Рішення № 12182338, 26.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.10 Справа№ 26/114 (10)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Західенерго», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Велике Старосамбірського району Львівської області

про: стягнення 4794,84 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Мазяр Т.М. представник (довіреність № 08-34 від 11.01.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2. представник (довіреність № 158 від 02.02.2010 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Західенерго», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Велике Старосамбірського району Львівської області про стягнення 4794,84 грн., з яких 4477,27 грн. основний борг, 224,97 грн. пеня, 53,72 грн. інфляційні втрати, 38,88 грн. 3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 11.10.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2010 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, подав заяву, якою повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу, щодо решти позовних вимог просив суд позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, подав докази погашення суми основного боргу, щодо решти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

27.10.2009 р. між Добротвірською ТЕС, яка є відокремленим підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(далі по тексту позивач) та відповідачем укладено договір оренди № 350/09 (далі по тексту договір оренди).

Згідно умов договору оренди позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти у платне строкове користування нежитлове приміщення другого поверху будівлі магазину «Промтовари»загальною площею 190,30 кв.м. за адресою: Львівська область, Камянка-Бузький район, смт. Добротвір, вул. Енергетична, 8, що знаходиться на балансі Добротвірської ТЕС і є власністю позивача. Строк дії договору оренди до 01.08.2011 р.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним обома сторонами Актом прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення другого поверху будівлі магазину «Промтовари»загальною площею 190,30 кв.м. за адресою: смт. Добротвір, вул. Енергетична, 8 від 27.10.2009 р. (копія Акта знаходиться у матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі щомісячно, до 10-го числа місяця слідуючого за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції на підставі рахунку Добротвірської ТЕС.

Відповідач звернувся до Добротвірської ТЕС з заявою про дострокове розірвання договору оренди і згідно Акту прийому-передачі нежитлового приміщення другого поверху будівлі магазину «Промтовари»загальною площею 190,30 кв.м. за адресою: смт. Добротвір, вул. Енергетична, 8 від 01.06.2010 р. орендоване майно було передано Добротвірській ТЕС (копія Акта знаходиться у матеріалах справи).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у нього, станом на час подання позовної заяви, згідно розрахунку позивача, виникла заборгованість у розмірі 4477,27 грн.

26.10.2010 р. позивачем подано заяву, згідно якої повідомив про повне погашення відповідачем заборгованості по орендній платі у розмірі 4477,27 грн. Також, до матеріалів справи долучено копії квитанцій, які засвідчують факт погашення відповідачем заборгованості, на загальну суму 4478,00 грн.

Таким чином, у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 4477,27 грн. провадження у справі слід припинити.

Згідно п. 3.6. договору оренди, в разі несвоєчасного внесення орендної плати Орендар (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день внесення орендної плати). Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано, яка підлягає стягненню, пеню на загальну суму 224,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати на загальну суму 53,72 грн. та три проценти річних на загальну суму 38,88 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки, спір виник виключно з вини відповідача, то судові витрати у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України слід покласти на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Велике, Старосамбірський район, Львівська область (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго», м. Львів, вул. Козельницького, 15 (р/р 26002304509 у ЛОУ ВАТ «Ощадбанк»м. Львова, МФО 325796, код ЄДРПОУ 23269555) 224 грн. 97 коп. пені, 53 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 38 грн. 88 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У частині позовних вимог щодо стягнення 4477,27 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя