Постанова № 12183366, 09.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

09.11.10                                                                                           Справа № 2/120

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Давид Л.Л.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», м.Дрогобич Львівської області

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2010р.

у справі № 2/120

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», м.Дрогобич Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Капітал», м.Київ

про стягнення 27627898,19 грн.

За участю представників:

позивача: Свистуленко М.П.

відповідача: Цюх І.Т.

третьої особи: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. у справі № 2/120 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ, та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», м.Дрогобич Львівської області, на користь позивача 25000000,00 грн. основного боргу, 2618000,00 грн. відсоткового доходу, 9898,19 грн. 3% річних, 25000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.194, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 2618000,00 грн. відсоткового доходу та 9898,19 грн. 3% річних скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав. Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Третя особа участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.

Відтак, виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 2618000,00 грн. відсоткового доходу та 9898,19 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При перевірці законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду, колегією Львівського апеляційного господарського суду було встановлено, що 23 серпня 2007р. між позивачем - ВАТ «Державний ощадний банк України»(покупець) та відповідачем-ВАТ «Дрогобицький долотний завод»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №123-А/2007/113. Згідно умов вказаного договору, ВАТ «Державний ощадний банк України»зобов’язувався купити, а продавець - ВАТ «Дрогобицький долотний завод»зобов’язувався продати у власність покупця іменні відсоткові забезпечені облігації в бездокументарній формі в кількості 20000 штук загальною вартістю 20023 800 грн. 00 коп.

Крім того, 12 серпня 2009р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №547-Д/2009; Д/27.2/090812-40. Відповідно до умов даного договору ВАТ «Державний ощадний банк України»зобов’язувався купити, а Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк зобов’язувався продати та передати у власність покупця облігації ВАТ «Дрогобицький долотний завод»серії «В»у бездокументарній формі в кількості 5000 штук загальною вартістю 5000 000 грн. 00 коп.

Таким чином, Позивач - ВАТ «Державний ощадний банк України»придбав 25000 штук облігацій, випущених Відповідачем однією серією «В»(номери з 00001 до 25000). Факт зарахування облігацій на рахунок у цінних паперах позивача підтверджується виписками про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001005 станом на 23.08.2007р. та станом на 17.08.2009р.

Відповідно до Проспекту емісії облігацій Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод» серії «В», який було опубліковано у виданні «Бюлетень.Цінні папери України»(№179-180 (2109-2110) від 10.08.2007р.), виплата відсоткового доходу здійснюється емітентом у національній валюті України (гривні) через уповноваженого платіжного агента ВАТ «Державний ощадний банк України»на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на момент закінчення операційного дня, що передує дню початку виплати відсоткового доходу та надається депозитарієм ВАТ «МФС»на дату такої виплати. Відповідно до п.3.10.1 виплата відсоткового доходу власнику-юридичній особі здійснюється виключно безготівковими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок такої юридичної особи.

Згідно Проспекту емісії облігацій ВАТ «Дрогобицький долотний завод», відсотковий доход за облігаціями нараховується відповідно до відсоткових періодів. Кожний відсотковий період складає 91 календарний день. Виплата відсоткового доходу здійснюється протягом 1 робочого дня у визначені Проспектом емісії строки.

Відповідно до п.п.3.10.2 Проспекту емісії сума відсоткового доходу, що підлягає виплаті за облігаціями, обчислюється за формулою: Сі = UAH%і/100%* FV *91/365, де FV - номінальна вартість облігації 1000 грн. 00 коп.; Сі - розмір відсоткового доходу з першого по дванадцятий відсотковий період, і=1 ... 12; UAH%і - відсоткова ставка в гривні, яка по першому-четвертому відсоткових періодах облігацій встановлюється в розмірі 14,5 % річних, і =1...12.

Згідно із повідомленням, опублікованим у виданні «Бюлетень. Цінні папери України»(№159-160 (2683-2684) від 24.07.2009р.), на дев’ятий - дванадцятий відсоткові періоди із 17.08.2009р. по 16.08.2010р. по облігаціях ВАТ «Дрогобицький долотний завод»серії «В»встановлено відсоткову ставку на рівні 21% річних.

Як вбачається колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями серії «В»за одинадцятий та дванадцятий відсоткові періоди не виконав.

