Постанова № 12183467, 12.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2010 року Справа № 5002-28/3462-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Шереметьєвої Людмили Остапівни, довіреність № 470-Д від 03.09.10;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги комунального підприємства "Кольчугіно" та відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 01.09.2010 у справі №5002-28/3462-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)

до комунального підприємства "Кольчугіно" (вул. Чехова, 13, с. Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97551)

про стягнення 107183,79 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2010 у справі № 5002-28/3462-2010 позов задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства "Кольчугіно" на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суму заборгованості за використану недораховану електричну енергію в розмірі 99857,62 грн., державне мито у розмірі 998,58 грн. та 219,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині позову відмовлено.

Суд прийняв до уваги наявність належно складених актів про порушення Правил користування електричної енергією та визнав правомірним нарахування комісією позивача сум недоврахованої електроенергії та виставлення відповідних рахунків, у зв’язку з чим на підставі п. п. 2 п. 10.2 Правил стягнув суму заборгованості.

У частині вимог про стягнення пені, річних та інфляційних втрат відмовлено, оскільки, на думку суду, неможливо нараховувати ці суми на збитки.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково відмовивши в позові в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідач вважає, що акти про порушення складені в односторонньому порядку в порушення пункту 7.31 Правил користування електричною енергією.

Крім того, комунальне підприємство "Кольчугіно" зазначає, що акт № 106600 підписаний лише двома представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго". Також заявник скарги звертає увагу на відсутність в актах вказівок про точки приєднання. Споживач вважає недоведеним правильність розрахунку позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про дату останньої інструментальної перевірки.

Не погодившись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся також і позивач, в якій просить рішення суду скасувати частково та задовольнити позов в частині вимог про стягнення інфляційних витрат, суми пені, процентів річних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" зазначає, що вартість споживаної, але неврахованої електричної енергії являється не збитками, а заборгованістю і на цю суму можливо нараховувати річні та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та договірну неустойку.

У судовому засіданні представник позивача з доводами апеляційної скарги відповідача не погодився, наполягав на задоволенні апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Крименерго".

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підприємства "Кольчугіно" не підлягає задоволенню, а скарга відкритого акціонерного товариства "Крименерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2004 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та комунальним підприємством "Кольчугіно" укладено договір № 993 про постачання електричної енергії (а. с. 23 - 26), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався здійснювати постачання електроенергії, а відповідач (споживач) сплачувати її вартість та інші платежі передбачені договором та додаткам до договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділу 2 договору сторонами обумовлено, що під час виконання його умов, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997, Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28. Постачальник та споживач зобов'язані виконувати умови договору.

19.10.2009 працівниками Сімферопольського РЕМ відкритого акціонерного товариства "Крименерго" проведено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об'єкті "свердловина № 3", яка розташована в с. Кольчугине, Сімферопольського району.

20.10.2009 працівниками Сімферопольського РЕМ відкритого акціонерного товариства "Крименерго" проведено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об'єкті «свердловина», яка розташована по вул. Джамі в с. Кольчугине, Сімферопольського району.

04.11.2009 працівниками Сімферопольського РЕМ відкритого акціонерного товариства "Крименерго" проведено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об'єкті "свердловина майстерні", яка розташована в с. Новоселівка, Сімферопольського району.

Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

За результатами проведених перевірок були виявлені порушення Правил користування електричної енергією, у зв’язку з чим складено акти № 107210 від 19.10.2009 (а. с. 28), № 107212 від 20.10.2009 (а. с. 32) та № 106600 від 04.11.2009 (а. с. 40).

Актами № 107210 та № 107212 зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією шляхом "п. 7.6. самовільного підключення токоприймачів без укладання договору на поставку електричної енергії, електроенергія споживається, але не оплачується".

Актом № 106600 зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією шляхом «самовільного підключення до мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (після відключення)".

Вбачається, що всі акти складено у присутності представника відповідача: заступника директора по транспорту Стовбчатого Валерія Миколайовича і жоден з актів будь-яких заперечень або зауважень не містить.

Посилання відповідача на те, що акт № 106600 підписаний лише двома представниками не відповідає дійсності, оскільки в акті після слів "від підпису відмовився" стоїть три підпису представників відкритого акціонерного товариства "Крименерго".

Твердження споживача про те, що при складанні актів постачальником був порушений пункт 7.31 Правил користування електричною енергією взагалі є неспроможними, оскільки вказані Правила такого пункту не містять.

Доводи споживача про те, що свердловина у Джамі (мечеть) внесена в договір є хибними, тому що в додатку № 3.1 до договору цей об’єкт відсутній.

Слід також зазначити, що в акті № 106600 в пункті 3.2 вказані параметри кабелю, яким здійснено приєднання до мереж.

Листами від 20.10.2009 (а. с. 36) та 04.11.2009 (а. с. 42) відповідачу направлено копії актів, а також повідомлено про дату та місце розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією - 10.11.2009 за адресою: вул. Менделєєва, 3, каб. 112.

Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" здійснено розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за актами № 107210 та № 107212, вартість якої склала 46597,59 грн. та 47814,47 грн. відповідно, що підтверджується протоколами засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 10.11.2009 № 4707 та № 4706 відповідно (а. с. 29, 33).

Також позивачем здійснено розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за актом № 106600, вартість якої склала 5445,56 грн., про що свідчить протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 08.12.2009 № 4806 (а. с. 43). Розрахунок здійснений з врахуванням діаметру кабелю, який зазначений в пункті 3.2 акту.

У відповідності з п. п. 5 пункту 2.1., пунктом 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, сума за без облікове споживану електроенергію була розрахована комісією відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за встановленими формулами, де враховується сумарна кількість робочих днів споживача в періоді від дня набуття споживачем права власності на обладнання, але не більше загальної кількості робочих днів в дванадцяти календарних місяцях, які передували дню виявлення порушення. Отже, розрахунок відповідача колегією суддів вважається правильним.

З урахуванням викладеного, підстав для визнання рішень комісії недійсним не має.

Зазначені протоколи та рахунки на оплату сум за недовраховану електроенергію було направлено відповідачу поштою, що підтверджується листом № 1227 від 11.11.2009 (а. с. 38) та листом № 1362 від 14.12.2009.

Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідачем вартість недоврахованої електричної енергії сплачена не була, відповідних доказів матеріали справи не містять та взагалі факт несплати споживачем не заперечується.

Відповідно до п. п. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Отже, позов в частині вимог про стягнення основної суми заборгованості за виставленими рахунками правомірно задоволений місцевим господарським судом.

Обставини справи також вказують на те, що позивачем на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 8 додатку 4.2 до договору № 993 від 06.08.2004 нарахувано суму пені за актом № 106600 від 04.11.2009 у розмірі 266,09 грн. за період з 01.01.2010 по 23.06.2010 (174 дня прострочки).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1, № 4.2 "Порядок розрахунків", Споживач зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне по суті положення міститься у Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Вимоги про стягнення неустойки неправомірно залишені місцевим судом без задоволення з огляду на наступне.

Так, слід зазначити, що незважаючи на правову природу сум наведених в рішеннях комісії оформлених у вигляді протоколів, після несплати цих сум у встановлений законом строк, вони вже вважаються заборгованістю, тобто прострочкою платежу, що підпадає під розуміння пункту 4.2.1 договору.

Аналогічним чином є правомірними вимоги позивача про стягнення процентів річних та суми інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з цією статтею боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство, у випадку порушення однією особою договірних обов’язків, передбачає не тільки відповідальність даної сторони у вигляді неустойки (штраф і/або пеня), а і грошову компенсацію іншій стороні, яка була позбавлена можливості користуватися певний час грошовими коштами, що їй причитаються, у зв’язку з несвоєчасним поверненням від боржника (після примусового стягнення тощо).

Так, у статті 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже було встановлено судом, відповідачем зобов'язання в належний строк виконане не було.

В Інформаційному листі Верховного Суду України від 15.07.2005 № 3.2.-2005 викладена правова позиція про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України. Грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що збільшення (або зменшення) розміру грошових коштів по закінченню певного часу у зв’язку з індексом інфляції, є окремим видом врахування фінансових та інших суміжних і тотожних подій в секторі економіки держави. Індекс інфляції - це індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України (Пункт 2.1 глави 2 Постанови правління Національного банку України від 07.12.2004 № 598 „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”).

В інформаційному листі Вищого господарського суду від 20.11.2008 № 01-8/685 зазначено наступне.

Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07.

Перевіривши розрахунок позивача сум інфляційних втрат та процентів річних, колегія суддів вважає його правильним та обґрунтованим. Крім того, відповідач проти правильності розрахунку вказаних сум не заперечував.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо відмови у стягненні інфляційних витрат у розмірі та 3% річних є неправомірними, а рішення суду в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач в апеляційні скарзі не погоджувався з рішенням суду першої інстанції лише частково, у зв’язку з чим повинен був сплатити до державного бюджету України мінімальний розмір ставки - 51,00 грн. Фактично позивачем за подання апеляційної скарги було сплачено 535,92 грн. (платіжне доручення № 12000269975 від 07.09.2010). Таким чином, надмірне сплачено мито підлягає поверненню із бюджету.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Кольчугіно" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2010 у справі №5002-28/3462-2010 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства "Кольчугіно" (97551, Сімферопольський район, с. Кольчугине, вул. Чехова, 13, код ЄДРПОУ 32417871, МФО 384470, р/р 26001904 в банку "Аваль" м. Бахчисарая) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок 260323051142, МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400, у філії КРУ ВАТ "Ощадбанк") суму заборгованості за використану недораховану електричну енергію в розмірі 99857,62 грн., інфляційні витрати в сумі 5631,98 грн., 3% річних в сумі в сумі 1428,10 грн., пеню в сумі 266,09 грн., державне мито за подання позову в сумі 1071,84 грн., державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 51,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.".

3. Повернути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок 260323051142, МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400, у філії КРУ ВАТ "Ощадбанк") надмірно сплачене державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 484,92 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді