Ухвала суду № 12186172, 28.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

28.10.2010Справа №2-17/2117-2009 За позовом Акціонерного товариства «Укрінбанк», м. Київ в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк»

До відповідача СПД ОСОБА_2

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

про стягнення заборгованості по кредиту - 4859,03 доларів США, заборгованості по процентам 680,57 доларів США, пені по кредиту 70,56 доларів США, пені по процентам 5,33 доларів США, взагалі на суму 5615,49 доларів США (еквівалент в національній валюті по курсу НБУ 44909,32 гривні)

розгляд скарг на дії державного виконавця ВДВС Чорноморського РУЮ

Суддя Гайворонський В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від ВДВС Чорноморського РУЮ - Конюшенко Є.М., представник

Від СПД ОСОБА_2 ОСОБА_6, представник

Від Акціонерного товариства «Укрінбанк», м. Київ в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк» - Бурчак Н.В., представник

За участю ОСОБА_8, ОСОБА_9

Сутність спору: Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.10.2009 року позов Акціонерного товариства «Укрінбанк», м. Київ в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк» задоволено. Суд вирішив Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, р/р 26009501325386 в АКПІБ БВ № 4 Чорноморське відділення «Кримське центральне відділення «Промінвестбанку» МФО 324430, ЄДРПОУ 09324431) на користь АТ «Укрінбанк» в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк» (місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша 30, р/р 29090000000002 в Сімферопольській філії АТ «Укрінбанк» МФО 384782, ЗКПО 26401788) заборгованість по кредиту - 4859,03 доларів США, заборгованість по процентам 680,57 доларів США, пеню по кредиту 70,56 доларів США, пеню по процентам 5,33 доларів США, взагалі на суму 5615,49 доларів США (еквівалент в національній валюті по курсу НБУ 44909,32 гривні); судові витрати з державного мита в сумі 449,09 грн., та судові витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., стягнути з АТ «Укрінбанк» в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк» (місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша 30, р/р 29090000000002 в Сімферопольській філії АТ АТ «Укрінбанк» МФО 384782, ЗКПО 26401788) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) державне мито в сумі 1,09 грн.

04.11.2009 року Господарським судом АР Крим видані відповідні накази про примусове виконання рішення по справі № 2-17/ 2117-2009 від 14.10.2009 року.

09 червня 2010 року до Господарського суду АР Крим від СПД ОСОБА_2 надійшла скарга на дії державного виконавця, згідно з якою заявник просить визнати дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління Юстиції АРК Петрікіна М.В. незаконними, скасувати постанову від 12.11.2009 року, витребувати з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК звідне виконавче провадження, та стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу.

Скарга обґрунтовується порушенням прав заявника ОСОБА_2, у звязку з тим, що держвиконавець не переконався в отриманні боржником вказаної постанови. Тобто, із сенсу скарги витікає, що боржник не знав про спірну постанову.

Якщо боржник спірну постанову отримав, а держвиконавець в цьому не переконався, права заявника порушені бути не можуть.

Згідно ст. 16 ЦК України суд може захищати лише порушене право.

09 червня 2010 року до Господарського суду АР Крим від СПД ОСОБА_2 надійшла скарга на дії державного виконавця, згідно з якою заявник просить визнати дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК Петрікіна М.В., скасувати постанову від 07 травня 2010 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій, витребувати з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК звідне виконавче провадження, та стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу.

Скарга із її сенсу також обґрунтовується тим, що боржник не знав про відкриття виконавчого провадження, та не знав про існування постанови від 12.11.2009 року.

Чорноморське районне управління юстиції в запереченнях проти задоволення скарг, та вказує, що матеріалами звідного виконавчого провадження підтверджено не бажання ОСОБА_2 виконувати рішення судів в добровільному порядку, а звернення до Господарського суду АР Крим зі скаргами варто вважати як спосіб ухилитися від сплати виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій по закінченим виконавчим провадженням про стягнення заборгованості до бюджету за позовом ДПІ в Чорноморському районі АР Крим та АТ «Укрінбанк».

