Ухвала суду № 12183995, 04.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-32729/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Усенка В.Г.,

суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,

при секретарі Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до приватного підприємства «Агросельхозпродукт»про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі –Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Агросельхозпродукт» (далі –Відповідача) в якому просив стягнути кошти.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з’явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу пшениці фуражної не є таким, що суперечить інтересам держави чи суспільства, не встановлено законодавчих обмежень щодо продажу такого товару, а факт, що ТОВ "Крун-Ной" не подавало декларацій на прибуток не свідчить про нікчемність угоди купівлі-продажу та її суперечності з інтересам держави чи суспільства.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, оскільки зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на підставі направлень №1169 від 26.08.2008 року, № 1203 від 03.09.2008 року та № 1297 від 23.09.2008 року ДПІ в м. Житомирі проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством "Агросельхозпродукт" за період з 1 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, про що складено акт № 5591/23-1/31106250/0110 від 03.10.2008 року.

В акті перевірки встановлена наявність господарських взаємовідносин між ПП "Агросельхозпродукт" та ТОВ "Крун - Ной", відповідно з якими на підставі договору №55 від 18 липня 2007 року ТОВ "Крун - Ной" поставляв ПП "Агросельхозпродукт" товар, а саме пшеницю фуражну в кількості 134 т. ПП "Агросельхозпродукт" отримано від ТОВ "Крун - Ной" податкову накладну від 18.07.2007 року № 1807 на суму 106 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 760,00 грн. та прибуткову накладну від 18.07.2007 року № 1807 на суму 106 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 760,00 грн. Оплата за пшеницю фуражну постачальнику ТОВ "Крун - Ной" здійснювалась за готівкові кошти.

Податковий орган прийшов до переконання про нікчемність укладеної угоди між відповідачем та ТОВ "Крун-Ной".

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Питання недійсності господарських зобов’язань та застосування відповідних санкцій врегульовані Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, –нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину недійсним судовому розгляду не підлягають.

У таких випадках органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вправі звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Окрім того, встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, встановлених статтею 250 ГК України, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У даному випадку санкції не можуть бути застосовані, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки позивачем пропущено строк для їх застосування, встановлений ст. 250 ГК України.

Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних, а обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються та спростовуються вище зазначеним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу –залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі скл?адення постанови в повному об?сязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постан?ови в повному обсязі.

Головуючий –суддя В.Г. Усенко

судді: М.П. Зайцев

О.М. Романчук