Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2010 р. Справа № 18/121-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лезіс», м. Обухів
про стягнення 44759,52 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
за участю представників сторін
від позивача: Шупик А.В.
від відповідача: не з‘явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лезіс»(далі –відповідач) про стягнення 44759,52 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 30.07.2010 року та призначено справу до розгляду на 19.08.2010 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 19.08.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 05.10.2010 року.
В судове засідання 05.10.2010 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, повторно без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
27.03.2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД»(постачальник за договором, позивач у справі) та Обухівською філією ТОВ Фірми «ЛЕЗІС»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено Договір поставки №К-99, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцеві медичні препарати та вироби медичного призначення (далі - товар), а покупець зобов’язався прийняти його і своєчасно оплачувати згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору товар постачається окремими партіями в асортименті, кількості та за цінами згідно з узгодженими замовленнями (усними або письмовими) покупця та видатковими накладними, які є невід’ємними додатками Договору.
Згідно п. 5.1. Договору ціна кожної партії товару зазначається у відповідній видатковій накладній. Вона є твердою і не поширюється на наступні партії.
До обов’язків покупця, відповідно з п. 5.2. Договору, відноситься обов’язок оплачувати кожну партію наданого товару у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з дати його отримання.
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконаннями ними всіх своїх зобов’язань за договором. (п.10.1. Договору).
Як встановлено господарським судом, на виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар за видатковими накладними №№ 6790, 6791 від 12.12.2008року, № 6865 від 18.12.2008року, № 6906 від 22.12.2008року, № 119 від 12.01.2009року, №№ 1142, 1143, 1146, 1148, 1151, 1154, 1155, 1156, 1159, 1160 від 25.02.2009року, №№ 1162, 1178, 1179, 1182, 1183, 1184 від 26.02.2009року, №№ 2475, 2479, 2480, 2481, 2482, 2483, 2485, 2486, 2487, 2488, 2489, 2490 від 10.04.2009 року на загальну суму 426067,58грн. Отже, факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Товар отриманий відповідачем без зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.
Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов‘язання по оплаті товару не виконав, сплативши заборгованість частково в сумі 260 700 грн. та повернувши частину товару з порушенням строків, всього в загальній сумі 263940,96 грн. (даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача).
Решта заборгованості в сумі 162126,62грн. присуджена до стягнення на користь позивача за рішенням суду у справі Господарського суду Київської області №7/290-09 від 11.02.2010 року.
Як зазначає позивач, відповідачем присуджену до стягнення за вищезазначеним судовим рішенням заборгованість станом на день розгляду справи не сплачено, що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
У зв‘язку з несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням відповідачем зобов‘язань з оплати отриманого товару, позивач заявив до стягнення 17692,05 грн. пені, 6011,24 грн. 3% річних та 21056,23 грн. інфляційних.
Пунктом 7.1 Договору поставки передбачено, що в разі прострочення боржником виконання грошового зобов‘язання, він сплачує на вимогу кредитора суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ кожен день прострочки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позивача, пеня в сумі 17692,05 грн. нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ по кожній сумі фактичного прострочення (згідно п. 5.2. Договору) за період з 01.04.2009 року по 01.11.2009 року, тобто у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 17692,05 грн. пені.
Інфляційні в сумі 21056,23 грн. та 3% річних в сумі 6011,24 грн. нараховані позивачем по кожній сумі фактичного прострочення (згідно п. 5.2. Договору) за період з січня 2009 року по квітень 2010 року, що відповідає нормі ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, вимога позивача про стягнення 6011,24 грн. 3% річних та 21056,23 грн. інфляційних обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.
Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛЕЗІС»(08702, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Миру, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 20596199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» (61166, м. Харків, вул. Серпова, буд. 4, код ЄДРПОУ 25182226) 17692,05 грн. пені, 6011,24 грн. 3% річних, 21056,23 грн. інфляційних, 447,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Судове рішення № 12182153, Господарський суд Київської області було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/121-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: