Постанова № 12183953, 08.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8866/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Кучми А.Ю.

Лічевецького І.О.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом АКБ «Київ»до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

АКБ «Київ»звернувся до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001564320/2 від 24.04.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 850 грн. на підставі акту перевірки від 27.11.2008 року № 636/43-20/14371869.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2009 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0001564320/2 від 24.04.2009 року з тих підстав, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, а також, що штрафні санкції, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями і повинні застосовуватися з урахуванням вимог ст.250 Господарського кодексу України.

На вказану постанову СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та винести нову про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що в даному випадку відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, повинно виноситися податкове повідомлення-рішення по формі «Р». Крім того судом не розглянутий сам факт порушення позивачем норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

27.11.2008 року СДПІ у м. Києві проведена планова перевірка з питань дотримання АКБ «Київ»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 10.11.2008 року, за результатами якої було складено акт № 636/43-20/14371869. Перевіркою встановлено порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині неподання податкових декларацій зі збору за право на використання символіки м. Києва. 24.04.2009 року СДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0001564320/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 850 грн, яке було оскаржене в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, АКБ «Київ»є платником збору за право на використання символіки м. Києва. За ІІІ, ІV квартали 2007 року та І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року позивач не подавав податкових декларацій зі збору за право використання символіки м. Києва.

Як визначено в преамбулі Закону України від 21.12.2000 року N2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-ІІІ) - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно до п.9 ч.2 ст.15 Закону України від 25.06.1991 року N1251 "Про систему оподаткування" до місцевих податків належить збір за право на використання місцевої символіки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ст.17 Закону № 2181-ІІІ не передбачений штраф за ненадання податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки, а тому в діях позивача відсутній склад правопорушення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 вказаного Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. При цьому п.1.11 ст.1 Закону визначено, що податкова декларація, як розрахунок - документ, подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Крім того, на виконання пп."ї" пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N622 затверджена форма податкового розрахунку збору за право використання місцевої символіки. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що АКБ «Київ»порушив строк подання податкових розрахунків зі збору на право використання символіки м. Києва за ІІІ, ІV квартали 2007 року та І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року, що передбачено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ та п.6.2 розділу VІ «Положення про збір за право на використання символіки м. Києва».

Посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем ст.250 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки застосовані відповідачем до позивача санкції є штрафними (фінансовими) санкціями, визначення та порядок застосування яких передбачений ст.17 Закону №2181.

На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2009 року скасувати та ухвалити нову про відмову АКБ «Київ»у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі постанова виготовлена 08.11.2010 р.