Ухвала суду № 12183966, 08.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5094/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Кучми А.Ю.

Лічевецького І.О.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2009 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.10.2007 року №0001764120/0, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 02.10.2007 року №0001774120/0 та від 14.12.2007 року №0001774120/1 з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням строку, встановленого ст.250 Господарського кодексу України. Суд також зазначив, що обов’язок суб’єкта господарювання зводиться до необхідності керуватися цінами, встановленими уповноваженим державним органом як граничними, не перевищуючи їх максимально допустиму межу, а тому позивач правомірно зазначив від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

На вказану постанову СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що норми Господарського кодексу України не поширюються на спірні правовідносини, учасником яких є орган державної влади, наділений господарською компетенцією, а тому штрафні санкції застосовуються в строки, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Крім того, операція з реалізації природного газу за ціною нижчою від ціни придбання є завідомо збитковою і не відноситься до власної господарської діяльності позивача, а тому і витрати по такій операції не відносяться до валових витрат та до податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СДПІ була проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, про що складено акт № 799/41-20/31301827. Перевіркою встановлено, що у вказаний період позивач задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло внаслідок здійснення операцій з продажу природного газу власного видобутку населенню за нерегульованим тарифом нижче ціни придбання. Також позивачем заявлено від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду з урахуванням коригуючих розрахунків. Причиною отримання від’ємного значення є реалізація природного газу власного видобутку населенню за нерегульованим тарифом за цінами нижче ціни придбання.

На підставі акту перевірки 02.10.2007 року СДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0001774120/0, яким позивачу донараховано штрафні санкції в сумі 5 723 737,80 грн., яке було оскаржено, проте скарга була залишена без задоволення. 21.12.2007 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0001774120/1, яким позивачу донараховано штрафні санкції в сумі 5 723 737,80 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що використання суб’єктами господарювання у господарській діяльності регульованих цін не обмежується обов’язком визначати у господарських договорах саме ту ціну, яку уповноважений державний орган визначив як граничну; обов’язок суб’єкта господарювання зводиться до необхідності керуватися такими цінами, не перевищуючи їх максимально допустиму межу.

Як вбачається з матеріалів справи прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є формою реалізації адміністративно-господарської санкції.

Згідно зі ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов’язок суб’єкта господарювання зводиться до необхідності лише керуватися цінами, встановленими уповноваженим органом як граничними, не перевищуючи їх максимально допустиму межу. Крім того, до позивача могла бути застосована адміністративно-господарська санкція не пізніше 11.04.2007 року та 26.06.2007 року, оскільки порядок проведення касових операцій був порушений позивачем 11.04.2006 року та 26.06.2006 року.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.11.2010 р.