Рішення № 12182472, 11.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.10                                                                                           Справа№ 9/166 (10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

До відповідача: Львівського комунального підприємства “Старий Квартал”, м. Львів,

Про стягнення 19 207 грн. 35 коп. та судові витрати.

За участю представників:

Від позивача: Свідрик Г.Р. –п/к, за довіреністю № 502-6599/2 від 30.12.2009 р.

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник заявив клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів, до Львівського комунального підприємства “Старий Квартал”, м. Львів, про стягнення 19 207 грн. 35 коп. необлікованої електричної енергії та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.11.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені - рекомендованою поштою за №№ 7901405183121, 7901405183091 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 04.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.11.2010 р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача, надав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (копії –у справі), позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач, повторно, без поважних причин, не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, вимог ухвали суду не виконав, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив.

Справа розглядається за правилами визначеними статтею 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Правовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (надалі –Правила). Правила розроблені та затверджені на виконання вимог ст. 12 Закону України „Про електроенергетику”.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Частиною 4 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення ... правил користування електричною енергією.

Згідно з положеннями п. 1.6, 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (надалі –Правила) договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

26.06.2003 року між позивачем (ВАТ «Львівобленерго») та відповідачем (Львівським комунальним підприємством “Старий Квартал”) було укладено договір № 63023 про постачання електричної енергії з додатками до нього, які є невід»ємними частинами цього договору (далі за текстом –Договір).

Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

Зазначений договір, відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за основними та додатковими ознаками є договором енергопостачання.

У відповідності до умов договору Позивач (Постачальник) постачає електричну енергію Відповідачу (Споживачу), а Споживач оплачує Постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (Розділ 1 Договору).

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1966р. (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем та визначає зміст правових відносин,прав та обов»язків сторін.

Зобов»язання сторін визначено у Розділі 2 договору, зокрема, Постачальник зобов»язувався (п. 2.2.2.) виконувати умови цього договору та постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу») згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком № 11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», №6 «Однолінійна схема».

В свою чергу, Відповідач зобов»язувався виконувати умови цього Договору (п. 4.2.3.), яким передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття або пошкодження пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Права сторін визначено у розділі 3 договору.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 4 договору.

Сторони передбачили у розділі 5 договору –Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання –розділ 6 договору, облік електричної енергії та порядок розрахунків передбачено розділом 7 договору.

Так, представниками енергоінспекції ВАТ «Львівобленерго»на підставі п. 6.40 та п.6.41 Правил користування електричною енергією (далі за текстом - ПКЕЕ), затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.05р. № 910), складено наступні Акти про порушення ПКЕЕ ЛКП «Старий квартал»: Акт № 023001 від 10.11.2009 року.

Як вбачається із зазначеного Акту № 023001 від 10.11.2009 року, при огляді схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Глибока,10, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії.

На підставі зазначеного Акту про порушення ПКЕЕ ЛКП «Старий квартал»№ 023001 від 10.11.2009 року у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі за текстом - Методики), затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. ( із змінами і доповненнями), відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3066,94 грн.

При огляді схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Глибока, 8, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії, про що складено Акт за № 023000 від 10.11.2009 року.

На підставі цього Акту у відповідності до Методики, відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3291,02 грн.

Оглядом схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Глибока,4, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії, що оформлено Актом № 022999 від 10.11.2009 року.

На підставі вказаного Акту у відповідності до Методики, відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3291,02 грн.

Оглядом схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Глибока,16, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії, що оформлено Актом № 023002 від 10.11.2009 року.

На підставі акту у відповідності до Методики, відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3291,02 грн.

Оглядом схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова,11, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії, що було оформлено Актом № 023028 від 16.11.2009 року.

На підставі акту у відповідності до Методики, відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3094,21 грн.

Оглядом схеми обліку сходових майданчиків житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 9, встановлено факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії.

На підставі акту № 023027 від 16.11.2009 р. у відповідності до Методики, відповідачу проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 3173,14 грн.

В судовому засіданні оглядалися оригінали вищевказаних Актів (належним чином завірені акти знаходяться в матеріалах справи).

Загальна сума заборгованості складає 19207 грн. 35 коп. (3066,94 грн. +3291,02грн. +3291,02грн. + 3291,02грн. + 6267,35грн. = 19207,35грн. ).

Рахунки, які виставлялися відповідачу для оплати вартості не облікованої електроенергії на вищезазначену суму відповідачем позивачу не оплачено.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Львівського комунального підприємства «Старий квартал»(79044, м.Львів, вул. Єфремова, 37, ЄДРПОУ 20807006) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів-26, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587) 19207,35 грн. необлікованої електричної енергії; 192 грн. 07 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

11.11.2010 р. прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, та підписано, 12.11.2010 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя