Рішення № 12182061, 16.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 14/142-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Пахольчук О. Ю. (довіреність № 190 від 23.03.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком”, м. Київ

до Фінансового управління Фастівської районної державної адміністрації, м. Фастів

про стягнення 3 489, 32 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Фінансового управління Фастівської районної державної адміністрації про стягнення 3 489, 32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги згідно договору № 134 про надання послуг електрозв’язку від 11.01.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/142-10 за позовом ВАТ „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” до Фінансового управління Фастівської районної державної адміністрації про стягнення 3 489, 32 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.08.2010 р.

04.08.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.08.2010 р.

16.08.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву б/н від 16.08.2010 р. про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 475, 27 грн., інфляційні збитки у розмірі 214, 48 грн. та 3 % річних у розмірі 56, 04 грн. У судовому засіданні представник відповідача надав суду також документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заява б/н від 16.08.2010 р. позивача про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.01.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 134 про надання послуг електрозв’язку, згідно п. 1.1. якого підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в договорі та в додатках до нього.

Згідно п. 2.1.1. договору підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Відповідно до п. 3.2.8. договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжміські телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою кредитною, з поданням рахунків, системою оплати.

Згідно п. 4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання і діє п’ять років.

Протягом періоду дії договору з 11.01.2007 р. позивачем належним чином надавались відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідачем в свою чергу було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті послуг електрозв’язку та перераховано позивачу грошові кошти у відповідному розмірі і станом на 01.07.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги електрозв’язку за договором за період з липня 2009 р. по червень 2010 р. складала 3 209, 40 грн., що підтверджується рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за червень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за липень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за серпень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за вересень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за листопад 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за грудень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за січень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за лютий 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за березень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за квітень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за травень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за червень 2010 р.

02.07.2010 р. відповідачем було частково сплачено борг у розмірі 427, 13 грн. (378, 13 грн. –основна заборгованість, 49, 00 грн. –пеня), 20.07.2010 р. –704, 00 грн., а 30.07.2010 р. –1652, 00 грн., що підтверджується Листом № 05-17/460 від 16.08.2010 р., виданим Київською обласною філією ВАТ „Укртелеком”.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 475, 27 грн. (3209, 40 грн. –378, 13 грн. –704, 00 грн. –1652, 00 грн.).

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про телекомунікації”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 475, 27 грн., що підтверджується рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за червень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за липень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за серпень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за вересень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за листопад 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за грудень 2009 р., рахунком № 70013400 за телекомунікаційні послуги за січень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за лютий 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за березень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за квітень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за травень 2010 р., рахунком № 3206091700134000 за телекомунікаційні послуги за червень 2010 р., Листом № 05-17/460 від 16.08.2010 р., виданим Київською обласною філією ВАТ „Укртелеком”.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 475, 27 грн. за договором № 134 про надання послуг електрозв’язку від 11.01.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення із відповідача пені, передбачену договором № 134 про надання послуг електрозв’язку від 11.01.2007 р., у розмірі 9, 40 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Із наданих позивачем документів вбачається, що 02.07.2010 р., після порушення провадження у даній справі, відповідач виконав свій обов’язок по оплаті пені за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 49, 00 грн., що підтверджується довідкою № 05-17/460 від 16.08.2010 р., тобто станом на час розгляду справи відповідачем погашена пеня, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині такої позовної вимоги на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання за договором № 134 про надання послуг електрозв’язку від 11.01.2007 р. по оплаті телекомунікаційних послуг у розмірі 214, 48 грн. і 56, 04 грн. відповідно у відповідності до виконаних ним розрахунків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки інфляційних збитків та 3 % річних від суми заборгованості, виконані позивачем, є вірними.

Суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків і 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 214, 48 грн. і 56, 04 грн. відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9, 40 грн. пені за договором підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 475, 27 грн. заборгованості, 214, 48 грн. інфляційних збитків від суми заборгованості і 56, 04 грн. 3 % річних від суми заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги той факт, що добровільне погашення відповідачем частини основної заборгованості та пені за договором, що є предметом спору, перед позивачем у відбулось після звернення останнього із позовом до суду і після порушення судом провадження у справі за таким позовом, суд покладає судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Фінансового управління Фастівської районної державної адміністрації на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” 9, 40 грн. пені за договором.

2.          Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Фінансового управління Фастівської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02318255) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” (ідентифікаційний код 01184901) 475 (чотириста сімдесят п’ять) грн. 27 (двадцять сім) коп. заборгованості, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп. інфляційних збитків, 56 (п’ятдесят шість) грн. 04 (чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

23 вересня 2010 р.