Стягувач вважає скарги СПД ОСОБА_2 безпідставними.

В судовому засіданні, що відбулось 14.10.2010 року оголошувалась перерва до 28.10.2010 року. Після перерви представник СПД ОСОБА_2 та Чорноморського ВДВС в судове засідання не зявилися.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського РУЮ АРК від 12.11.2009 року постановлено відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу: наказу № 2-17/2117, боржнику (ОСОБА_2) добровільно виконати рішення в 7-ми денний строк (до 19.11.2009 року), у випадку невиконання рішення в установлений строк виконати його в примусовому порядку, стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення (4547,64 грн.), та витрати, повязані зі здійсненням виконавчих дій.

Згідно постанови про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського РУЮ АРК від 07.05.2010 року постановлено стягнути з боржника (ОСОБА_2) витрати на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 85,00 грн.

Суд вважає, що скарга, що відноситься до постанови від 12.11.2009 року підлягає залишенню без розгляду, а в задоволенні скарги, що відноситься до постанови від 07.05.2010 року необхідно відмовити, при цьому суд виходить із наступних обставин:

Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби України щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Спірна постанова Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції буда прийнята 12.11.2009 року.

До Господарського суду АР Крим скарга згідно поштового штампу на конверті подана лише 07 червня 2010 року.

Однак, боржник не вважає, що ним пропущений передбачений ст. 121-2 ГПК України 10-ти денний строк оскарження. Стягувач не вказує про це у скарзі, та не просить відновити йому пропущений строк.

Більш того, в скарзі заявник вказує про те, що про спірну постанову він дізнався тільки 28.05.2010 року.

Однак, вказане твердження не відповідач дійсності.

Згідно ст. 121-2 ГПК України в даному випадку строк на оскарження починається з дня, коли стягувачу стало відомо про спірну постанову.

Згідно акту державного виконавця Петрікіна Н.В. від 11.12.2009 року, ним 11.12.2009 року здійснений вихід за місцем роботи боржниці ринок «Ювілейний», магазин «Кримські вина» для вручення боржниці копії постанови про відкриття виконавчих проваджень від 12.11.2009 року та від 18.11.2009 року про стягнення заборгованості на користь АТ «Укрінбанк», а також для опису арешту магазину. В магазині знаходилась боржниця ОСОБА_2, яка ознайомилася з постановами від 12.11.2009 року та від 18.11.2009 року про відкриття виконавчих проваджень, від підпису та від отримання копій постанов відмовилася, пояснивши відмову тим, що аналогічні постанови вона вже отримала, а заборгованість буде погашати частинами.

Вказані обставини в засіданні суду, що відбулося 14.10.2010 року підтвердили визначені в цьому акті поняті ОСОБА_8, ОСОБА_9, що відображено в протоколі судового засідання.

Згідно заяви, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 46, том № 2) ОСОБА_2 просить Чорноморське районне управління юстиції залучити квитанцію на суму 911 грн. про сплату заборгованості на користь банку, та квитанції на загальну суму 8000 грн. на користь ДПІ. Заява датована 15.02.2010 року.

Тобто, боржник знав, що існує виконавче провадження, та відповідно, знав, що мала бути вчинена відповідна дія винесення відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно заяви, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 47, том № 2) ОСОБА_2 просить Чорноморське районне управління юстиції залучити квитанцію на суму 40001,99 грн. про сплату заборгованості на користь «Інком» банку. Заява датована 16.02.2010 року.

Таким чином, боржник мав знати про існування спірної постанови від 12.11.2009 року більш ніж за 10 днів до подачі скарги, та ним пропущений 10-ти денний строк на подачу скарги

При цьому боржником не заявлене клопотання про поновлення такого строку, відповідно, відсутні обґрунтування та докази щодо цього.

Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).

Суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України основного Закону Держави, принципу диспозитивності сторін не вправі з власної ініціативи обґрунтовувати вимоги та клопотання, а також знаходити відповідні докази.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до винесення цієї ухвали, немає підстав їх залучати до справи після прийняття ухвали.

Таким чином, підстав для поновлення строку не існує.

Окрім цього, в матеріалах справи знаходиться ксерокопія конверту (а.с. 73, том № 2) щодо повернення спрямованої ВДВС Чорноморського районному управлінню юстиції АР Крим на адресу ОСОБА_2 кореспонденції.

Тобто, ВДВС Чорноморського районного управління юстиції АР Крим виконувались певні дії щодо спрямування кореспонденції боржнику.

Згідно ст.ст. 51, 93 ЦК України СПД повинен знаходитися за адресою реєстрації СПД (юридичною адресою). Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Також необхідно відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, та така відправка є незалежним доказом щодо вручення боржнику кореспонденції, що відповідає практиці розгляду аналогічних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2010 року по справі № 2-14/719-2005). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2009 року у справі № 26/397.

Згідно журналу відправки Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції спірна постанова спрямована боржнику 12.11.2009 року.

Окрім цього, боржник вказує, що не отримувала постанову, однак до скарги надає її оригінал від 12.11.2009 року.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарга, пропущений строк на подачу якої не поновлено, залишається без розгляду, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Севастопольким апеляційним господарським судом.

Таким чином, вищезазначену скаргу необхідно залишити без розгляду.

Оскільки скарга залишається без розгляду, у звязку з неправильними діями заявника, згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України підстав для відшкодування заявнику судових витрат не існує.

У задоволенні скарги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК Петрікіна М.В., скасування постанови від 07 травня 2010 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій, витребування з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК звідного виконавчого провадження, та стягнення з Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу необхідно відмовити повністю, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно постанови про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського РУЮ АРК від 07.05.2010 року постановлено стягнути з боржника (ОСОБА_2) витрати на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 85,00 грн.

Вказана постанова згідно журналу про відправку кореспонденції спрямована СПД ОСОБА_2 лише 28.05.2010 року.

Тобто, належними доказами Відділ Державної виконавчої служби Чорноморського РУЮ АРК не довів своєчасного спрямування боржнику постанови.

Скарга щодо вказаної постанови боржником подана 09 червня 2010 року.

Таким чином, з врахуванням поштового перебігу, строк на подання скарги не витік, та відповідно, скарга підлягає розгляду по суті.

Боржник обґрунтовує скаргу тим, що він не знав про існування постанови від 12.11.2009 року.

Однак, вищенаведені обставини вказують про те, що боржник повинен був про неї знати.

Таким чином, по тим підставам, якими скарга обґрунтовується, вона задоволена бути не може.

Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивности сторін суд не вправі розглядати інші підстави ніж ті, що заявлені. Більш того, розгляд таких підстав буде грубим порушенням прав інших учасників процесу, які вправі знати про підстави вимоги та заперечувати щодо них.

Згідно статті 22 ГПК України заявник вправі змінити підставу заяви лише до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, по тим підставам, якими обґрунтовується скарга, вона задоволена бути не може.

Оскільки підстав для задоволення скарги не існує, відповідно, в її задоволенні відмовляється.

Оскільки у скарзі відмовляється, відповідно, підстав для стягнення витрат на користь заявника (скаржника) також не існує.

Відшкодування витрат по скаргам та витребування із ВДВС матеріалів не є предметом скарги, а відноситься до розподілу судових витрат , та витребування доказів.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ч. 5 ст. 49, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК Петрікіна М.В. незаконними, скасування постанови від 12.11.2009 року залишити без розгляду.

В задоволенні скарги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чорноморського районного Управління юстиції АРК Петрікіна М.В., скасування постанови від 07 травня 2010 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій - відмовити повністю.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.