Рішення № 12182585, 01.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2010 р.Справа № 26/144-10-3538 За позовом : Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” до відповідача (1) : Державного підприємства „Одеська залізниця” до відповідача (2) : Державного підприємства „Донбасантрацит”

про стягнення 420 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : не з’явився ;

від відповідача (1) : Яцук Є.В. за довіреністю від 04.01.2010 р.;

від відповідача (2) : не з’явився;

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу – вугілля марки АМ антрацит.

Представник позивача вимоги підтримує. В судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ДП „Одеська залізниця” ( далі –Залізниця) вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

Представник Державного підприємства „Донбасантрацит” ( далі –Відповідач 2) в судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника залізниці, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

22.04.2010 р. по залізничній накладній № 52242487 у вагоні № 64265028 на адресу позивача відповідачем -2 зі станції Красний Луч Донецької залізниці на станцію призначення Каховка Одеської залізниці відвантажено 69 000 кг. вугілля антрацит марки АМ у вологому стані.

Вказана поставка здійснювалась на підставі укладеного між позивачем та ТОВ „Поліпромінвест” 04.01.2006 р. договору поставки № 6.

По прибутті вказаного вагону 24 квітня 2010 р. на станцію Синельникове Придніпровської залізниці у вказаному вагоні виявлено : вантаж промаркірований вапном, що відповідає документу, над 6 та 7 люками є поглиблення довжиною 2 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,3м. В місцях поглиблень маркування вапном порушено. Про що у цей же день на цій станції складений акт загальної форми № 1506. Вказаний вагон є технічно справним.

На цій же станції 26 квітня 2010 р. складений акут № 06 про технічний стан вказаного вагону згідно якого вказаний вагон є технічно справним, втрати вантажу не могло бути.

На підставі вказаних актів загальної форми та акту про технічний стан вказаного вагону на цій же станції 26 квітня 2010 р. складений комерційний акт БК 404338/6 у якому повторенні змісти вказаних актів і зазначено про недостачу вугілля у кількості 1800 кг.

Згідно наданого позивачем розрахунку, вартість недостачі, з урахуванням розміру нестачі вантажу вирахованого з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, складає суму позову.

Представник залізниці надав відзив на позов в якому просив в позовних вимогах позивача про стягнення вартості недостачі вантажу з Одеської залізниці відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов.

Вислухавши представника залізниці, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються вищеприведеними доказами - залізничною накладною, комерційним актом, актами загальної форми та про технічний стан вагону, платіжними дорученнями: № 1265 від 10 червня 2010 р. про перерахування позивачем 17005 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору №6 від 04.01.06 р. по рахунку № 131 від 22.04.10 р. вагон № 64265028, № 1475 від 02 липня 2010 р. про перерахування позивачем 2886 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору №6 від 04.01.06 р. по рахунку № 131 від 22.04.10 р. вагон № 64265028, № 1199 від 31 травня 2010 р. про перерахування позивачем 20935,12 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору №6 від 04.01.06 р. по рахунку № 131 від 22.04.10 р. вагон № 64265028, № 1269 від 11 червня 2010 р. про перерахування позивачем 29041,87 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору №6 від 04.01.06 р. по рахунку № 131 від 22.04.10 р. вагон № 64265028, № 1259 від 10 червня 2010 р. про перерахування позивачем 3523,13 грн. за вугілля марки АМ 13-25 згідно договору №6 від 04.01.06 р. по рахунку № 131 від 22.04.10 р. вагон № 64265028, розрахунком суми стягнення.

Аналізуючи в порядку ст. 43 ГПК України вищевказані акти - акт загальної форми, комерційний акт та акт про технічний стан вагону суд вважає, що у даному випадку у несхоронності вказаного вантажу винна залізниця оскільки наявність вказаних поглиблення на вугіллі свідчить про ознаки втрати вантажу на шляху прямування вагону тобто про втрату вантажу при перевезенні.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантаж ( у тому числі у вугілля ) завантажений у вологому стані 2%.

Наданий позивачем розрахунок суми стягнення виходячи з розміру нестачі 1800 кг., з урахуванням приписів п. 27 Правил видачу вантажу, суд приймає до уваги, оскільки вважає його правильним.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме : а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги у заподіянні вказаної нестачі є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами і тому підлягають задоволенню в повному обсягу. Оскільки недостача вантажу виникла внаслідок неправомірних дії залізниці то і вартість втрати слід стягнути лише із залізниці, при цьому Державне підприємство „Донбасантрацит” слід звільнити від цивільної відповідальності по цій справі.

          Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються залізницю.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ «Експрес-банк», Одеська філія, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” ( 73000, м.Херсон, вул. Маяковського, 9; код ЄДРПОУ 01883094 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 420 (чотириста двадцять) грн.; державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Державне підприємство „Донбасантрацит” від цивільної відповідальності по цій справі звільнити .

Суддя

Повне рішення складено 05 листопада 2010 р.