Рішення № 12182109, 11.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2010 р. Справа № 17/124-09

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес”

до Закритого акціонерного товариства „Оцелот”

про стягнення 247378,26грн.

За участю представників:

від позивача Шабанова І.В. (дов. № 9 від 14.01.2010р.);

від відповідача Богатирьова О.В. (дов. № 2409/10 від 24.09.2010р.).

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Промислово-будівельна група „Антарес” (далі - позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Оцелот” (далі - відповідач) про стягнення 247 378,26 грн. заборгованості, з яких: 205368,94грн. основного боргу, 33352,53грн. пені, 7269,70грн. інфляційних втрат та 1387,09грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди № 31 від 24.04.2001р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2009р. (суддя Сховий В.Г.) порушено провадження у справі № 17/124-09, справу призначено до розгляду.

02.11.2009р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 141), згідно якої останній просив стягнути з відповідача 359580,22грн. заборгованості, 32995,83грн. пені, 11767,06грн. інфляційних втрат та 3973,53грн. 3% річних, яка прийнята судом.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2009р. (суддя Суховий В.Г.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р. вирішено: позов задовольнити повністю, стягнути з Закритого акціонерного товариства “Оцелот” (код 31292535) на користь Відкритого акціонерного товариства “Промислово-будівельна група “Антарес” (код 14314274) 359580,22грн. основного боргу, 32 995,83грн. пені, 11767,06грн. інфляційних втрат, 3973,53грн. 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 2473,78грн. та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнути з Закритого акціонерного товариства „Оцелот” (код 31292535) в дохід Державного бюджету України 1609,39грн. державного мита.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010р. постановлено: рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р. в частині стягнення 32995,83грн. пені скасувати, а справу в цій частині передати на новий судовий розгляд іншому складу суддів, в решті рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р. залишити без змін.

          12.08.2010р. господарським судом Київської області одержано матеріали справи № 17/124-09 разом із супровідним листом Вищого господарського суду України № 02.02-29/1462 від 02.08.2010р.

На підставі резолюцію голови господарського суду Київської області від 16.08.2010р. справу № 17/124-09 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 17/124-09 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2010р.

Розгляд справи здійснюється в частині вимог про стягнення 32995,83грн. пені.

В судовому засіданні 24.09.2010р. представником позивача подано пояснення № 252 від 24.09.2010р. (а.с. 221-224), згідно якого останній просив суд стягнути з відповідача 32995,83грн., яка прийнята судом. Крім цього представником позивача також подано суду розрахунок пені (період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року) (а.с. 225-226).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2010р. розгляд справи відкладено на 08.10.2010р.

В судовому засіданні 08.10.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення 32995,83грн., представник відповідача визнав обгрунтованим розмір пені в сумі 31508,63грн. та подав суду розрахунок пені (а.с. 232-233).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2001р. між Відкритим акціонерним товариством „Васильківський завод холодильників” (Орендодавець), яке згідно наказу ВАТ “Васильківський завод холодильників” № 70 від 27.10.2006р. (а.с. 16) та статуту ВАТ “Промислово-будівельна група “Антарес” (а.с. 10-13) змінило назву на Відкрите акціонерне товариство „Промислово-будівельна група „Антарес” та Закритим акціонерним товариством „Оцелот” (Орендар) укладено договір оренди № 31, згідно якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар –прийняти в оренду наступне приміщення: частину корпусу № 102 (інструментальний цех), розмірами 24мх84м; побутові приміщення цеху, 2-й поверх, розмірами 12мх24м, частину складу металу розмірами 24мх24м загальною площею 3168 м2, яке знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 72.

Приймання-передача об’єкта оренди здійснюється двохсторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Об’єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-прийому обома сторонами (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору строк оренди складає 25 років з моменту підписання акта здачі-приймання (п. 4.1 Договору).

Пункт 5.1 Договору передбачає, що розмір орендної плати за весь орендований об'єкт в цілому - згідно розрахунку орендної плати (Додаток № 2) який переглядається сторонами один раз п'ять років. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що орендна плата сплачується: - 100 % попередня оплата за перший рік оренди; - не пізніше 10 числа кожного поточного місяця за подальші роки оренди.

03.12.2007р. сторонами укладено доповнення та зміни № 2 до договору оренди № 31 від 24.04.2001р. (а.с. 23), а саме: назву підприємства Відкрите акціонерне товариство „Васильківський завод холодильників” замінено на Відкрите акціонерне товариство „Промислово-будівельна група „Антарес”; додаток № 2 від 01.01.2008р. до договору викладено у редакції, згідно якої загальний розмір орендної плати на місяць з 1 січня 2008 року складає 43658,62грн. (а.с. 24).

05.01.2009р. сторонами підписано доповнення та зміни № 3 до договору оренди № 31 від 24.04.2001р. (а.с. 25), якими сторони погодили збільшення розміру орендної плати, у зв’язку з цим додаток № 2 від 01.01.2009р. до договору викладено у редакції, згідно якої загальний розмір орендної плати на місяць з 1 січня 2009 року складає 53374,93грн. (а.с. 26).

На виконання даного договору 01.11.2002р. відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування вказані нежитлові приміщення, а саме: площу інструментального цеху (частина корпусу № 102) без площі т.п. № 5 із вхідними тамбурами та коридорами –1986м2; побутові приміщення 1-й поверх, включаючи кабінет нач. цеху – 122,4м2; побутові приміщення 2-й поверх –516,96м2 ; площу території складу метал –616,2м2; прилеглу територію до цеху та складу –1076,8м2, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі приміщень згідно договору оренди № 31 від 24.04.2001р. (а.с. 20).

На підставі договору за період з 1 листопада 2008 року по 1 вересня 2009 року позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 514 316,68грн. та плату за комунальні послуги у розмірі 9 920,76грн. (за період з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року). Всього на загальну суму 524 237,44грн. Відповідач за вказаний період розрахувався частково на загальну суму 164 657,22 грн., а саме в листопаді 2008р. - 37 623,67грн., січні 2009р. - 43 658,62грн., лютому 2009р. - 53 374,93грн., квітні 2009р. - 20 000грн., та серпні 2009р. - 10 000грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 359580,22грн.

Станом на момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, заборгованість за договором у сумі 359580,22грн. не сплатив.

08.07.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Промислово-будівельна група „Антарес” звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Оцелот” про стягнення 359580,22грн. заборгованості, 32995,83грн. пені, 11767,06грн. інфляційних втрат та 3973,53грн. 3% річних (з урахуванням прийнятої судом заяви представника позивача про уточнення позовних вимог від 02.11.2009р. (а.с. 141)).

Рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2009р. (суддя Суховий В.Г.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р., з відповідача на користь позивача стягнуто 359580,22грн. основного боргу, 32 995,83грн. пені, 11767,06грн. інфляційних втрат, 3973,53грн. 3% річних, 2473,78грн. державного мита та 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відповідача в дохід Державного бюджету України стягнуто 1609,39грн. державного мита.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010р. рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р. в частині стягнення 32995,83грн. пені скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд іншому складу суддів, в решті рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010р. залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2010р. у справі № 17/124-09 суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення місцевим господарським судом періоду нарахування пені за договором з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, де зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем нарахована пеня в сумі 32995,83грн.: 1469,55грн. за період з 11.10.2008р. по 01.12.2008р.; 1607,09грн. за період з 11.11.2008р. по 30.12.2008р.; 250,93грн. за період з 30.12.2008р. по 03.03.2009р.; 1440,73грн. за період з 11.12.2008р. по 29.01.2009р.; 1598,87грн. за період з 11.01.2009р. по 24.02.2009р.; 6,66грн. за період з 24.02.2009р. по 03.03.2009р.; 725,71грн. за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р.; 5128,62грн. за період з 03.03.2009р. по 01.09.2009р.; 6295,78грн. за період з 11.03.2009р. по 01.09.2009р.; 5141,44грн. за період з 11.04.2009р. по 01.09.2009р.; 4060,16грн. за період з 11.05.2009р. по 01.09.2009р.; 2942,04грн. за період з 11.06.2009р. по 01.09.2009р.; 1697,54грн. за період з 11.07.2009р. по 01.09.2009р.; 456,76грн. за період з 11.08.2009р. по 25.08.2009р.; 173,95грн. за період з 25.08.2009р. по 01.09.2009р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 8.2. договору за несплату орендарем платежів в строки, встановлені договором, нараховується пеня в розмір 0,2 % простроченої суми за кожен день прострочки на весь строк несплаченої заборгованості.

