Рішення № 12186851, 08.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.10 р. Справа № 38/163

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Донецьк

до відповідача 1: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” м.Донецьк

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції м.Донецьк

за участю третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 м.Горлівка, Донецької області

про стягнення 11 537,20грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 СПД за паспортом.; ОСОБА_4 за дов.№8607 від 27.06.2008р.

від відповідача 1: Паровченко М.А. за дов.№04/22 від 17.02.2010р.

від відповідача 2: не зявився

третя особа: не зявилась

Суть спору:

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” м.Донецьк за участю третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 м.Горлівка, Донецької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10 037,20грн. та моральної шкоди у розмірі 1500грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.03.2010р. водієм автомобіля “МАЗ 203067”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” ОСОБА_3 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої відбулося зіткнення з автобусом “I-VАN А07А1”, реєстраційний номер НОМЕР_2 та як наслідок автобусу “I-VАN А07А1” спричинені механічні пошкодження, а власнику транспортного засобу, який належить йму на праві приватної власності, ОСОБА_2 були заподіяні матеріальна та моральна шкода у сумі 11 537,20грн.

Крім того, позивач посилається на постанову Київського районного суду м.Донецька від 14.04.2010р. по справі №3-1702/10, висновок №2449/27 експертного автотоварознавчого дослідження від 04.06.2010р, квитанцію на суму 516,00грн., ліцензію №НОМЕР_4 на право перевезення пасажирів, технічний паспорт на автобус “I-VАN А07А”, трудовій договір від 01.08.2009р., свідоцтво про державну реєстрацію тощо.

11.08.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “МАЗ-203067” д/н НОМЕР_1 застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1853/236-23-09 від 06.04.2009р., укладеного з НАСК “Оранта” та був виданий поліс №ВС/5644619. Відповідно до вказаного договору страхування, відповідач (страхувальник) виконав усі вимоги договору, вчасно повідомив страховика про страховий випадок та надав усі необхідні документи.

Відповідач вважає, що позовні вимоги повинні бути переглянуті та задоволенні за рахунок НАСК “Оранта”, а у задоволенні позовних вимог за рахунок відповідача повинно бути відмовлено.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

11.08.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд залучити ВАТ НАСК “Оранта” в особі Донецької обласної дирекції у якості іншого відповідача. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

26.08.2010р. позивач надав суду пояснення на відзив, в яких вважає, що відповідальність повинен нести відповідач Комунально-комерційне підприємство Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автобусу “МАЗ-203067” ОСОБА_3 правил дорожнього руху України.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 13.09.2010р., у порядку ст.69 ГПК України.

08.09.2010р. позивач звернувся до суду з заявою, у якій просить суд залучити до матеріалів справи ВАТ НАСК “Оранта” в особі Донецької обласної дирекції у якості другого відповідача. Заява судом розглянута, задоволена та залучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2010р. по справі №38/163 до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції, м.Донецьк.

16.09.2010р. та 06.10.2010р. відповідач 2 надав суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній строк, у звязку з відпусткою представника. Клопотання судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

04.11.2010р. відповідач 2 надав суду відзив на позов №07-01/28/937 від 03.11.2010р., в якому зазначив, що згідно висновку експертної автотоварознавчої експертизи №2449/27, вартість матеріальної шкоди з технічної точки зору, завдана власнику автобусу I-VAN A 07А1, реєстраційний номер НОМЕР_2, на час проведення експертизи складає 3196,20грн.

У відзиві відповідач 2 зазначив, що визнає позов у частині матеріальної шкоди у розмірі 3196,20грн.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

08.11.2010р. позивач надав суду доповнення до позовної заяви, в яких просить суд резолютивну частину позовної заяви викласти у наступній редакції: стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” вартість матеріальних збитків ремонтно відновлювальні роботи у розмірі 3 196,20грн.; з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” матеріальну шкоду у розмірі 6841,00грн. та моральну шкоду у розмірі 1500,00грн.

Доповнення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

08.11.2010р. відповідач 2 у судове засідання не зявився, але надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2010р. о 11год.40хвил. на вулиці Артема у м.Донецьку, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 203067 (реєстраційний номер НОМЕР_1) та автобусу I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2), внаслідок чого було пошкоджено автобус I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2).

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля МАЗ 203067 (реєстраційний номер НОМЕР_1) ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в постанові Київського районного суду м.Донецька від 14.04.2010р. по справі №3-1702/10.

Відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1853/236-23-09 від 06.04.2009р. автомобіль МАЗ 203067 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, був застрахований у ВАТ НАСК “Оранта”.

Постановою Київського районного суду м.Донецька від 14 квітня 2010 року відносно ОСОБА_3 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автобусу I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2), були нанесені механічні ушкодження, а позивачу (власнику автобусу), заподіяно майнову шкоду.

20.05.2010р. позивач, ОСОБА_2 звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою про призначення експертного автотоварознавчого дослідження.

04.06.2010р. відбулась експертиза пошкоджень автобусу I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2), отриманих в результаті ДТП 28.03.2010р.

Відповідно до висновку №2449/27 експертного автотоварознавчого дослідження, сума матеріальної шкоди, з технічної точки зору завданої власнику автобусу I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) складає 3 196,20грн.

