Рішення № 12182897, 19.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2010 р. Справа № 42/301-10

вх. № 7652/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Задоров Д.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Елемент Лізинг", м.Київ

до ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 56973,89 грн., розірвання договору та повернення предмету лізингу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Елемент Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0234/ДЛ від 07 травня 2008 року, зобов'язання повернути предмет лізингу - бортовий напівпричіп КОGEL SNC 024, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, вартістю 30369,48 грн., про стягнення з відповідача 56973,89 грн., з яких заборгованість за лізинговими платежами - 50543,76 грн.; незавершений лізинговий платіж - 2808,99 грн., пеня - 3621,14 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 27.08.2010р. було порушено провадження у даній справі та розгляд справи призначений у судове засідання на 07.10.2010р.

Дана ухвала суду направлена на дві адреси відповідача, що зазначені в позовній заяві, а саме за місцем реєстрації : АДРЕСА_1 (дана адреса підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а також на фактичну адресу : АДРЕСА_2 (дана адреса самостійно зазначена відповідачем у договорі № ЭЛ/Хрк-0234/ДЛ від 07.05.2008р.).

Поштове відправлення, направлене на адресу : АДРЕСА_1, було повернуто поштою за закінченням строку зберігання.

З адреси АДРЕСА_2, поштою було повернуто поштове повідомлення про вручення поштового відправлення Холбан.

07.10.2010р. через канцелярію суду надійшла телеграма за підписом ОСОБА_1 про неможливість прибуття в судове засідання, призначене на 07.10.2010р., у зв'язку з терміновим відрядженням.

Ухвалою суду від 07.10.2010р. розгляд справи був відкладений на 19.10.2010р.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи була направлена на фактичну адресу відповідача.

19.10.2010р. через канцелярію суду надійшла заява за підписом ОСОБА_2, в якій зазначено, що він є сином ОСОБА_1, у них склалися неприязні стосунки та з вересня місяця вона мешкає за адресою : АДРЕСА_3.

Суд зазначає, що до даної заяви не надано жодного документа, що посвідчує особу, яка подала заяву, а також відсутнє документальне підтвердження щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1

Суд вважає, що ним вжито усіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

При цьому суд враховує, що за місцем реєстрації відповідач не перебуває, оскільки з даної адреси поштові відправлення повертаються без вручення, однак отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем фактичного перебування та надісланням на адресу суду телеграми про відкладення розгляду справи, отже відповідачу відомо про знаходження даної справи на розгляді в суді.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Елемент Лізинг" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач ) був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0234/ДЛ від 07 травня 2008 року (надалі Договір № 0234).

Згідно з п.3 цього Договору позивач придбає у власність предмет лізингу, а саме згідно Специфікації - бортовий напівпричіп КОGEL SNC 024, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, та надає його відповідачеві за плату в тимчасове володіння та користування на умовах даного Договору та загальних Правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) (далі - Правила).

Відповідно до акту прийому-передачі від 18.06.2008р. позивач передав відповідачу предмет лізингу.

Відповідач на підставі п. 1.1. Правил, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід 'ємною частиною.

Згідно умов договору лізингові платежі складають 137322,85 грн.

Відповідно до п. 5.6. Договору 0234 всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України - гривні, з відповідним перерахуванням сум в гривнях до еквіваленту (дол. США) по курсу Національного банку України па дату здійснення платежу.

Правилами фінансового лізингу (додаток № 1 до договору), а саме п. 3.1.6 передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно, відповідно до графіку лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.3.1.3 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" відповідач (лізингоотримувач) зобов'язаний оплатити комісію за передання лізингу в лізинг протягом 5 банківських днів з дати підписання договору в розмірі, визначеному пунктом 5 Договору, а відповідно до пункту 3.1.4 Правил відповідач зобов'язаний сплатити комісію за передання предмету лізингу у власність одночасно з останнім лізинговим платежем. Комісія за предмета лізингу у власність підлягає оплаті у випадку порушення Лізингоотримувачем зобов'язань з оплати платежів за договором. Порушенням у цьому випадку вважається наявність у Лізингоотримувача факту 3 і більше прострочень понад 5 днів кожне або факту 1 прострочення понад 10 днів протягом терміну дії Договору

Відповідно до п.5.1 Додатку № 1 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 8.1 Правил передбачено, що договір лізингу може бути припинено (розірвано) за згодою сторін, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством, при цьому п.8.2 передбачено, що Позивач має право розірвати Договір або відмовитись від виконання Договору в односторонньому порядку, без відшкодування Відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень), у тому числі якщо заборгованість Відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п.8.2.4).

При розірванні Договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4, відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; суму покриття; збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання (п.8.4 Правил)

Пунктом 10 Правил встановлено, що при достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується в повному обсязі.

Як зазначає позивач, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснював лізингові платежі з 18.02.2009р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість за лізинговими платежами за період з 18.02.2009р. по 19.07.2010р. у сумі 50543,76 грн. (розрахунок наведений у позовній заяві).

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання за Договором та не здійснює лізингові платежі більше ніж 30 днів.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в сумі 50543,76 грн. та про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0234/ДЛ від 07.05.2008 року правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 п. 7 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

За таких обставин, суд вважає, що вимога про зобовязання відповідача повернути йому предмет лізингу є обґрунтованою.

Крім того у відповідності пункту Пунктом 10 Правил встановлено, що при достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується в повному обсязі.

Станом на серпень 2010р. незавершений лізинговий платіж складає 2808,99 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Крім того за несвоєчасну сплату лізингових платежів позивачем нарахована пеня у загальній сумі 3621,14 грн., розрахунок якої наведений у позовній заяві.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розглянувши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що пеня позивачем розрахована у відповідності до умов Договору, з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо обмеження розміру нарахування пені та ч.6 ст. 232 ГК України щодо обмеження строку нарахування пені, а отже наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита в сумі 873,43 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 32-34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір фінансового лізингу № ЭЛ/Хрк-0234/ДЛ від 07.05.2008 року, укладений між ТОВ "Елемент Лізинг", код 34832663, та ФО П Холбан Тамарою Петрівною, код НОМЕР_3.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса реєстрації : АДРЕСА_1, фактична адреса : АДРЕСА_2, інші відомості в матеріалах справи відсутні) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (юридична адреса : 03038 м. Київ, вул.М.Гринченко, 4 оф.130, фактична адреса : 03058 м. Київ, вул.Леваневського, 6, оф.85, код 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346) предмет лізингу - бортовий напівпричіп КОGEL SNC 024, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса реєстрації : АДРЕСА_1, фактична адреса : АДРЕСА_2, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (юридична адреса : 03038 м. Київ, вул.М.Гринченко, 4 оф.130, фактична адреса : 03058 м. Київ, вул.Леваневського, 6, оф.85, код 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346) заборгованість за лізинговими платежами в сумі 50543,76 грн., незавершений лізинговий платіж у сумі 2808,99 грн., пеню в сумі 3621,14 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 873,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 25.10.2010р.