Постанова № 12183400, 02.11.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 14/133-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленчук О.В., довіреність № б/н від 23.07.10 р. (в судових засіданнях від 28.09.10 р., 12.10.10 р.)

від відповідача: не зявився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2010 р.

по справі № 14/133-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Мед-Сервіс”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про виселення з нежилого приміщення та стягнення 348162,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

01.07.10 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Мед-Сервіс” (далі за текстом ТОВ „Мед-Сервіс”) звернулося до господарського суду Херсонської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом ФОП ОСОБА_2) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору оренди № 136 від 01.04.2008 р. шляхом повернення нежитлового приміщення, загальною площею 209,2 кв. м. що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23, виселення ФОП ОСОБА_2 та стягнення 348162,88 грн. 88 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення частин 1 та 5 ст. 216, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України.

09.08.10 р. позивачем подано до суду доповнення до позовної заяви, згідно з якими на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України просив зобовязати ФОП ОСОБА_2 повернути нежитлове приміщення, загальною площею 209,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23 та стягнути 348162,88 грн. 88 коп. Вказані доповнення судом, у відповідності із ст.22 ГПК України, не прийняті до розгляду, оскільки подані після початку розгляду справи по суті.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.08.10 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов ТОВ „Мед-Сервіс” задоволено частково, повернуто ТОВ „Мед-Сервіс” нежитлове приміщення, загальною площею 209,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23 шляхом виселення відповідача із зазначеного приміщення, а також стягнуто 85 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що відповідач безпідставно набув спірне нежитлове приміщення, а тому, відповідно із ст.1212 ЦК України, вказане нежитлове приміщення підлягає поверненню його власнику позивачу шляхом виселення відповідача із цього приміщення. При цьому, приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд у тому числі послався на ст. 83 ГПК України, згідно із якою, вийшов за межі позовних вимог у звязку із необхідністю захисту прав і законних інтересів позивача.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору оренди № 136 від 01.04.2008 р. шляхом стягнення з відповідача 348162,88 грн., місцевий господарський суд відмовив у їх задоволенні, оскільки вказаний правочин фактично сторонами не укладений.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та відмовити у позові ТОВ „Мед-Сервіс”, оскільки воно прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що спірний договір, відповідно із ст.217, ч.2 ст.763 ЦК України, до теперішнього часу є дійсним, тому що укладений на невизначений строк, тобто безстроково, а відповідно із цим, не потрібна його державна реєстрація та нотаріальне посвідчення.

Крім того, скаржник зазначає на те, що місцевий господарський суд, незважаючи на те, що задовольнив позов частково, витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу, всупереч ст.49 ГПК України, у повному обсязі стягнув з відповідача.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.10 р. без змін, як таке що відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте з врахуванням всіх обставин справи.

Представник скаржника у судове засідання не зявився, про час і місце судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать поштове повідомлення та накладна про вручення поштового відправлення.

Таким чином, скаржник без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, а тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10922916 від 14.06.2006 р., ТОВ „Мед-Сервіс” є власником нежитлового приміщення загальною площею 209,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23.

01.04.08 р. між Позивачем (орендодавцем) та Відповідачем (орендарем) був підписаний договір оренди № 136 (надалі за текстом - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування не житлове приміщення, загальною площею 209,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23.

01 квітня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт прийому передачі орендованого приміщення відповідно до договору оренди № 136 від 01.04.2008 р.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що зазначений договір укладений строком на 3 роки і 1 місяць - з 01.04.2008 р. по 01.05.2011 р.

Згідно з частиною 2 статті 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір оренди сторонами нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Доказів визнання Договору оренди дійсним у судовому порядку сторонами не представлено.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим, відповідно до положень ст. 794 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підписаний сторонами Договір оренди є неукладеним, а тому не може вважатися недійсним і не можуть бути застосовані наслідки нікчемного, недійсного правочину.

Аналогічної правової думки щодо неможливості застосування наслідків недійсного правочину до правочину, який не вчинено, дотримується і Верховний Суд України (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Враховуючи те, що Договір оренди сторонами не укладений, господарський суд 1 інстанцій дійшов правильного висновку про те, що нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 23, перебуває у володінні відповідача безпідставно.

При цьому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, у відповідності із ст.22 ГПК України, правомірно не прийняв до розгляду доповнення до позовної заяви, якими позивач після початку розгляду спору по суті змінив підставу позову, і, згідно із ч.2 ст.83 ГПК України, вийшов за межі позовних вимог ТОВ „Мед-Сервіс” для захисту прав і законних інтересів останнього, оскільки, як зазначалося вище, спірне нежитлове приміщення перебуває у володінні відповідача безпідставно і доповнення до позовної заяви фактично є клопотанням позивача щодо виходу суду за межі позовних вимог.

Відповідно із ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

З огляду на положення наведеної статті ЦК України, а також те, що спірне нежитлове приміщення перебуває у володінні відповідача безпідставно, господарський суд 1 інстанції правомірно повернув позивачу вказане нежитлове приміщення шляхом виселення відповідача з цього приміщення.

Правомірним є також і висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „Мед-Сервіс” про застосування наслідків нікчемного правочину Договору оренди шляхом стягнення з відповідача 348162,88 грн., оскільки, як зазначалося вище, до правочину, який є неукладеним, наслідки недійсного правочину не можуть бути застосовані.

В той же час судова колегія вважає, що господарський суд, всупереч вимог ст.49 ГПК України, неправомірно поклав на відповідача витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі, оскільки позов задоволено частково, а тому, відповідно із ч.5 ст.49 ГПК України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 5,66 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що Договір оренди укладений на невизначений строк і є дійсним, оскільки строк оренди чітко визначений у п.3.1 цього договору і вказаний Договір, згідно із п.9.1, достроково сторонами не припинявся.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.10 р. слід змінити, зменшивши суму стягнутих витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на 230,34 грн.

Відповідно із ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.10 р. змінити, виклавши пункт 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

„Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 р/р № 26008501001498 у Херсонській філії „Трансбанк”, МФО 352822, код ОКПО НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Мед-Сервіс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4, р/р № 26002050203643 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ОКПО 23364377) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 5 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

2. В решті рішення залишити без змін.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Мед-Сервіс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4, р/р № 26002050203643 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ОКПО 23364377) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 р/р № 26008501001498 у Херсонській філії „Трансбанк”, МФО 352822, код ОКПО НОМЕР_1) 42 грн. 20 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4.Видачу наказів доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 03.11.10 р.