Рішення № 12182587, 01.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р.Справа № 8/19-10-3814 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

при секретарі судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників:

від позивача Пироженко О.І.,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОДЕСА-АВТО” до Комунального підприємства „МІСЬКІ ДОРОГИ” про стягнення 3070,18 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2010 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „ОДЕСА-АВТО” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/19-10-3814, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 15.09.2010 р.

За правилами ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010 р., у судовому засіданні 04.10.2010 р. оголошено перерву до 13.10.2010 р., у судовому засіданні 13.10.2010 р. до 25.10.2010 р., у судовому засіданні 25.10.2010 р. до 01.11.2010 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.

Згідно із приписами ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство „ОДЕСА-АВТО” (далі ПАТ „ОДЕСА-АВТО”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „МІСЬКІ ДОРОГИ” (далі КП „МІСЬКІ ДОРОГИ”) заборгованості у сумі 3603,12 грн., а саме 2649,59 грн. вартості виконаних робіт і придбаних матеріалів, 82,14 грн. інфляційних втрат, 52,05 грн. три відсотки річних та 819,34 грн. пені, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів від 20.02.2009 р. № 36/09.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ „ОДЕСА-АВТО” посилається, зокрема, на ст.ст. 11,525,526,527,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,223,231 Господарського кодексу України, положення ст.ст. 25,26,27 Закону України „Про автомобільний транспорт”, п.п. 9,23,24,26,56 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 р. № 792, умови договору про надання послуг від 20.02.2009 р. № 36/09,

В засіданні суду 04.10.2010 р. представник позивача звернувся до суду із уточненнями до позову, в яких просить стягнути з КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” 2649,59 грн. вартості виконаних робіт і придбаних матеріалів, 113,93 грн. інфляційних втрат, 51,83 грн. три відсотки річних та 254,83 грн. пені, що разом становить 3070,18 грн.

Відповідач у відзиві на позов останній визнав в сумі 1544,74 грн., пославшись на те, що фахівцями ПАТ „ОДЕСА-АВТО” помилково повторно 23.12.2009 р. проведено роботи по заміні масел та фільтрів на суму 1104,85 грн., які оновлювались 05.12.2009 р., а, отже, не могли втратити своїх функціональних властивостей через незначний пробіг автомобіля.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

20.02.2009 р. між ВАТ „ОДЕСА-АВТО”, правонаступником якого є ПАТ „ОДЕСА-АВТО”, та КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” укладений договір № 36/09 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів, згідно з умовами якого протягом дії цього договору виконавець ВАТ „ОДЕСА-АВТО” зобовязується надати замовнику КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” послуги з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів замовника, відповідно до додатку № 1 до договору, що є невідємною частиною даного договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити зазначені послуги у порядку та у строк, встановлений цим договором.

В розділі 2 договору передбачено, що послуги з технічного обслуговування і ремонту дорожньо-транспортних засобів підтверджують наступні документи:

- замовлення-наряд, що відображає обсяг і попередню вартість наданих виконавцем послуг, містить перелік запланованих робіт, запасних частин і матеріалів, необхідних для їх використання в процесі надання послуг. Замовлення-наряд підписується сторонами при прийомі дорожньо-транспортних засобів на технічне обслуговування і ремонт. У разі проведення робіт терміном більше, ніж за одну добу, оформлюється акт прийому-передачі транспортного засобу (у 2-х примірниках). У акті прийому-передачі відображається комплектність зданого в ремонт дорожньо-транспортного засобу з вказівкою зовнішніх пошкоджень;

- акт виконаних робіт, підтверджуючий виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту дорожньо-транспортних засобів, який підписується сторонами при поверненні дорожньо-транспортного засобу замовникові.

Розділом 5 вказаного договору встановлено, що оплата за послуги, які надаються за даним договором здійснюється замовником КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” у національній грошовій одиниці України у безготівковому порядку у вигляді сто відсоткової передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця ВАТ „ОДЕСА-АВТО” в строк до трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури (п. 5.1 договору). Днем виконання зобовязання замовника по оплаті послуг та придбаних матеріалів вважається день зарахування суми платежу на розрахунковий рахунок виконавця (п. 5.2 договору). Здавання наданих послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт. Підписання акту виконаних робіт замовником є підтвердженням відсутності претензій по наданим послугам в частині якості наданих послуг та строку їх виконання (п. 5.3 договору).

Пунктом 8.2 договору від 20.02.2009 р. № 36/09 передбачено, що за порушення термінів оплати за даним договором виконавець нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення виконання обовязків.

Відповідно до п. 9.1 договору від 20.02.2009 р. № 36/09 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє з 20.02.2009 р. по 31.12.2009 р.

Згідно додатку № 1 до договору про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту дорожньо-транспортних засобів від 20.02.2009 р. № 36/09 до переліку дорожньо-транспортних засобів замовника включено автомобіль CHERY EASTAR, держ.№ ВН 4447СЕ, 2008 р.в., номер кузова LVVDС14B98D266993.

22.12.2009 р. ВАТ „ОДЕСА АВТО” складено замовлення-наряд № ЗН-0005099 на виконання робіт вартістю 2649,59 грн., у т.ч. запчастини 1616,10 грн. Замовником відповідно до вказаного замовлення-наряду є КП „МІСЬКІ ДОРОГИ”. Того ж дня виконавцем виставлено рахунок-фактуру № ЗН-0005099.

23.12.2009 р. ВАТ „ОДЕСА АВТО” складено акт виконаних робіт № ЗА-0006133, згідно якого в повному обсязі виконано роботи, обумовлені замовленням-нарядом від 22.12.2009 р. № ЗН-0005099.