Статтею третьою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд встановив, що згідно поданого позивачем розрахунку пені (а.с. 225-226) вказана штрафна санкція нарахована в межах передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.3. договору)), наступного за місяцем нарахування пені окремо по кожному простроченому платежу. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем позовної давності в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення пені відповідно до ст. 258 ЦК України, оскільки позивач звернувся до суду з позовом (08.07.2009р.), а початок нарахування пені згідно поданого останнім розрахунку (а.с. 225-226) встановлений позивачем лише з 11.10.2008р., тобто в межах вказаного однорічного строку. Також як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача останнім не було заявлено про застосування судом скороченої позовної давності, що є підставою для її незастосування судом на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України, де зазначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, а також період нарахування пені по кожному простроченому платежу, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 225-226), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, арифметично вірний розмір пені становить 31650,13грн., зокрема: 1488,69грн. за період з 11.10.2008р. по 01.12.2008р.; 1431,43грн. за період з 11.11.2008р. по 30.12.2008р.; 253,44грн. за період з 30.12.2008р. по 03.03.2009р.; 1431,43грн. за період з 11.12.2008р. по 29.01.2009р.; 1628,80грн. за період з 11.01.2009р. по 24.02.2009р.; 8,85грн. за період з 24.02.2009р. по 03.03.2009р.; 759,15грн. за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р.; 4915,87грн. за період з 03.03.2009р. по 01.09.2009р.; 6023,68грн. за період з 11.03.2009р. по 01.09.2009р.; 4875,23грн. за період з 11.04.2009р. по 01.09.2009р.; 3798,15грн. за період з 11.05.2009р. по 01.09.2009р.; 2684,56грн. за період з 11.06.2009р. по 01.09.2009р.; 1691,13грн. за період з 11.07.2009р. по 01.09.2009р.; 460,33грн. за період з 11.08.2009р. по 25.08.2009р.; 199,39грн. за період з 25.08.2009р. по 01.09.2009р. Відтак вимога про стягнення 32995,83грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 31650,13грн.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 31650,13грн. пені є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що позивачем за уточнені позовні вимоги про стягнення 408316,64грн. сплачено державне мито в розмірі 2473,78грн., хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” останній повинен був сплатити 4083,17грн. (1 % від суми заявлених позовних вимог), не доплативши до Державного бюджету України 1609,39грн. (4083,17грн. – 2473,78грн.). Враховуючи те, що у разі оплати позивачем уточнених позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 4069,71грн. державного мита (пропорційно розміру задоволених позовних вимог (406970,94грн.), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2460,32грн. (4069,71грн. –1609,39грн.) та 1609,39грн. з відповідача на користь Державного бюджету України.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов в частині стягнення 32995,83грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Оцелот” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72; код ЄДРПОУ 31292535) на користь Відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72; код ЄДРПОУ 14314274) 31650 (тридцять одну тисячу шістсот п’ятдесят гривень) 13 коп. пені, 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят гривень) 32 коп. державного мита та 313 (триста тринадцять гривень) 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У задоволенні позову в частині стягнення 1345,70грн. пені відмовити повністю.

          4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Оцелот” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72; код ЄДРПОУ 31292535) в дохід Державного бюджету України 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять гривень) 39 коп. державного мита.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 13.10.2010р.