Рішення № 12182081, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 3/137-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до          Пункту тимчасового розміщення біженців, м. Яготин, Київська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства України у Київській області, м. Київ

про          стягнення 1094,87 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі позивач) заявлено позов до Пункту тимчасового розміщення біженців (далі відповідач) про стягнення 1094,87 грн., з яких 1040,12 грн. борг, 22,48 грн. пеня, 25,69 грн. інфляційні втрати та 6,58 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором від 15.12.04р. №70030300 про надання послуг електрозв’язку, щодо оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.07.10р.

Присутній у судовому засіданні, яке відбулося 27.07.10р. представник відповідача надав суду лист від 27.07.10р. №17, відповідно до якого відповідач зазначає, що заборгованість перед ВАТ "Укртелеком" буде сплачено повністю після надходження коштів згідно кошторису та плану асигнувань на 2010 рік. При цьому, представник відповідача усно пояснив, що Пункт тимчасового розміщення біженців є державною організацією і має проблеми з фінансуванням.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.10р. продовжено строк вирішення даної справи, залучено Головне управління державного казначейства України у Київській області в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд даної справи на 22.09.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.09.10р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 240,12 грн. боргу, 22,48 грн. пеня, 25,69 грн. інфляційні втрати та 6,58 грн. 3% річних. Вказана заява мотивована частковою проплатою боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.10р. було відкладено розгляд даної справи на 05.10.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.10.10р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути 22,48 грн. пеня, 25,69 грн. інфляційні втрати та 6,58 грн. 3% річних, загалом 54,75 грн. Вказана заява мотивована оплатою основного боргу відповідачем.

Окрім цього, 05.10.10р. в судовому засіданні представником 3-ї особи було подано письмові пояснення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,

встановив:

Відповідно до п. 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 32 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

01.12.05р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг електрозв’язку №70030300 (далі –Ддоговір), відповідно до умов якого, позивач (підприємство зв’язку) надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 до договору, а відповідач (споживач), в свою чергу, зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги (п.п 4.3 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач в порушення умов договору своїх зобов’язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги електрозв’язку в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним на момент подання позову утворилась заборгованість в сумі 1040,12 грн.

Відповідно до пункту 51 Правил відповідач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні розмови, подані в кредит телеграми та інші телекомунікаційні послуги, надані по телефону.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.10.10р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути 22,48 грн. пеня, 25,69 грн. інфляційні втрати та 6,58 грн. 3% річних, загалом 54,75 грн. Вказана заява мотивована оплатою основного боргу відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно зі статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 25,69 грн., а 3% річних –6,58 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 25,69 грн. та 3% річних –6,58 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 22,48 грн.

          Відповідно до п. 5.8 Договору, частини другої статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач - Пункт тимчасового розміщення біженців є державною установою та обслуговується в Яготинському управлінні державного казначейства ГУ ДКУ у Київській області, при цьому судом встановлено, що останній під час виконання своїх договірних зобов’язань безпосередньо залежить від державних асигнувань по рахунках, які здійснюються відповідним управлінням державного казначейства.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Дослідивши майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та враховуючи те, що Пункт тимчасового розміщення біженців є державною установою, суд відмовляє в стягненні 22,48 грн. пені.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25,69 грн. інфляційних втрат та 6,58 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Пункту тимчасового розміщення біженців (07700, Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Студентська, будинок 2, код ЄДРПОУ 26426722) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, код ЄДРПОУ 01184901) –25 (двадцять п'ять гривень) 69 коп. інфляційних втрат, 6 (шість гривень) 58 коп. 3% річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 А.В. Лопатін

Дата підписання: 11.10.10р.