Також позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження було сплачено 516,00грн., про що свідчить квитанція №404869 від 04.06.2010р.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в скоєнні ДТП, визнаний ОСОБА_3 водій автомобіль МАЗ 203067 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, застрахована у ВАТ „НАСК „Оранта” відповідач 2 (Поліс ВС/5644619 від 06.04.2009р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем 2.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до висновку №2449/27 експертного автотоварознавчого дослідження, сума відновлювального ремонту автобусу I-VAN A 07А1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) складає 3 196,20грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3 196,20грн. заявлених до відповідача 2.

Відповідач 2 позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві №07-01/28/937 від 03.11.2010р. на позов. Визнання відповідачем позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Крім того, з урахуванням пояснень від 26.08.2010р. та доповнень до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 1 завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 6841,00грн., яка складається із: послуг автотоварознавчої експертизи 516,00грн., не отриманих доходів (упущена вигода) 2200,00грн. та 4125,00грн.- поїздки у Київський районний суд, складення позовної заяви, втрата робочого часу, відвідування господарського суду та інше.

Розглянувши позовні вимоги з урахуванням пояснень позивача від 26.08.2010р. в частині стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 6841,00грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (п.33.1.2.) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобовязані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно до ст.34 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач 1, протягом розгляду справи не надав суду належних доказів в підтвердження своєчасного повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, у звязку з чим суд приходить до висновку, що у відповідача 2 не виник обовязок відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Із змісту вищенаведених норм Цивільного кодексу України поняття відповідальності за заподіяну шкоду включає такі складові як наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Судом встановлено, що особою винною в скоєнні ДТП, визнаний ОСОБА_3 водій автомобіль МАЗ 203067 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” у звязку з чим позивачу було завдано майнову шкоду в розмірі 3 196,20грн.

Таким чином, враховуючи доведеність вини працівника Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” відповідач 1 та наявність причинного звязку між шкодою та протиправною поведінкою працівника Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” суд приходить до висновку, що витрати на проведення експертизи в розмірі 516,00грн. є додатковими витратами майновою шкодою, яка є наслідком протиправної поведінки працівника відповідача 1.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

З огляду на викладене, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 516,00грн. підлягають стягненню з відповідача 1 Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”.

Стосовно позовних вимоги щодо стягнення з відповідача 1 не отриманих доходів (упущена вигода) 2200,00грн. суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаний прибуток (втрачена/упущена вигода) є прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин у разі належного виконання зобовязань іншою стороною. В контексті означених положень діючого законодавства Позивач належними у розумінні 34 Господарського процесуального кодексу України доказами мав обґрунтувати можливість отримання ним прибутку в розмірі 2200,00грн.

Виходячи із представленого Позивачем розрахунку при визначенні розміру упущеної вигоди заявник позову виходив із середнього значення прибутку за один день функціонування автобусу у попередній період. На думку суду, означений розрахунок не може прийматися до уваги, адже ґрунтується виключно на власних відомостях Позивача, зазначених ним самостійно та не підтверджених доказово.

Більш того, отримання певних доходів у попередньому періоді само по собі не вказує на реальність отримання таких же (співмірних) доходів і у майбутньому, адже без доказів існування джерела таких доходів (наявність послуг, наявність споживачів цих послуг, обґрунтування його вартості тощо), такі міркування мають характер бездоказових припущень, що несумісно із можливістю кваліфікації стягуваних сум як упущеної вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про доказову недоведеність тверджень Позивача про наявність визначеної ним суми у вигляді упущеної вигоди, що має наслідком відмову у задоволені позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про стягнення 4125,00грн.- поїздки у Київський районний суд, складення позовної заяви, втрата робочого часу, відвідування господарського суду, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування понесення вищевказаних витрат, а також, що вказані витрати були понесені саме у звязку з протиправною поведінкою працівника відповідача 1.

Відповідно до п.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Позивач вважає, що у звязку із дорожно-транспортною подією, яка відбулася 28.03.2010р., бездіями та халатним відношенням відповідача 1, йому заподіяно моральну шкоду в сумі 1500,00грн., яка складається із наступного: поліпшення стану здоровя, збільшенням кровяного тиску, появою головної білі.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під час розгляду справи суд встановив, що позивачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, які підтверджують факт заподіяння моральних страждань, а саме у вигляді поліпшення фізичного стану здоровя позивача, не доведено розмір моральної шкоди, не надано відповідного розрахунку.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 моральної шкоди у сумі 1500,00грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст., ст. 22, 28, 29,33, 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції м.Донецьк, за участю третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 м.Горлівка, Донецької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10 037,20грн. та моральної шкоди у розмірі 1500,00грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ (01032, м.Київ, вул.Жилянська,75, ЄДРПОУ 00034186) в особі Донецької обласної дирекції (83086, м.Донецьк, вул.Кобозева,12, ЄДРПОУ 33546329) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму матеріальної шкоди у розмірі 3 196,20грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ (01032, м.Київ, вул.Жилянська,75, ЄДРПОУ 00034186) в особі Донецької обласної дирекції (83086, м.Донецьк, вул.Кобозева,12, ЄДРПОУ 33546329) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 31,96грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 65,38грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму матеріальної шкоди у розмірі 516,00грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 5,16грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 10,55грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010р.

Суддя