Вказані замовлення-наряд та акт виконаних робіт, як зазначено позивачем та підтверджено представником відповідача в засіданні суду, підписані повноважними представниками сторін, які від замовника діяли на підставі належним чином оформлених довіреностей. Крім того, представники сторін підтвердили, що автомобіль CHERY EASTAR обслуговувався в одному екземплярі, тому розбіжності в державному номері, які містяться в додатку № 1 до договору від 20.02.2009 р. № 36/09 та акті виконаних робіт від 23.12.2009 р. № ЗА-0006133, є технічними помилками.

Вартість послуг з поточного ремонту автомобіля замовником сплачена не була, у звязку з чим виконавцем направлено претензію від 19.07.2010 р. № 1164, в якій викладено прохання терміново перерахувати 2649,59 грн. за виконані роботи та штрафні санкції у сумі 431,59 грн. Претензію отримано КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” 29.07.2010 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

В подальшому несплата вартості виконаних робіт спричинила звернення ПАТ „ОДЕСА АВТО” до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про стягнення з КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” 2649,59 грн. вартості наданих робіт і придбаних матеріалів, 113,93 грн. інфляційних втрат, 51,83 грн. три відсотки річних та 254,83 грн. пені.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч. 1,2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобовязання за договором підряду.

При цьому ПАТ „ОДЕСА АВТО” виконано взяті на себе обовязки та проведено роботи відповідно до замовлення-наряду від 22.12.2009 р. № ЗН-0005099 вартістю 2649,59 грн., що підтверджується дослідженим в описовій частині актом виконаних робіт від 23.12.2009 р. № ЗА-0006133, який згідно п.п. 2.1, 5.3 договору від 20.02.2009 р. № 36/09 засвідчує факт надання послуг з технічного обслуговування та є підтвердженням відсутності претензій у замовника в частині якості послуг та строку їх виконання.

В свою чергу КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,837,854 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України та договору підряду не виконано договірні зобовязання по оплаті 2649,59 грн. вартості виконаних робіт, не дивлячись на те, що останнім днем строку виконання зобовязання за умовою п.5.1 договору від 20.02.2009 р. № 36/09 є 25.12.2009 р., тобто третій робочій день з моменту виставлення рахунку-фактури від 22.12.2009 р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” 2649,59 грн. заборгованості за договором від 20.02.2009 р. № 36/09 підлягають задоволенню.

Хибними, на думку суду, є твердження відповідача про часткову відмову у позові у звязку з тим, що персоналом ПАТ „ОДЕСА АВТО” помилково виконано роботи по заміні масел та фільтрів на суму 1104,85 грн., які оновлювались 05.12.2009 р., що підтверджує акт виконаних робіт № ЗА-0005976, оскільки:

-роботи, назва яких вказана в акті виконаних робіт від 23.12.2009 р. № ЗА-0006133, повністю співпадають із зазначеними у замовленні-наряді від 22.12.2009 р. № ЗН-0005099, тобто усі дії, узгоджені контрагентами, підрядником виконано;

-наданими на пропозицію господарського суду документами: вимогами на одержання ТМЦ від 04.12.2009 р. № ПТ-0026974 (до замовлення-наряду від 04.12.2009 р. № ЗН-0004940), від 22.12.2009 р. № ТП-0027178, від 23.12.2009 р. № ПТ-0027197, № ПТ-0027198, № ПТ-0027200 (до замовлення-наряду від 22.12.2009 р. № ЗН-0005099), а також карткою рахунку № 361 та звітом за 23.12.2009 р., з яких вбачається проведення по бухгалтерському обліку як дебету використаних на підставі замовлення-наряду № ЗА-0006133 матеріалів, у повному обсязі підтверджується використання під час надання послуг 05.12.2009 р. та 23.12.2009 р. різних запчастин, а, відтак, і факт належного виконання в обох випадках умов договору підряду;

-будь-яких доказів того, що виконавець замовлені роботи не здійснив, відповідачем не представлено;

-КП „МІСЬКІ ДОРОГИ” не названо правового обґрунтування доводу щодо обовязкової відмови ПАТ „ОДЕСА АВТО” від проведення технічного обслуговування за угодою в разі повторного внесення замовником в замовлення-наряд робіт, що вже проводились у минулому.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням зобовязання згідно ст.610 Цивільного кодексу України.

За змістом п. 3 ч.1 до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.8.2 договору від 20.02.2009 р. № 36/09 за порушення термінів оплати за даним договором виконавець нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення виконання обовязків.

За змістом ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором від 20.02.2009 р. № 36/09 щодо оплати виконаних робіт, точність розрахунку ціни позову, в т.ч. урахування ПАТ „ОДЕСА-АВТО” змісту ч.6. ст.232, ч.2. ст.343 Господарського кодексу України при визначенні розміру пені, позивачем правомірно нараховано за період з 21.02.2010 р. по 21.08.2010 р. пеню у розмірі 254,83 грн., за період з 26.12.2009 р. по 21.08.2010 р. три відсотки річних у сумі 51,83 грн. та інфляційні втрати розмірі 113,93 грн., тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства „МІСЬКІ ДОРОГИ” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 37; код 32642110; р/р 26009321349701 у філії АКБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на користь Публічного акціонерного товариства „ОДЕСА-АВТО” (65070, м. Одеса, вул. 25-ої Чапаєвської дивізії, 15-а; код 03120420; п/р 26007034119000 в АКІБ „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005) 2649/дві тисячі шістсот сорок девять/грн. 59 коп. основного боргу, 254/двісті пятдесят чотири/грн. 83 коп. пені, 113/сто тринадцять/грн. 93 коп. інфляційних втрат, 51/пятдесят одна/грн. 83 коп. - три відсотки річних, 102/сто дві/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 08.11.2010 р.

Суддя