Постанова № 12183560, 15.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2010 року Справа № 2-33/2686.1-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком");

відповідача - не з'явився (Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим);

третьої особи - не з'явився (Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим);

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 21 липня 2010 року у справі №2-33/2686.1-2010

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

(бульвар Т. Шевченка, 18, місто Київ, 01030)

в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

(вулиця Р. Люксембург, 11, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

(вулиця М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, АР Крим, 95053)

за участю треьої особи Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

(вулиця Севастопольська, 19, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)

про стягнення 27801,85 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    У вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості по оплаті надання послуг бізнес-мережі у розмірі 23935,07 грн., індекс інфляції у розмірі 1628,94 грн., 3 % річних у розмірі - 488,54 грн., пеню у розмірі 1749,30 грн., державне мито у розмірі 278,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (т. 1 а.с.2-3).

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 червня 2008 року між сторонами по справі укладено договір № 7007912 про надання послуг бізнес-мережі.

                    Підставою для звернення до суду стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг.

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2009 року по справі № 2-7/4915-2009 (суддя Дворний І.І.) позов задоволено (т. 1 а.с. 86-91).

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2009 року (у складі колегії: головуючого судді Черткової І.В., судді Волкова К.В., судді Плута В.М.) апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволена частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2009 року по справі №2-7/4915-2009 змінено.

Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (95053, місто Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 23192002, р/р 35214003000204 в ГУ ГКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, місто Київ 30, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (95000, місто Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588, р/р 26009159400116 в Херсонській філії АБ "Брокбізнесбанк", м. Сімферополь, МФО 352372) 23935,07 грн. заборгованості, 1 746,94 грн пені, 1 624,87 грн. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 488,49 грн., а також 277,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позову відмовити." (т.1 а.с. 136-145).

                    Постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2010 року судові акти попередніх інстанцій скасовані з передачею справи до господарського суду АР Крим на новий розгляд (т.1 а.с. 169-172).

                    Ухвалою господарського суду АР Крим від 21 травня 2010 року справа прийнята до провадження суддею Радвановської Ю.А. з привласненням їй № 2-33/2686.1-2010.

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 21 липня 2010 року позов задоволено.

                    Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

                    Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

                    Крім того, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим вважає, що витрати по сплаті державного мита повинні бути стягнуті зі сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

                    Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" з доводами, викладеними в апеляційній скарзі не згідно, обгрунтовуючи тим, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати покладаються, зокрема при задоволені позову - на відповідача.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Гоголя Ю.М., судді Лисенко В.А., судді Гонтаря В.І. та призначена до розгляду на 13 жовтня 2010 року.

                    Розпорядженням керівництва суду від 13 жовтня 2010 року суддя Гонтар В.І. замінений на суддю Борисову Ю.В.

                    У судове засідання 13 жовтня 2010 року предстанвики сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

                    Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

                    Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

                    Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (оператор) та Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі (бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 7007912 (т. 1 а. с. 9).

          Пунктом 1.1 укладеного договору передбачено, що оператор зобов'язується надати бізнес-абоненту на території України послуги з передачі даних і повідомлень ДК 016-97 код 64.20.1 (телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел відповідно до додаткових угод до цього договору), а бізнес-абонент - отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість за діючими тарифами. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

          20 червня 2008 року та 1 травня 2009 року між сторонами укладено додаткові угоди № 1, № 2 про надання послуг цифрової телефонії (т. 1 а. с. 12-17).

          Відповідно до заяви Державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 18368/10/01-2 від 16 квітня 2009 року, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 29 квітня 2009 року здійснило відключення 36 телефонних номерів.

          18 червня 2009 року у зв'язку з відсутності оплати, позивачем здійснено відключення телефонних номерів відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу за надані послуги за листопад 2008 року нараховано 7206,36 грн.,

за грудень 2008 року - 7217,81 грн.,

за січень 2009 року - 7215,26 грн.,

за лютий 2009 року - 7210,18 грн.,

за березень 2009 року 7206,36 грн.,

за квітень 2009 року - 5136,38грн,

за травень 2009 року -1172,32 грн.

За абонентську плату за червень 2009 року відповідачу нараховано 150,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 42514.67грн.

          Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 6 липня 2009 року сплачено 10499,00 грн., 23 липня 2009 року сплачено 8080,60 грн. Всього 18579,60 грн.

          Згідно з призначення платежу відповідачем сплачена заборгованість за рахунком за червень № 11-07912-006488, що включає в себе загальну заборгованість за листопад 2008 року - червень 2009 року.

          У порушення вимог статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів погашення заборгованості на суму 23935,07 грн. відповідачем ні до суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції ннадано не було.

          Існування боргу відповідач пояснює відсутністю фінансування.

          Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України.

          Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          У підпункті 2.2.3 укладеного договору відповідач зобов'язався проводити оплату послуг у терміни, визначені цим договором.

          Розділом 3 договору передбачений наступний порядок розрахунків: не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунку для оплати вартості наданих послуг. Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

На виконання зазначеного вище пункту, позивачем виставлено рахунки на загальну суму 42514,67 грн.

Згідно зі статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сума заборгованості в розмірі 23935,07 грн. в процесі розгляду справи була оплачена в повному обсязі.

          Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Різновидом неустойки є пеня, яка згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          У пункті 4.2 договору № 7007912 від 20 червня 2008 року сторони передбачили відповідальність за затримку оплати наданих послуг у вигляді пені, яка нараховується з першого числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

          Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Таким чином, встановлений пунктом 4.2 договору № 7007912 від 20 червня 2008 року розмір пені відповідає статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

          Відповідно до уточнених позовних вимог, за відповідачем залишилась неоплачена сума пені в розмірі 1222,94 грн., яка підлягає стягненню.

          Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Тобто, інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 1624,87 грн.

                    Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування відсутні.

          Стосовно посилання Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим в апеляційній скаргзі на неправомірність стгянення з суми державного мита, то судова колегія звертає увагу, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                    Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені, то витрати по сплаті державного мита господарським судом правомірно стягнуті з відповідача.

                    Керуючись статтями 46, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року у справі №2-33/2686.1-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді