Рішення № 12182582, 04.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2010 р.Справа № 6/108-10-2899

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресторан „Болград”

Про визнання недійсним протоколу загальних зборів

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2. довіреність

від відповідача: не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до господарського суду

Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан

„Болград” (далі Відповідач) про визнання недійсним протоколу зборів засновників вказаного

товариства від 28.03.2001р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач з позовом не згоден, з в підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.11.2010р.

ВСТАНОВИВ:

28.03.2001р. відбулись збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан „Болград” на яких було прийнято рішення про створення цього товариства, затвердження його статуту, засновницького договору, про обрання директора та розподіл часток в статутному фонді товариства.

ОСОБА_1 є одним із засновників (учасників) вказаного товариства з часткою у статутному фонді в розмірі 3,58%.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що фактично 28.03.2001р. загальні збори не проводились, тому просить визнати недійсним протокол зборів засновників ТОВ „Ресторан „Болград” від 28.03.2001р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається безпідставність тверджень позивача про те, що 28.03.2001р. зборів засновників товариства не проводилось, оскільки внаслідок прийнятих на цих зборах рішень було затверджено статут і засновницький договір товариства, які ОСОБА_1 власноруч підписувала.

Крім того, в судовому засіданні, яке відбулось 18.10.2010р., представником відповідача заявлено про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, наданих під час розгляду справи, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Абзацом другим частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються, серед іншого, шляхом визнання недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Як вбачається із абзацу третього пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 10 тієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України - господарський суд, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Виходячи з того, що позивач просить визнати недійсним саме протокол зборів ТОВ „Ресторан Болград” від 28.03.2001р., а не рішення , прийняте на цих зборах, суд вважає, Що у задоволенні позову має бути відмовлено.

Крім того, статтею 257 ЦК України встановлено трирічний строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

ОСОБА_1 підписано Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан „Болград”, на титульному аркуші якого зазначено, що цей Статут затверджено Загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю Протокол № 1 від 28 березня 2001року.

Статут зареєстровано 17.08.2001р. Болградською райдержадміністрацією Одеської області (реєстраційний номер 04057103Ю0010293).

Таким чином, суд вважає, що з моменту державної реєстрації Статуту ТОВ „Ресторан „Болград” ОСОБА_1 могла довідатися про порушення свого права, оскільки мала право на одержання інформації про діяльність товариства, в тому числі на ознайомлення з усіма документами (абз. 2 п.11.1 Статуту).

Таким чином, строк позовної давності для звернення з позовом у позивача виникло з щонайменше з 17.08.2001р. і цей строк сплив 17.08.2004року.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спору, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1 в позовній заяві просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та поновити цей строк, посилаючись на те, що з позовом про визнання недійним протоколу зборів засновників ТОВ „Ресторан „Болград” від 28.03.2001р. вона зверталась до Болградського районного суду Одеської області.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, до вказаного суду позивач звернулася тільки у 2007році (справа № 2-а-146/2007), тобто вже з пропуском строку позовної давності.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009р., постанрову Болградського районного суду від 13.11.2007р. по вищевказані справі було скасовано, а спарву направлено на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 26.04.2010р. позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ТОВ „Ресторан „Болград” та Болграджсьбкої райдержадміністрації про визнання незаконним протоколу зборів засновників ТОВ „Ресторан „Болград” від 28.03.2001р. та державної реєстрації цього товариства залишив без розгляду.

Пунктом 9 (Обчислення строку позовної давності у випадку залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви) .Роз`яснень Вищого господарського суду України № 01-6/438 від 16.04.93р. „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” із змінами № 04-5/609 від 31.05.2002 передбачено, що відповідно до статей 63 і 81 ГПК після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви, позивач має право повторно звернутися з цим позовом до

господарського суду в загальному порядку.

Якщо позивач після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви, знову звертається з позовом до господарського суду, перебіг строку позовної давності обчислюється з дня виникнення права на позов.

Таким чином, залишення Одеським окружним адміністративним судом вищевказаного позову без розгляду не можна вважати поважною причиною для поновлення пропущеного строку позовної давності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ч.5 ст.85 ГПК України.

Повне рішення виготовлено 05.11.2010р.

Суддя