Підрядник) був укладений договір на виконання робіт, за умовами якого Підрядник зобовязується виконати відповідно з умовами даного договору поточний ремонт фасадів по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, а Замовник зобовязується прийняти цю роботи та оплатити.

Відповідно до п. 1.3. договору обсяг та перелік робіт, які виконуються обумовлені в кошторисі, який є невідємною частиною даного договору.

За приписами п. 2.1. договору Підрядник виконує роботи, відповідно до затвердженої Замовником проектно-кошторисної документації.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Замовник здійснює оплату за виконання ремонтно-будівельних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 5-ти банківських днів після всього обсягу виконаних робіт та підписання акту Ф-2. (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. строк дії договору встановлюється після його підписання до повного виконання всіх умов договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Між сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за 2007рік всього на загальну 8613,00грн. Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Протягом розгляду справи відповідачем була сплачена сума боргу за договором на виконання робіт, яка за твердженням відповідача складає 10480,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №330 від 12.07.2010р. на суму 2000,00грн., платіжним дорученням №475 від 29.09.2010р. на суму 2480,00грн., платіжним дорученням №7 від 06.10.2010р. на суму 4000,00грн. та платіжним дорученням №491 від 15.10.2010р. на суму 2000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи відповідачем борг за виконані підрядні роботи по договору за листопад 2007року. було оплачено у повному обсязі, що підтверджується наданим відповідачем платіжними дорученнями, у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Житлово-комунального підприємства «Домовик-4», м. Маріуполь основного боргу в розмірі 8613,00грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Твердження відповідача про те що сума боргу перед позивачем складає не 8163,00грн., а 10480,00грн., судом не приймається, оскільки суд розглядає позовні вимоги заявлені позивачем у позові в сумі 8613,00грн, що є правом позивача. У суду згідно приписів ст.83 ГПК України відсутнє право виходити за межі позовних вимог (підстав та предмету позову).

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 645,62грн. та інфляційних нарахувань в сумі 3961,98грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції суд встановив, що він є арифметично невірним та за розрахунком суду складає 3918,92грн. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу підлягають задоволенню частково в сумі 3918,92грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань підлягають задоволенню повністю в сумі 645,62грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2147,35грн. на підставі п. 4.2. договору.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення до 10%, що складає 214,74грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 214,74грн. оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 214,74грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України повністю, оскільки сума боргу була ним оплачена після подання позову до господарського суду.

Крім того позивачем при поданні позову було сплачено державне мито платіжним дорученням №26 у сумі 185,00грн., 1% від заявленої суми позову 15367,95грн. складає 153,68грн., відтак позивачу підлягає поверненню надмірно сплачене державне мито у розмірі 31,32грн. (185,00грн.-153,68грн.)

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь до Житлово-комунального підприємства «Домовик-4», м. Маріуполь про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8613,00грн., 3% річних в сумі 645,62грн., інфляційних витрат в сумі 3961,98грн. та пені в сумі 2147,35грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 8613,00грн., у звязку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Домовик-4» (87500, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114, р/р №26006215069051 в АКБ «Укрсоцбанк», м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 30432683) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3% річних в сумі 645,62грн., інфляційні витрати в сумі 3918,92грн. та пеню в сумі 214,74грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Домовик-4» (87500, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114, р/р №26006215069051 в АКБ «Укрсоцбанк», м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 30432683) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в розмірі 153,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,36грн

Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита в розмірі 31,32грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя