Постанова № 12185738, 03.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 листопада 2010 р. № 37/45-17/72 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,

суддів:Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В. –доповідач,

розглянув

касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р.

та рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.05.2010р.

у справі№37/45-17/72

за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.          Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

2.          Національна комісія регулювання електроенергетики України

простягнення 897грн., За участю представників:

-          позивача: Щербина Д.В., дов. №Д07/2009/12/31-37 від 31.12.2009р.; Матвеєва В.П., дов. №Д07/2010/01-04-2 від 04.01.2010р.;

-          відповідача: Вєдєрнікова О.С., дов. №81/10 від 02.11.2010р.;

-          третьої особи1: Бернацька О.В., дов. №14-64 від 19.03.2010р.;

-          третьої особи2: Бондарчук Г.С., дов. №41 від 26.03.2010р.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення безпідставно отриманих кошів на суму 897грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду даної справи ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2010р. залучено до участі у даній справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі №37/45-17/72 (суддя Удалова О.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь позивача 897грн., 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у справі №37/45-17/72 (колегія суддів у складі головуючого судді Моторного O.A., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі №37/45-17/72 - без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі №37/45-17/72 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 25.03.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (покупцем) та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальником) було укладено договір №06/08-106 на постачання природного газу для ТЕЦ-6, за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.2 договору. Постачальник передає покупцю для ТЕЦ-6 газ в обсязі 30866тис.куб.м. протягом періоду з 01.04.2008р. до 30.04.2008р.

За умовами п.11.1 договору він набирає чинності з 01.04.2008р. і діє в частині поставки газу до 30.04.2008р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Судами попередніх інстанцій також з’ясовано, що додатковою угодою №1 від 25.04.2008р. до вказаного договору поставки, п.11.1 договору викладено в такій редакції: "Цей договір набирає чинності з 1 квітня 2008 року, і діє в частині поставки газу до 31 травня 2008р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення"; додатковою угодою №2 від 26.05.2008р. до договору поставки строк дії договору встановлено до 30.06.2008р., а додатковою угодою №4 від 20.06.2008р. до договору поставки строк його дії встановлено до 30.09.2008р.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що за умовами п.4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції з’ясовано наявність в матеріалах справи підписаних і скріплених печатками АК "Київенерго" та ДК "Газ України", погоджених з ВАТ "Київгаз", актів передачі-приймання природного газу: від 30.04.2008р. на суму 32505833,6грн., від 31.05.2008р. на суму 28326233,16грн., від 31.06.2008р. на суму 29051370,91грн., від 31.07.2008р. на суму 14222220,97грн., від 31.08.2008р. на суму 29523223,26грн., від 31.09.2008р. на суму 32944019,82грн. За цими актами поставлено позивачу відповідачем газу на загальну суму 166572901,72грн.

При цьому, апеляційним господарським судом вказано, що акти передачі-приймання природного газу від 31.05.2008р., від 31.06.2008р., від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 31.09.2008р. підписані ДК "Газ України" із запереченнями щодо визначення цільової надбавки у розмірі 8% до витрат на реалізацію газу HAK "Нафтогаз України" та загальної вартості переданого у відповідному місяці природного газу, із зазначенням, що ці заперечення обґрунтовуються ДК "Газ України" з посиланням на податкове роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 02.06.2008р. №5255/6/15-0916, надане на запит HAK "Нафтогаз України" від 06.05.2008р. №7/4-91-1944 щодо надання роз'яснення стосовно визначення бази для нарахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ.

Як зазначено судом апеляційної інстанції з цього роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 02.06.2008р. №5255/6/15-0916, витрати на зберігання та реалізацію природного газу Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" є складовою частиною діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тому на них нараховується збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідач здійснив нарахування цільової надбавки у розмірі 8% не лише на ціну природного газу, а і на витрати HAK "Нафтогаз" на реалізацію природного газу та визначив поставку газу у запереченнях до актів передачі-приймання до договору поставки природного газу ТЕЦ-6 Київенерго №06/08-106 від 25.03.2008р.: у травні 2008р. на суму 28492267,92грн. (заперечення до акту від 31.05.2008р.); у червні 2008р. на суму 29298920,21грн. (заперечення до акту від 30.06.2008р.); у липні 2008р. на суму 14343409,78грн. (заперечення до акту від 31.07.2008р.); у серпні 2008р. на суму 29774466,72грн. (заперечення до акту від 31.08.2008р.); у вересні 2008р. на суму 33217789,5грн. (заперечення до акту від 30.09.2008р.).

Зважаючи на зазначене, встановив, що загальна вартість природного газу за актами приймання-передачі природного газу становить 166572901,72грн., а визначена відповідачем вартість природного газу за даними актів та письмових заперечень до актів становить 167632687,73грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що різниця на суму 1059786,01грн. у вартості поставленого природного газу виникла у зв'язку з нарахуванням відповідачем цільової надбавки у розмірі 8% на витрати НАК "Нафтогаз України" на реалізацію газу.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції з наявних у справі платіжних доручень встановив, що позивач станом на 31.10.2008р. перерахував відповідачу 201674393,96грн. за отриманий за договором №06/08-106 від 28.03.2008р. природний газ. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що за поясненнями позивача у нього станом на 31.10.2008р. рахувалась за даними бухгалтерського обліку переплата за спожитий природний газ за вказаним договором на суму 35101492,24грн. (166572901,72грн.-201674393,96грн.), внаслідок чого позивач направив відповідачу листа від 31.10.2008р. №6230 про зміну призначення платежу та просив переплату за договором №06/08-106 на суму 35101492,24грн. зарахувати як оплату за договором №06/08-2053. З наданого відповідачем розрахунку боргу суд апеляційної інстанції вказав про перенесення оплати з договору №06/08-106 на договір №06/08-2053 за листом від 31.10.2008р. №6230 (вх. №13225/2) на суму 35101492,24грн.

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, 07.11.2008р. платіжним дорученням №9471 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти на суму 897грн. з призначенням платежу: "часткова сплата цільової надбавки в розмірі 8%, нарахованої на витрати НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу, отриманого в травні 2008р. за договором №06/08-106 від 25.03.2008р.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 20.11.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №Д07/6633 (отриманою останнім 24.11.2008р., що підтверджується відміткою представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №871833) про повернення коштів, в якій просив у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги на підставі ст.ст.530, 1212 Цивільного кодексу України повернути помилково сплачені та безпідставно отримані кошти на суму 897грн., вказав, що нарахування цільової надбавки у розмірі 8% на витрати НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу у травні 2008р. не передбачено додатковою угодою №1 до договору. Відповідач 10.12.2008р. надав позивачу відповідь на вказану вимогу, в якій зазначив, що за даними бухгалтерського обліку ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" станом на 01.11.2008р. заборгованість позивача за договором від 25.03.2008р. №06/08-106 становить 1059786,01грн., а тому здійснена позивачем оплата на суму 897грн. за платіжним дорученням від 07.11.2008р. №9471 зараховується як оплата за спожитий природний газ за минулі періоди за вказаним договором.

Неповернення відповідачем позивачу вказаних коштів стало підставою для звернення останнім до суду з даним позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в редакції, що діяла протягом 2008р.) встановлено з 1 січня 2008 р. граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на рівні 934,7гривні за 1 тис. куб. метрів.

Згідно з п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. №442 (зі змінами та доп., внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №111, в редакції, що діяла до 24.04.2008р.), збір справляється на обсяги природного газу, що постачається для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх структурних підрозділів, що використовують природний газ, у розмірі 8%. Згідно із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №346, яка діяла з 24.04.2008р. до 31.12.2008р., розмір вказаного збору визначено на рівні 12%. Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій з’ясовано, що п.2 додаткової угоди №1 від 25.04.2008р. до договору, з 01.05.2008р. викладено п.5.1 договору в такій редакції: "Ціна за 1000м3 природного газу становить 934,7грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки та витрат пов’язаних з реалізацією газу, крім того: збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (8%) -74,78грн.; витрати, пов'язані з реалізацією природного газу - 87,43грн.; податок на додану вартість за ставкою 20% - 219,38грн. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 96,30грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 19,26грн., всього разом з ПДВ 115,56грн. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1193,21грн., крім того ПДВ -238,64грн., всього разом з ПДВ - 1431,85грн.".

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з наданих суду пояснень Національної комісії регулювання електроенергетики України від 15.05.2009р. №3183/13/17-09 та письмових пояснень, наданих суду Національною комісії регулювання електроенергетики України щодо відомостей про ціну природного газу, який поставлявся відповідачем позивачу у травні 2008р., з’ясовано, що вартість 1000м3 природного газу, переданого відповідачем позивачу у травні 2008р., становила 1431,85грн., а саме: 934,7грн. (ціни газу), 74,78грн. (8% збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ), 96,3грн. (тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільчим трубопроводами), 87,43грн. (витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу), 238,64грн. (ПДВ за ставкою 20%).

Місцевим та апеляційним господарським судом також вказано, що Національна комісія регулювання електроенергетики України зазначила, що відповідно до абз.8 п.1 Порядку внесення до спеціального фонду Державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість. Врахував наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природній газ справляється виключно з ціни природного газу для відповідної категорії споживачів.

Врахував вищевикладене, вказав, що ціна 1000м3 природного газу, переданого відповідачем позивачу у травні 2008р. за умовами договору та додаткової до нього угоди №1, складає 934,7грн., збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 8% від 934,7грн. ціни природного газу становить 74,78грн., що визначено сторонами в п.2 додаткової угоди №1 від 25.04.2008р. до договору, враховані у вартості природного газу і оплачені позивачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, місцевий господарський суд, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для додаткового нарахування цільової надбавки в розмірі 8% на витрати HAK "Нафтогаз України", пов’язані з реалізацією природного газу (87,43грн. на 1000м3), отриманого в травні 2008р. за договором.

Водночас судами попередніх інстанцій з’ясовано, що за умовами п.6.4 договору №06/08-106 від 25.03.2008р. у платіжних дорученнях покупець (позивач) повинен обов'язково вказувати номер та дату договору, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник (відповідач) зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та витрати на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Проаналізував наведені договірні умови, вірно вказав, що відповідач має право, у випадку наявності на момент платежу заборгованості позивача перед відповідачем за договором, зарахувати кошти, які надійшли від позивача, незалежно від призначення такого платежу в рахунок боргу минулих періодів, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язковою умовою реалізації такого права, наданого відповідачу договором, є наявність заборгованості позивача.

Попередніми судовими інстанціями підставно зазначено про недоведення відповідачем всупереч вимог ст.33 ГПК України належними та допустимими доказами наявності заборгованості позивача станом на 07.11.2008р. (на дату здійснення платежу на суму 897грн. як сплати цільової надбавки, нарахованої на витрати НАК "Нафтогаз України").

Врахував вищевикладене, приписи, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в редакції, що діяла протягом 2008р.), п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. №442 (зі змінами та доп., внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №111, в редакції, що діяла до 24.04.2008р.), частинами 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, визначені сторонами договірні умови у п.2 додаткової угоди №1 від 25.04.2008р. до договору, вірно вказав про відсутність правових підстав для сплати позивачем відповідачу 897грн. цільової надбавки в розмірі 8%, нарахованої на витрати HAK "Нафтогаз України", пов’язані з реалізацією природного газу, отриманого в травні 2008р. за договором №06/08-106 від 25.03.2008р., місцевий господарський суд, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення заявлених позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача 897грн., сплачених відповідачу платіжним дорученням №9471 від 07.11.2008р.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у даній справі постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі № 37/45-17/72 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Дунаєвська

Судді: Н. Мележик С. Владимиренко