Відповідно до п.3.11 Проспекту емісії, 16 серпня 2010 року є датою погашення облігацій. Згідно п.п.3.11.1 Проспекту емісії, при погашенні облігацій емітент виплачує номінальну вартість облігацій та одночасно виплачує відсотковий доход за останній відсотковий період. Погашення облігацій власнику-юридичній особі здійснюється виключно безготівковими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок такої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, факт належності станом на 16.08.2010р. позивачу на праві власності облігацій підтверджується випискою про стан рахунка у цінних паперах № 001005.

Для пред’явлення облігацій до погашення, власники облігацій переводять належні їм облігації з особистих рахунків у цінних папера на рахунок емітента в депозитарії ВАТ «МФС»з 9 години до 13 години дати погашення.

ВАТ «Державний ощадний банк України»перерахував облігації в кількості 25000 штук на рахунок емітента в депозитарії, що підтверджується листом ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»від 26.08.2010р. за вих. № 14034 та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 001005 за період з 01.08.2010р. по 27.08.2010р.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч вимогам Проспекту емісії ВАТ “Дрогобицький долотний завод” як емітент облігацій не виплатило ВАТ “Державний ощадний банк України” як продавцю облігацій грошові кошти у сумі 25000000 грн. 00 коп., що становить номінальну вартість облігацій.

Відповідно до ст.194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Статтею 509 ЦК України, встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України, встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 9898 грн. 19 коп.

При цьому, досліджуючи обставини справи та перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в частині наявності правових підстав для стягнення з Відповідача відсоткового доходу в розмірі 2618 000,00 грн. суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

24.06.2010р. Позивачем на адресу Відповідача була надіслана претензія вих.№ 19/2-02/4149 від 24.06.2010р., в якій Позивач вимагав оплатити заборгованість із виплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серії «В»у сумі 1313195 грн. 97 коп. та платіжна вимога-доручення № 1 від 24.06.2010р. на суму 1313195 грн. 97 коп.

Відповідач в листі вих.№ 01/511 від 28.06.2010р. визнав наявність заборгованості в розмірі 1313195 грн. 97 коп. і з метою здійснення погашення заборгованості із виплати відсоткового доходу, направив для виконання платіжну вимогу-доручення на адресу установи банку-Філію Дрогобицького відділення ВАТ «Ощадбанк», що здійснює розрахунково-касове обслуговування Відповідача.

Згідно із п. 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення ; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Таким чином, платіжна вимога-доручення є одним з видів розрахункових документів, на підставі якого здійснюється ініціювання переказу грошових коштів.

У відповідності із статтею 341 Цивільного Кодексу України безготівкові рахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів,чеків,банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитних платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Як зазначено в пункті 1.26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна вимога-доручення –розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З огляду на викладене колегія суддів Львівського апеляційного господарсього суду вважає, що з огляду на те, що частина позовних вимог в розмірі 1313195 грн. 97 коп. щодо стягнення відсоткового доходу була визнана Відповідачем в листі від 28.06.2010р., та враховуючи те, що Відповідачем згідно платіжної вимоги-доручення №1 від 24.06.2010р. на суму 1313195 грн. 97 коп. було доручено банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок Позивача, то вказана частина вимог щодо стягнення відсоткового доходу в розмірі 1313195 грн. 97 коп. є безспірною, а тому в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.

В свою чергу, представником Позивача в судовому засіданні було визнано вказану обставину щодо безспірності позовних вимог в частині стягнення відсоткового доходу в розмірі 1313 195 грн. 97 коп., при цьому представник Відповідача вказав на необхідність припинення провадженні в цій частині позовних вимог по даній справі.

Тому, в частині позовних вимог про стягнення 1313195 грн. 97 коп. суми відсоткового доходу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Керуючись п. 1-1 ст.80, ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод»задоволити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. у справі № 2/120 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», м.Дрогобич, вул.Тураша, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 00217596) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ, вул.Госпітальна, 12г (ідентифікаційний код 00032129) 25000 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1304 804 грн. 03 коп. відсоткового доходу, 9898 грн. 19 коп. 3% річних, 25000 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимоги про стягнення відсоткового доходу в розмірі 1313 195 грн. 97 коп. провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116-117 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                    Якімець Г.Г.