Рішення № 12182586, 01.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2010 р.Справа № 26/145-10-3539 За позовом : Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” до відповідача (1) : Державного підприємства „Одеська залізниця”

до відповідача (2) : відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”

про стягнення 5796 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : не з’явився ;

від відповідача (1) : Яцук Є.В. за довіреністю від 04.01.2010 р.;

від відповдача (2) : не з’явився;

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу – вугілля марки АМ антрацит.

Представник позивача вимоги підтримує. В судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ДП „Одеська залізниця” ( далі –Залізниця) вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

Представник ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” ( далі –Відповідач 2) в судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав відзив на позов, у якому зазначив, що позовну заяву він отримав, але не отримав документи які повинні бути додані до позову, у зв’язку з чим не може скласти відзив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника залізниці, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

18.07.2010 р. по залізничній накладній № 52610242 у вагоні № 65221954 на адресу позивача відповідачем -2 зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Братолюбівка Одеської залізниці відвантажено 69 000 кг. вугілля антрацит марки АМ у вологому стані.

Вказана поставка здійснювалась на підставі укладеного між позивачем та ПП „Днепроенергія” 30.04.2010 р. договору поставки № 55.

По прибутті вказаного вагону 19 липня 2010 р. на станцію Запоріжжя Ліве у вказаному вагоні виявлено : вантаж промаркірований вапном, що відповідає документу, справа по ходу між 6 та 7 люками частково немає армованого листа, на хребтовій балці є сліди просипання вантажу - поглиблення довжиною 180 см, шириною 150 см, глибиною 100см., про що у цей же день на цій станції складений акт загальної форми № 5416. На станції зазор зовні закладений ветошью. Вказаний вагон затриманий на контрольне перезважування. Зданий під охорону.

21 липня 2010 р. на тій же станції на підставі вказаного акту загальної форми № 5416 складений акт № 157 згідно якого у вказаному вагоні у місці поглиблення завантаження розрівняно, промаркіровано вапном. При переважуванні вантажу виявлено недостача вантажу у кількості 2850 кг.

23 липня 2010 р. на станції Братолюбівка Одеської залізниці складено акт № 3 про технічний стан вказаного вагону, відповідно до якого вказаний вагон є технічно несправним : у кришці 1-го люка з лівого боку відсутній валик кріплення, люк прогнутий, є щіль в місці перекриття поперечної балки 50х400 мм, кришка 3-го люку має дві щілі в місці перекриття поперечної балки 50х60 мм, кришка 4-го люка з лівого боку відсутній лист перекриття поперечної балки –щіль 40х1100 мм, кришка 4-го люка з правого боку прогнута із –за відсутності одного крюка запору, є щіль 40х1100 мм. Вказані несправності виникли в процесі експлуатації від раніше перевозимих вантажів. Вказані несправності вантажовідправник бачити та запобігти міг, та ці несправності могли вплинути на втрату вантажів, що перевозяться навалом.

На підставі вказаних актів загальної форми та акту про технічний стан вказаного вагону 23 липня 2010 р. на станції Братолюбівка Одеської залізниці складений комерційний акт АЯ 100650/3 у якому повторенні змісти вказаних актів і зазначено про недостача вугілля у кількості 6900 кг.

Згідно наданого позивачем розрахунку, вартість недостачі, з урахуванням розміру нестачі вантажу вирахованого з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, складає суму позову.

Вислухавши представника залізниці, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються вищеприведеними доказами - залізничною накладною, комерційним актом, актами загальної форми та про технічний стан вагону, платіжним дорученням № 1876 від 12 серпня 2010 р. про перерахування позивачем 76850,40 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору № 55 від 30.04.10 р. по рахунку № 49 від 18.07.10 р. вагон № 65221954, розрахунком суми стягнення.

Аналізуючи в порядку ст. 43 ГПК України вищевказані акти - акти загальної форми, комерційний акт та акт про технічний стан вагону суд вважає, що у даному випадку у несхоронності вказаного вантажу винні як перевізник –залізниця, так і вантажовідправник - відповідач 2, оскільки залізниця подала під завантаження несправний вагон і саме ці несправності привели до втрати вантажу на шляху прямування вагону і які викликали вказані поглиблення на вугіллі. Несправності вантажовідправник бачити та запобігти міг, та ці несправності могли вплинути на втрату вантажів, що перевозяться навалом.

Приведене свідчить про ознаки втрати вантажу на шляху прямування вагону тобто про втрату вантажу при перевезенні.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантаж ( у тому числі у вугілля ) завантажений у вологому стані 2%.

Наданий позивачем розрахунок суми стягнення виходячи з розміру нестачі 6900 кг., з урахуванням приписів п. 27 Правил видачу вантажу, суд приймає до уваги, оскільки вважає його правильним.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме : а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги у заподіянні вказаної нестачі є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами і тому підлягають задоволенню в повному обсягу. Оскільки недостача вантажу виникла внаслідок неправомірних дії обох відповідачів то і вартість втрати слід стягнути також з обох відповідачів.

          Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на обох відповідачів

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ «Експрес-банк», Одеська філія, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” ( 73000, м.Херсон, вул. Маяковського, 9; код ЄДРПОУ 01883094 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 2898 (дві тисячі вісімсот дев’яносто вісім) грн., державного мита в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” ( 94638, Луганська область, м. Антрацит, селище Дубовське - 1, вул. Гагарина 51, код ЄДРПОУ 00179648) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” ( 73000, м.Херсон, вул. Маяковського, 9; код ЄДРПОУ 01883094 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 2898 (дві тисячі вісімсот дев’яносто вісім) грн.; державного мита в сумі 51(п’ятдесят одна) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Повне рішення складено 05 листопада 2010 р.