Рішення № 12182107, 08.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2010 р. Справа № 17/150-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 62 424грн.

За участю представників:

від позивача Журікова І.В. (довір. № 2 від 29.06.2010р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 62 424грн. заборгованості, з яких: 17 340грн. вартості обладнання переданого в оренду, 6 069грн. орендної плати, 4335грн. компенсації, 10404грн. неустойки та 24276грн. штрафу. Крім того, позивач просить суд стягнути 5000грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди обладнання № 202К від 27.11.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2010р. порушено провадження у справі 17/150-10, розгляд справи призначено на 20.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2010р. розгляд справи відкладено на 01.10.2010р.

28.09.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява (вх. № 11528 від 28.09.2010р.) про відкладення розгляду справи на 04.11.2010р. у звязку з перебуванням відповідача за межами території України на лікуванні, що перешкоджає поданню в судовому засіданні 01.10.2010р. документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2010р. розгляд справи відкладено на 08.10.2010р.

В судовому засіданні 08.10.2010р. суд, розглянувши заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи на 04.11.2010р., відмовив у її задоволенні, оскільки: відповідач про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками суду № 1142 від 27.08.2010р. та № 1201 від 04.10.2010р. на зворотній стороні ухвал господарського суду Київської області від 20.08.2010р. та 01.10.2010р. відповідно (а.с. 34, 42 на звороті); представник відповідача, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надав доказів існування обставин, на які він посилався в клопотанні (зокрема, не надав лікарняний листок ОСОБА_1 та документів, які підтверджують перебування відповідача за межами території України); у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду відповідача, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, а не зявлення в судове засідання відповідача не унеможливлює розгляд даної справи. Крім того, відповідач та його представник не були позбавлені права, передбаченого ст. 22 ГПК України, подати (надіслати) суду докази та письмові пояснення із зазначенням доводів і міркувань з приводу заявленого позову. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (06.08.2010р. момент звернення позивача до суду з позовною заявою, 06.10.2010р. момент закінчення строку розгляду даної справи).

В судовому засіданні 08.10.2010р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 20.08.2010р., 01.10.2010р. та 08.10.2010р. не зявився, витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди обладнання № 202К, за умовами якого орендодавець зобовязався передати орендареві у строкове платне користування каво-машину Brasilia Fierense, заводський номер 217868 в кількості однієї штуки, та Brasilia RK 45S, заводський номер 108762 в кількості однієї штуки, а орендар прийняти в термінове платне користування вищевказане обладнання та своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, передбачену договором.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору орендоване майно вважається переданим орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі орендованого майна. Строк оренди становить 12 календарних місяців з дати прийняття орендованого майна відповідно до акту прийому-передачі.

На виконання даного договору 01.12.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обладнання каво-машину Brasilia Fierense, заводський номер 217868 в кількості однієї штуки вартістю 14640грн. з ПДВ та Brasilia RK 45S, заводський номер 108762 в кількості однієї штуки вартістю 2700грн., що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі орендованого майна від 01.12.2008р. (а.с. 16).

Як вбачається з банківської довідки позивач відповідач з моменту отримання в користування обладнання не сплачував орендну плату за користування обєктом оренди.

З метою досудового врегулювання спору позивач 28.07.2009р. надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору та сплату боргу № 17 від 24.07.2009р. (а.с. 19), що підтверджується фіскальними чеками № 8497 та № 8498 від 28.07.2009р. та описами вкладення в цінний лист (а.с. 21), згідно якого позивач повідомив про розірвання договору, вимагав від відповідача повернути обладнання орендодавцю та сплатити йому орендну плату в розмірі 6069грн. та компенсацію в розмірі 4335грн. Відповідач зазначену вимогу позивача не виконав.

15.01.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій № 25 від 15.01.2010р. (а.с. 12), згідно якої просив відповідача в термін до 25.01.2010р. сплатити 17340грн. вартості обладнання, 6069грн. орендної плати, 24276грн. штрафу, 4335грн. компенсації, 10404грн. неустойки (всього 62424грн.) та 5000грн. витрат на послуги адвоката. Разом з вказаною вимогою позивач надіслав на адресу відповідача рахунок на оплату боргу в сумі 67 424грн. Відповідач зазначену вимогу позивача не виконав, виставлений рахунок не оплатив.

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобовязання не виконав, орендоване обладнання не повернув, орендну плату за весь час користування обєктом оренди у сумі 6069грн. не сплатив, що підтверджується банківською довідкою.

Предметом позову є вимога про стягнення 62 424грн. заборгованості, з яких: 17 340грн. вартості обладнання переданого в оренду, 6 069грн. орендної плати, 4335грн. компенсації, 10404грн. неустойки та 24276грн. штрафу.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір щомісячної орендної плати з урахуванням ПДВ дорівнює 5 % від вартості обладнання зазначеного в акті прийому-передачі. У випадку виконання орендарем зобовязань вчасно й у повному обсязі згідно п. 5.8. договору орендна плата з урахуванням ПДВ становить одна гривня на місяць за кожну одиницю обладнання. Орендна плата нараховується за весь період знаходження обладнання в орендаря з першого по останній день місяця, у тому числі за місяці, у яких обладнання було передано в оренду або повернуто орендодавцеві відповідно до акту прийому-передачі, незалежно від кількості фактичного користування (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Пунктом 5.8. договору передбачено обовязок орендодавця щомісяця здійснювати закупівлю кави згідно діючого прайс-листа орендодавця на умовах договору купівлі-продажу № 201К від 27.11.2008р.

Згідно п. 5.5. договору орендар зобовязаний письмово, щомісяця до 5 числа, інформувати продавця про місцезнаходження обладнання. У випадку відсутності даної інформації орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, і вимагати повернення обладнання або відшкодування повної його вартості, а також покупець зобовязаний оплатити продавцеві штраф у розмірі 20 % від вартості орендованого майна за кожний випадок такого порушення.

Відповідно до п. 8.6. договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору сумлінна сторона має право в однобічному порядку розірвати діючий договір. У такому випадку сумлінна сторона письмово повідомляє іншу сторону про розірвання договору оренди, а також приводить докази невиконання умов договору іншою стороною. Документи, що підтверджують факт відправлення зазначеного повідомлення, свідчать про розірвання договору іншою стороною. У цьому випадку орендар зобовязаний своїми силами та за свій рахунок повернути орендоване майно згідно умов п. 6.1. протягом 3-х робочих днів з моменту відправлення повідомлення про розірвання договору.

Суд встановив, що 01.12.2008р. позивач згідно договору оренди обладнання № 202К від 27.11.2010р. передав відповідачу обладнання вартістю 17340грн., що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі орендованого майна від 01.12.2008р. (а.с. 16); відповідач за період з грудня 2008р. по червень 2009р. включно свого обовязку, передбаченого договором щодо купівлі кави торгової марки „Ор 1” в розмірі 1 кг. в місяць, не виконав, що підтверджується банківською довідкою; відповідач не сплатив позивачу орендну плату в сумі 6069грн. (867грн. (5 % вартості обладнання) * 7 місяців); 28.07.2009р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору та сплату боргу, що підтверджується фіскальними чеками № 8497 та № 8498 від 28.07.2009р. та описами вкладення в цінний лист (а.с. 21), згідно якого просив останнього повернути обладнання та сплатити 6069грн. орендної плати та 4335грн. компенсації, відповідач вказану вимогу не виконав, обладнання, у строк, погоджений сторонами у п. 6.1. договору, не повернув, грошові кошти не сплатив; договір є розірваним позивачем в односторонньому порядку з 01.08.2009р.

Враховуючи те, що відповідач не повернув позивачу обладнання вартістю 17340грн. та не сплатив позивачу 6069грн. орендної плати, суд дійшов висновку, що вказаний борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаної компенсації відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 340грн. вартості обладнання переданого в оренду, 6 069грн. орендної плати підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4335грн. компенсації згідно п. 7.4.4. договору.

Згідно п. 7.4.4. договору у випадку якщо орендар ініціює розірвання договору раніше строку, зазначеного в п. 2.2. договору із причин, не передбачених п. 8.6. договору, а також у випадку розірвання договору з ініціативи орендодавця у звязку з невиконанням або неналежним виконанням орендарем умов договору, орендар зобовязаний повернути обладнання в строк і на умовах, передбачених п. 6.1. і 8.6. договору, і виплатити орендодавцеві компенсацію в розмірі рівному пяти орендним платам згідно п. 3.1. договору.

Враховуючи те, що договір є розірваним позивачем в односторонньому порядку у звязку з невиконанням відповідачем умов договору, компенсація, передбачена п. 7.4.4. договору у розмірі 4335грн. (867грн. * 5) не сплачена відповідачем, розмір вказаної компенсації відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4335грн. компенсації згідно п. 7.4.4. договору підлягає задоволенню в повному обсязі.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязання за договором щодо повернення орендованого обладнання з оренди позивачем нарахована неустойка в сумі 10404грн. за 6 місяців затримки повернення майна (з 01.08.2009р. по 01.02.2010р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування неустойки з 01.08.2009р. по 01.02.2010р., суд встановив, що відповідач протягом 6 місяців з 01.08.2009р. по 01.02.2010р. не повернув відповідачу орендоване майно, внаслідок чого у відповідача виник обовязок щодо сплати 10404грн. неустойки (867грн. (розмір щомісячної орендної плати) * 2 * 6 (кількість місяців прострочення). У звязку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 10404грн. неустойки підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також нараховано 24276грн. штрафу за невиконання відповідачем свого обовязку щодо надання позивачу інформації про місцезнаходження обладнання.

Згідно п. 5.5. договору орендар зобовязаний письмово, щомісяця до 5 числа, інформувати продавця про місцезнаходження обладнання. У випадку відсутності даної інформації орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, і вимагати повернення обладнання або відшкодування повної його вартості, а також покупець зобовязаний оплатити продавцеві штраф у розмірі 20 % від вартості орендованого майна за кожний випадок такого порушення.

Суд встановив, що відповідач протягом 7 місяців дії договору оренди з 27.11.2008р. по 27.07.2009р. (день надіслання на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору) жодного разу не надав позивачу інформацію про місцезнаходження обладнання, розмір штрафних санкцій за вказане порушення складає 24276грн. (17340грн. (вартість обладнання) * 20 % (розмір штрафу) * 7 (місяці оренди).

Враховуючи те, що відповідач протягом 7 місяців в порушення п. 5.5. договору не надавав позивачу інформацію про місцезнаходження обладнання, розмір штрафу у розмірі 24276грн. на момент прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 24276грн. штрафу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, повязані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, передбачено що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, суми, що підлягають сплаті за послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2007р. у справі № 35/381.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (Замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 06/09 від 06.04.2009р. (а.с.26), згідно якого виконавець зобовязався надавати замовнику консультаційні послуги по юридичним питанням, а виконавець оплачувати надані послуги. Крім того, 30.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (Замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено додаткову угоду до договору № 06/09 від 06.04.2009р. про надання послуг № 4 (а.с. 27), згідно якої сторони домовились, що виконавець зобовязався надавати замовнику послуги по юридичним питанням, які виникли у замовника по правовідносинам з СПД ОСОБА_1, а виконавець -оплачувати вказані послуги. Згідно п. 2 додаткової угоди вартість консультаційних послуг по юридичним питанням замовника (послуги адвоката), які надає виконавець за договором та додатковою угодою складає 5000грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача адвоката ОСОБА_2., нею на виконання умов договору про надання послуг № 06/09 від 06.04.2009р. та додаткової угоди до договору № 06/09 від 06.04.2009р. про надання послуг № 4 від 30.07.2009р. впродовж існування спірних правовідносин позивача з відповідачем позивачу надавалися усні правові консультації з питань невиконання відповідачем умов договору оренди обладнання № 202К від 27.11.2008р., складено повідомлення про розірвання договору та сплату боргу та сплату боргу № 17 від 24.07.2009р.; вимогу про сплату штрафних санкцій № 25 від 15.01.2010р.; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 62 424грн., яку подано до суду, адвокат ОСОБА_2. представляла інтереси позивача в судових засіданнях, які відбулися 01.10.2010р. та 08.10.2010р. відповідно в процесі розгляду даної справи.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката ОСОБА_2. в розмірі 5 000грн. підтверджуються договором про надання послуг № 06/09 від 06.04.2009р., додатковою угодою № 4 до договору № 06/09 від 06.04.2009р. про надання послуг від 30.07.2009р. (а.с. 26-27), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1902, виданим адвокату ОСОБА_2 (а.с. 29), платіжним дорученням № 704 від 20.01.2010р. (а.с. 28).

У звязку з вищевикладеним, вимога позивача про відшкодування 5 000грн. витрат, які повязані з оплатою послуг адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 17 340грн. вартості обладнання, переданого в оренду, 6 069грн. орендної плати, 4335грн. компенсації згідно п. 7.4.4. договору, 10404грн. неустойки, 24276грн. штрафу та 5000грн. витрат на послуги адвоката є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (49050, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., площа Академіка Стародубова, буд. 1, офіс 121; код ЄДРПОУ 35737974) 17340 (сімнадцять тисяч триста сорок гривень) вартості обладнання, переданого в оренду, 6 069 (шість тисяч шістдесят девять гривень) 00 коп. орендної плати, 4 335 (чотири тисячі триста тридцять пять гривень) 00 коп. компенсації згідно п. 7.4.4. договору, 10 404 (десять тисяч чотириста чотири гривні) 00 коп. неустойки, 24 276 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень) 00 коп. штрафу, 5000 (пять тисяч гривень) 00 коп. витрат на послуги адвоката, 624 (шістсот двадцять чотири гривні) 24 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 13.10.2010р.