Рішення № 12182150, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 10/197-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/197-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біохімсервіс», м. Київ

до закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора

про стягнення 10883,30 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - договір про надання правової допомоги від 30.07.2010р.;

від відповідача: Бугмій О.О. - довіреність № 122-2009 від 22.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біохімсервіс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 10883,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання робіт № 19-1040 від 27.05.2009 р., у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 9036,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 942,96 грн. пені, 632,52 грн. інфляційних втрат, 271,82 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2010 р. порушено провадження у справі № 10/197-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 05.10.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім того, позивачем надано уточнення до позовної заяви б/н від 05.10.2010 р., в якому останній просить суд покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 4000,00 грн. по сплаті адвокатських послуг.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, проте відзив з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень суду не надав.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009 р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) укладено Договір на виконання робіт № 19-1040 (далі-договір), відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого замовник доручає та оплачує, а виконавець своїми матеріалами, обладнанням та інструментами виконує роботи по влаштуванню підїзних шляхів до ДОК-Ангару біля будівлі цеху № 3 та ремонту воріт ангару для зберігання авіаційних шин і коліс Авіакомпанії «Аеросвіт».

Відповідно до п.п. 2.3, 5.1 договору, робота на обєкті вважається виконаною після підписання акту здачі-приймання робіт уповноваженими представниками замовника та виконавця.

Умовами п.п. 4.2, 4.3 договору передбачено, що до початку виконання робіт протягом 5 (пяти) робочих днів після підписання сторонами договору замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 9285,60 грн. Остаточний розрахунок з виконавцем здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Для оплати авансового платежу позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактура № СФ-000014 від 03.06.2009 р. для закупівлі виконавцем матеріалів для проведення робіт.

На виконання умов п. 4.2 Договору від 27.05.2009 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 9285,60 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки з особистого рахунку позивача від 22.06.2009 р.

У липні 2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний Акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт, з якого вбачається, що виконавцем виконані роботи по влаштуванню підїзних шляхів до ДОК-Ангару біля будівлі цеху № 3 та ремонту воріт ангару для зберігання авіаційних шин і коліс Авіакомпанії «Аеросвіт»на загальну суму 18321,60 грн.

Крім того, між сторонами підписана Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. (Типова форма КБ-3), з якої вбачається що позивачем виконані роботи на суму 18321,60 грн.

Для оплати вартості виконаних робіт позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактура № СФ-000016 від 14.07.2009 р. на суму 9036,00 грн.

Проте, вартість виконаних позивачем, згідно з умовами Договору від 27.05.2009 р., робіт залишена відповідачем не сплаченою, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 9036,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобовязань.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

31.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом-нагадуванням № 01/12, надіслання якого підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 9207 від 31.08.2009 р., в якому позивач просить здійснити відповідачем перерахування суми заборгованості у розмірі 9036,00 грн.

Проте відповідач відповіді не надав вартість виконаних робіт не сплатив.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки заборгованість відповідача за наданні позивачем послуги, згідно з умовами Договору на виконання робіт № 19-1040 від 27.05.2009 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 9036,00 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 942,96 грн., яка нарахована за період з 01.08.2009 р. по 01.02.2010р., у звязку із несвоєчасним здійсненням відповідачем оплати отриманих робіт.

Умовами п. 6.7 договору передбачено, що у разі затримки платежів за договором, сторона, яка повинна здійснити платіж та/або повернення коштів, виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені, доданий до позовної заяви є вірний, вимога про стягнення з відповідача 942,96 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача встановлені законом, за порушення строків виконання зобовязань інфляційні втрати у сумі 632,52 грн. та 3 % річних у сумі 271,82 грн., нараховані за період з 01.08.2009 р. по 01.08.2010 р.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат і 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Також, позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України, просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує на підставі наданих суду: Договору про надання правової допомоги від 30.07.2010 р., свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю Луценком Ігорем Олександровичем та платіжним дорученням № 271 від 04.10.2010 р., як доказ оплати послуг.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, тобто, явно завищеним.

Як вбачається, з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 30.07.2010 р., адвокатом ОСОБА_1 виконанні його умови в частині представлення інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Біохімсервіс»в судовому засіданні 05.10.2010 р. При цьому судом досліджено, що документи, які подані позивачем, а саме: позовна заява з доданими до неї документами підписані (а копії завірені) директором товариства з обмеженою відповідальністю «Біохімсервіс»

Отже, інший обсяг наданих адвокатом послуг та кількість часу витраченого ним на виконання своїх зобовязань з документів, наявних в матеріалах справи, встановити не можливо, а будь-яких інших належних доказів, або акту виконаних робіт, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд, з урахуванням обставин цієї справи, зокрема, несплати відповідачем заборгованості, справа відноситься до категорії не складних, обмежує розмір відшкодування названих витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи та вважає, що розмір відшкодування не може перевищувати 1000,00 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(юридична адреса: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; фактична адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт (профілакторій); код ЄДРПОУ 20048090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біохімсервіс»(юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 36-А; фактична адреса: 02660, м. Київ, пр. Визволителів, 1; код ЄДРПОУ 24569880) 9036,00 грн. заборгованості, 942,96 грн. пені, 632,52 грн. інфляційних втрат, 271,82 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 108,33 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката

Видати наказ.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(юридична адреса: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; фактична адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт (профілакторій); код ЄДРПОУ 20048090) в доход Державного бюджету України 0,50 грн. державного мита, недоплачені позивачем при подачі позовної заяви.

Видати наказ.

4. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3000,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 13.10.2010 р.