Рішення № 12182863, 20.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р. Справа № 60/265-10

вх. № 8406/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ковези Ю.М., довіреність №222 від 09.07.2010р.

відповідача - ОСОБА_2, ліквідатор

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", м.Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 595472,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості по кредиту у розмірі 500000,00 грн., простроченої заборгованості по відсотках у розмірі 88566,48 грн., поточної заборгованості по відсотках у розмірі 6027,40 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 878,28 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору відновлювальної кредитної лінії №24 від 27 травня 2008 року відповідачу було надано в кредит грошові кошти в сумі 500000,00 грн. строком до 26 травня 2009 року із сплатою 18% річних. Договором про внесення змін і доповнень №1 від 26.05.2009р. до даного договору було змінено термін повернення кредиту до 26.11.2009р. та додатковим договором про реструктуризацію №2 від 26.11.2009р. продовжено термін повернення кредиту на строк до 25 листопада 2010 року. Відповідач свої обов`язки по сплаті за отриманий кредит виконував неналежним чином, з урахуванням чого позивачем було відкликано кредит та у відповідача виникли зобов`язання по повернення кредиту, сплати відсотків та сплаті нарахованої згідно п.6.1.1. Договору пені в сумі 878,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 жовтня 2010 року о 12:20.

Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 20 жовтня 2010 року клопотання (вх.23887) про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на позивача та відповідача, копії наказу №213-к від 28.04.2010р., копії витягу з протоколу та копії довіреності від 09.07.2010р.

Суд задовольняє дане клопотання та долучає до матеріалів справи надані позивачем документи.

Відповідач у судовому засіданні визнає позов повністю, надав 11 жовтня 2010 року відзив (вих. №08/10 від 08.10.2010р.), в якому зазначає, що вимоги позивача забезпечені заставою майна відповідача на суму 595472,16 грн. та згідно бухгалтерських документів заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи. До даного листа (відзив) відповідач надав копію постанови про визнання боржника банкрутом від 24 вересня 2010 року по справі №Б-50/166-10. Суд наданий лист з додатком долучає до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 27 травня 2008 року було укладено договір відновлюваної кредитної лінії №24.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Банк (позивач) зобов`язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 500000,00 грн. гривень та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремим частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 26 травня 2009 року. Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили його у розмірі 500000,00 грн. Кінцевий термін повернення не пізніше 26 травня 2009 року.

Відповідно до п.1.6.1.1. Договору відсотки за користування кредитом розраховуються позивачем на основі процентної ставки у розмірі 18,0% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором.

Згідно п.1.6.1.2. Договору відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості відповідача за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.2. цього договору. При нарахуванні відсотків день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку відсотків не включається.

Пунктом 1.9. Договору встановлено, що погашення зобов`язань відповідачем здійснюється в такій послідовності: прострочена сума основного боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); строкова сума основного боргу за кредитом; прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених платежів за послуги по супроводженню кредиту, яка не надійшла в строки, визначені цим договором (якщо прострочення платежів буде мати місце); сплата прострочених платежів за послуги з резервування коштів на невикористану частину кредиту, яка не надійшла в строки, визначені цим договором (якщо прострочення платежів буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування кредитом; плата за послуги з резервування коштів на невикористану частину кредиту; пеня за непогашення в строк основного боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування кредитом; плата за послуги з резервування коштів на невикористану частину кредиту; пеня за непогашення в строк основного боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце); пеня за непогашення в строк процентів (якщо непогашення буде мати місце); інші платежі або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору.

Судом встановлено, що між сторонами 26 травня 2009 року було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до договору відновлювальної кредитної лінії №24 від 27.05.2008р., якою сторони встановили строк повернення кредиту до 26 листопада 2009 року та що відсотки за користування кредитом розраховуються позивачем на основі процентної ставки в розмірі 22% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором.

Додатковим договором про реструктуризацію №2 до договору відновлювальної кредитної лінії №24 від 27.05.2008р. сторони встановили строк повернення кредиту до 25 листопада 2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи позивач належним чином виконував умови договору, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 27.05.2008 р. по 20.09.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що граничний строк повернення кредиту становить 25 листопада 2010 року, однак відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконував належним чином, з урахуванням чого позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушення №31/3-29/76 від 17 травня 2010 року, відповідно до якої позивач повідомив відповідача про необхідність сплати основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті. Даний лист відповідачем було отримано 27 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2.3.1. Договору позивач має право у випадку, якщо будуть мати місце будь - які або можливі випадки невиконання відповідачем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим договором або документами забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в цьому договорі можуть бути інші умови) негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по цьому договору) в тому числі, але не виключно, якщо, відповідач не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або відсотки за користування кредитом або будь - які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Згідно п.2.3.2. Договору після отримання відповідачем від позивача повідомлення про відкликання кредиту, відповідач зобов`язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача відповідно до умов цього договору).

На виконання даного пункту договору позивачем було направлено відповідачу вимогу про відкликання кредиту №11/2-14-328 від 21.07.2010р., яка залишились без задоволення, отже станом на момент подачі позову у відповідач наявна заборгованість по кредиту у розмірі 500000,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що визнає суму заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 500000,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість по відсотках у розмірі 88566,48 грн., поточну заборгованість по відсоткам у розмірі 6027,40 грн. та пеню у розмірі 878,28 грн.

Згідно договору про внесення змін і доповнень №1 до договору відновлювальної кредитної лінії №24 від 27.05.2008р. плата за кредит встановлена у розмірі 22% річних.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши нарахування простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 88566,48 грн. та поточної заборгованості по відсоткам в сумі 6027,40 грн., суд визнав даний розрахунок таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1.1. Договору за порушення взятих на себе зобов`язань по повернення суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом відповідач зобов`язується сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені за несплачені відсотки за період з 11.03.2009р. по 01.09.2009р. суд дійшов висновку, що даний розрахунок є вірним та таким, що відповідає чинному законодавству, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 878,28 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 5954,72 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про долучення документів - задовольнити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Московський РВ ГУМВС України в Харківській області 14.02.2007р., ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Харківського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, р/р №37390005 в філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, ідентифікаційний код 09351600) заборгованість по кредиту у розмірі 500000,00 грн., прострочену заборгованість по відсоткам у розмірі 88566,48 грн., поточну заборгованість по відсоткам у розмірі 6027,40 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 878,28 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5954,72 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/265-10 підписано 22 жовтня 2010 року.