Постанова № 12183757, 20.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2010 року Справа № 2-19/2901.1-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача - Соловйова Олена Вікторівна, довіреність № б/н від 01.06.10 - закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна Долина";

представник відповідача - не з'явився - Чорноморська районна державна адміністрація;

представник відповідача - Шепель Тарас Петрович, довіреність № б/н від 18.08.10 - відкрите акціонерне товариство "Московский машиностроительный завод "Авангард";

представник третьої особи - не з'явився - Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія";

представник третьої особи - не з'явився - Фонд державного майна України;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 19.08.2010 у справі №2-19/2901.1-2010

за позовом           Приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна Долина" (вул. Єлісеєва, 25, Оленівка, Чорноморський р-н, 96440)

до          Чорноморської районної державної адміністрації (вул. Кірова, 16, Чорноморське, 96400)

Відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" (вул. К. Цеткін, 33, Москва, 125130) (вул. Кудрявський узвіз, 3-а, офіс 4, Київ, 04053)

3-ті особи Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (вул.Некрасова, 45, Євпаторія, 97400)

Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)

про визнання права власності                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна Долина", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25, а саме: спальний корпус літера "Б"; головний корпус літера "А"; склад-сарай літера "Г-2"; приміщення їдальні літера "Д"; пральна-сауна літера "М-М1"; гаражі літера "Л"; котельна літера "Н"; адміністративно-господарський корпус літера "У"; дворова уборна літера "У"; вагон-столова; приміщення, прибудовані для розміщення дизельного генератора літера "ТП"; приміщення насосної станції літера "Р"; а також інше майно: водонапірна башня та артезіанська свердловина літера "А",          будівля над артезіанською свердловиною літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 30; Дк К-1 літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 12; Дк К-2 літера "В" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 14; кафе "Юг" літера "А"- Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 26; побудова № 1 літера "А"- Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 19; гуртожиток-барак літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 29; очисні споруди - насосна станція літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка; матеріальний склад літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка.

Позовні вимоги, заявлені до Чорноморської районної державної адміністрації, мотивовані тим, що вказані об'єкти були передані закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Сонячна долина" від Фонду державного майна України в якості внеску до статутного фонду на загальну суму в розмірі 760009грн., що склало 49% статутного фонду товариства.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2004 у справі № 2-5/12308-2004 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

У березні 2010 року Кримське Республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2004, а згодом –із заявою про відмову від касаційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 у справі № 2-5/12308-2004 заяву Кримського Республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" про відмову від касаційної скарги залишено без задоволення, касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2004 та ухвалу 16.09.2004 у справі № 2-5/12308-2004 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 справу прийнято до провадження з привласненням їй номеру 2-19/2901.1-2010, залучено до справи у якості другого відповідача відкрите акціонерне товариство "Московский машиностроительный завод "Авангард" та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Кримське Республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.06.2010 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України.

В процесі розгляду справи представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати за приватним акціонерним товариством "Санаторій "Сонячна долина" право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: спальний корпус, літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25;          головний корпус, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; склад-сарай, літера "Г-2" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; приміщення їдальні, літера "Д" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; пральня-сауна, літера "М-М1" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; гаражі, літера "Л" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; котельна, літера "Н" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; адміністративно-господарський корпус, літера "У" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; дворова убиральня, літера "УБ" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; вагон-їдальня - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; приміщення, прибудовані для розміщення дизельного генератора, літера "ТП" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; будівля насосної станції, літера "Р" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 25; водонапірна башня, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 30; артезіанська свердловина, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 30; будівля над артезіанською свердловиною, літера "А" Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 30; Дк К-1, літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 12;          Дк К-2, літера "В" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 14; кафе "Юг", літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 26; будинок № 1 в селищі, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 19; гуртожиток-барак, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 29; очисні споруди - насосна станція, літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка;          матеріальний склад, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка; огорожа,          естакада, пішохідні доріжки бетонні, бордюр, площадки тротуарні, тепломережа, каналізація, водопровідна мережа, телефонізація, зовнішнє освітлення, кабельна лінія.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 19.08.2010 замінено позивача у справі - закрите акціонерне товариств "Пансіонат "Сонячна долина" - на приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна долина".

Позов приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина"

задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Московский машиностроительный завод "Авангард" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права. Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що відповідно до пункту 4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання права та регулювання відносин власності від 15 січня 1993 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 22 червня 1993 року, спірне майно може бути віднесено до власності Російської Федерації, що було визнано Кабінетом Міністрів України в постанові від 05.05.1995 №316 "Про управління майном", яке перебуває у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим". Однак, господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги наявність вказаної Угоди, а також роз'яснення Вищого господарського суду України, які визначають відсутність у господарських судів права визнавати власність на об'єкти, щодо яких має бути прийнято рішення міжурядовою комісією.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу з мотивами, викладеними в апеляційній скарзі, не погодився та просив судову колегію рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 суддів Гонтаря В.І. та Плута В.М. у зв'язку з перебуванням їх у відпустці замінено на суддів Голика В.С. та Черткову І.В.

В судовому засіданні представник позивача у справі та представник заявника апеляційної скарги підтримали свої доводи та заперечення в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що для визнання права власності наявні всі правові підстави, оскільки господарський суд, виконавши всі приписи суду касаційної інстанції, поставив на свій розгляд всі питання і дослідив усі передбачені нормами матеріального права юридичні факти, наявність яких вплинула на постановлене рішення.

Інші учасники в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. З врахуванням думки представників сторін, визнавши достатніми матеріали справи для прийняття у ній рішення, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність представників, які не з’явилися.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2002 Фондом державного майна України згідно Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 15549/96 щодо створення господарських товариств на базі майна санаторно-курортних та оздоровчих закладів, розташованих на території Автономної Республіки Крим, будівництво яких велось підприємствами колишнього союзного підпорядкування, було прийнято наказ № 1018 "Щодо участі Фонду державного майна України в закритому акціонерному товаристві "Пансіонат "Сонячна долина" (а.с.22 т.1).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного наказу Фонду державного майна України було приписано виступити засновником закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина".

Установчим договором про створення та діяльність закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина", укладеним 11.06.2002, встановлено, що засновниками товариства є Фонд державного майна України та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Варіант" (а.с.25-28 т.1).

Додатком 1 до установчого договору від 11.06.2002 є перелік будівель та споруд "Пансіонату "Сонячна долина", які є внеском Фонду державного майна України до Статутного фонду закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина".

Протоколом установчих зборів засновників від 11.06.2002 було вирішено створити закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна долина", затверджено Статут та вирішено питання щодо формування статутного фонду товариства (а.с.23-24 т.1).

Статут закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" був зареєстрований розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації від 05.07.2002 за № 04055535Ю0010153.

Відповідно до пунктів 6.1-6.3 Статуту, статутний фонд товариства становить 1551039 гривень і розподілений на 1551039 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна.

Всі акції розподіляються відповідно до Установчого договору між акціонерами у наступному порядку: Фонд державного майна України - 760009 акцій на суму 760009грн., що складає 49%; товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ "Варіант" - 791030 акцій на суму 791030грн., що складає 51%.

В оплату належних йому акцій товариства, Фонд державного майна України вносить будівлі та споруди пансіонату "Сонячна долина" згідно переліку, що наведений в Установчому договорі на суму 760009грн.

Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" від 25.06.2002 Фонд державного майна України передав, а закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна долина" прийняло у власність нерухоме майно - будівлі та споруди на території пансіонату в селі Оленівка у кількості 28 об'єктів (а.с.21 том 1).

Відповідно до матеріалів технічної інвентаризаційної справи Євпаторійського МБРТІ до статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" увійшли наступні об'єкти нерухомого майна: спальний корпус, літера "Б", головний корпус, літера "А", склад-сарай, літера "Г-2", приміщення їдальні, літера "Д", пральня-сауна, літера "М-М1", гаражі, літера "Л", котельна, літера "Н", адміністративно-господарський корпус, літера "У", дворова уборна, літера "УБ", вагон-столова, приміщення, прибудовані для розміщення дизельного генератора, літера "ТП", приміщення насосної станції, літера "Р", що розташовані за адресою: Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва,25; водонапірна башня та артезіанська свердловина, літера "А", будівля над артезіанською свердловина, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 30; Дк К-1, літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 12; Дк К-2, літера "В" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 14; кафе "Юг", літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 26; побудова № 1, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 19; гуртожиток-барак, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Елісєєва, 29; очисні споруди - насосна станція, літера "Б" - Чорноморський район, с.Оленівка; матеріальний склад, літера "А" - Чорноморський район, с.Оленівка.

Звернення до суду з вимогами про визнання права власності позивач обґрунтовує тим, що у липні 2004 року закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Сонячна долина" звернулось до Чорноморської районної державної адміністрації з листом про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості та оформлення права власності на вказане майно шляхом видачі свідоцтва про право власності, втім Чорноморська райдержадміністрація відмовила у зверненні позивача, посилаючись на спірність підстав щодо набуття права власності на об'єкти нерухомого майна пансіонату "Сонячна долина".

У свою чергу, Чорноморська районна державна адміністрація зазначила, що нерухоме майно - будівлі та споруди пансіонату "Сонячна долина" перебувають на балансі відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард", який звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (справа № 18/231).

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що, виконуючи виконання вимог господарського суду про надання правовстановлюючих документів на спірне майно, позивачем були надані письмові пояснення, у яких зазначено про неможливість надати правовстановлюючі документи, оскільки на момент передачі у 2002 році відповідно до наказу Фонду державного майна України від 11.06.2002 № 1018 спірне майно мало статус державної власності і належало державі Україна в особі Фонду майна України. Також позивач зазначив, що правомірність володіння та розпорядження державою Україна в особі Фонду державного майна України цілісним майновим комплексом пансіонату "Сонячна долина" встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду України від 22.12.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2007 у справі №18/231.

Крім того, слід зазначити, що за наявності правовстановлюючих документів сторона не зверталася б до судових інстанцій за визнанням права власності й мала б можливість зареєструвати за собою це право у загальному порядку.

Втім, слід зазначити, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2005 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" були задоволені, наказ Фонду державного майна України № 1018 від 11.06.2002 "Щодо участі Фонду державного майна України в закритому акціонерному товаристві "Пансіонат "Сонячна долина" визнаний недійсним, визнано право власності відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" на цілісний майновий комплекс пансіонату "Сонячна долина", що знаходиться в селі Оленівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду України від 22.12.2005 вказане рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2005 було скасовано, у позовних вимогах відкритому акціонерному товариству "Московский машиностроительный завод "Авангард" та Федерального агентства з управління федеральним майном Російської Федерації було відмовлено.

Зокрема, Київським апеляційним господарським судом були встановлені наступні обставини щодо статусу спірного майна.

Так, суд зазначив, що із здобуттям незалежності Україною майно і фінансові ресурси підприємств, установ, організацій га інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, у тому числі і майно спірного пансіонату, стали власністю України відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".

Між Україною та Російською Федерацією з метою врегулювання відносин власності була укладена Угода про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993, яка ратифікована Україною 22.06.1993. Вказаною Угодою (стаття 1) Сторони підтвердили перехід у їх власність відповідно до національного законодавства майна підприємств, установ, організацій, їх структурних одиниць та підрозділів колишнього союзного підпорядкування за територіальною ознакою. Поряд з цим, Сторони передбачили можливість визначення іншого правового статусу об'єктів соціальної сфери та іншого майна на основі цієї Угоди в порядку, визначеному статтями 4, 5 та 11. Положення статті 4 Угоди від 15.01.1993 самі по собі не визнають право власності Сторін на конкретні об'єкти соціального призначення, а лише дають можливість Сторонам порушити питання про своє право власності. Вищевказаною Угодою крім підтвердження приналежності майна структур союзного підпорядкування відповідній Стороні за місцем його перебування передбачено також, що майно сторони, яке розташоване на території іншої Сторони, отримає відповідний правовий статус за оформленими протоколами між органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном (стаття 11 Угоди). Таким уповноваженим органом від України є Фонд державного майна України, на який покладено виконання функцій щодо прийняття рішення по врегулювання майнових претензій між Україною та Росією (Постанова Верховної Ради України № 217 від 20.10.1994). Від Росії таким органом є Держкоммайна Російської Федерації та його правонаступник Федеральне агентство по управлінню федеральною власністю Російської Федерації.

Відповідно до статей 2 та 4 Угоди від 15.01.1993, Протоколом робочої зустрічі представників Держкоммайна Росії і Фонду державного майна України від 04.10.1994 затверджено Порядок проведення робіт з документами з визнання прав власності Російської Федерації на об'єкти, розташовані на території України і прав власності України на об'єкти, розташовані на території Російської Федерації.

За вказаним Порядком підготовлений пакет документів надається підприємствами - балансоутримувачами майна в Держкоммайна Росії, що розглядає їх і направляє Стороні місцезнаходження (до Фонду державного майна України). У свою чергу, Фонд держмайна України розглядає їх у місячний термін з моменту реєстрації і направляє свій висновок у Держкоммайна Росії. Погоджені рішення Сторін про взаємне визнання прав власності оформляються спільними протоколами. До відповідного узгодження за процедурою, передбаченою Протоколом і Порядком, майно є державною власністю України.

Судом також встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Московский машиностроительный завод "Авангард" не дотримався даного порядку, не надав необхідний пакет документів у Держкоммайна Російської Федерації (Федеральне агентство по управлінню федеральною власністю), а останній, як уповноважений орган Сторони, зазначеної вище угоди, не заявляв своїх майнових вимог на пансіонат "Сонячна долина" у встановленому Сторонами Угоди порядку.

Остаточним етапом визнання права вказаної власності при наданні необхідних документів має бути протокол про взаємне визнання прав власності за Російською Федерацією, підписаний Фондом державного майна України і Федеральним агентством по управлінню федеральною власністю Російської Федерації. Проте, спірний об'єкт Сторонами Угоди не розглядався і відповідний протокол відсутній. Отже, цілісний майновий комплекс пансіонату "Сонячна долина", що знаходиться в селі Оленівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим до даного часу правомірно належить Україні.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності від 15.12.1992 року" функції з управління таким майном покладені на Кабінет Міністрів України та підвідомчі йому органи. За дорученням Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 15549/96 щодо створення господарських товариств на базі майна санаторно-курортних та оздоровчих закладів, розташованих на території Автономної Республіки Крим, будівництво яких велось підприємствами колишнього союзного підпорядкування, Фонд державного майна України наказом від 11.06.2002 № 1018 виступив засновником закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" на базі майнового комплексу пансіонату "Сонячна долина" (вул. Єлісєєва, 25, с.Оленівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим), що відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2007, касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" було залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду України від 22.12.2005 - без змін.

Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам та представленим доказам, місцевий господарський суд вірно зазначив, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, судами апеляційної і касаційної інстанції при перегляді рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2005 у справі № 18/231 було підтверджено правомірність розпорядження державою Україна в особі Фонду державного майна України цілісним майновим комплексом пансіонату "Сонячна долина", що знаходиться в селі Оленівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим, шляхом передачі його до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" відповідно до наказу № 1018 від 11.06.2002.

На підставі викладеного, посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом при прийнятті рішення норм статті 4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне виконання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993, судова колегія вважає необґрунтованими. Стосовно порядку застосування норм статті 4 вказаної Угоди судами апеляційної і касаційної інстанції при перегляді рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2005 у справі № 18/231 було надане тлумачення.

Згідно пункту 6 Наказу Фонду державного майна України № 1179 від 04.07.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2001 № 607/5798 "Про створення господарських товариств, до статутних фондів яких передаються розташовані на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ, організацій колишнього союзного підпорядкування" прийняте рішення про участь Фонду державного майна України у господарському товаристві оформляється відповідним наказом.

Пунктом 5 Тимчасового положення про Фонд державного майна України встановлено, що Фонд, поряд з іншими повноваженнями, приймає участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю, у своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, іншими законодавчими та підзаконними актами України.

Стаття 13 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно статті 155 Цивільного кодексу України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, передбачено оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, визнання права.

Положення пункту 2 статті 325 Цивільного кодексу України передбачають, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Статтею 329 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право позивача порушено тим, що він не може отримати свідоцтво про право власності, а належне йому майно та це право не визнається відповідачами, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що звернення закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина" з вимогами про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу пансіонату "Сонячна долина", що знаходиться в селі Оленівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим, обґрунтованим, у зв'язку з чим вважає задоволення позовних вимог цілком підставним.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з набранням чинності 30.04.2009 Закону України "Про акціонерні товариства" було здійснено зміну назви закритого акціонерного товариства "Санаторій "Сонячна долина" на приватне акціонерне товариство "Санаторій "Сонячна долина".

Відповідно до пункту 1.2 Статуту приватного акціонерного товариства "Санаторій "Сонячна долина" (код ЄДРПОУ 31833727), зареєстрованого Чорноморською райдержадміністрацією 29.04.2010 за № 11361050020000009, товариство є повним правонаступником усіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Сонячна долина", закритого акціонерного товариства "Санаторій "Сонячна долина" (а.с.36-37 т.2).

Оскільки статтею 25 Господарського процесуального кодексу України перебачено, що внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі, а правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, суд апеляційної інстанції вважає, що господарським судом було правомірно здійснено заміну позивача у справі на приватне акціонерне товариство "Санаторій "Сонячна долина" (код ЄДРПОУ 31833727).

На підставі висловленого, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                              ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Московский машиностроительный завод "Авангард" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 у справі №2-19/2901.1-2010 залишити без змін.                                        

Головуючий суддя                                                  

Судді