Рішення № 12182060, 30.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2010 р. Справа № 9/127-10

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа»

До Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква

Третя особа 1. Військова частина А 2791

Третя особа 2. Головне Управління Державного Казначейства України в Київський області

Про стягнення 213 850,49 грн.

За участю Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Колесник Т.А. (дов. № 11 від 05.01.2010 року)

від відповідача: Зінченко В.А. (доручення № 2233 від 14.09.2010 р.)

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: Кошовий С.В. (дов. № 14-28/18 від 04.01.2010 р).

від прокуратури: Алексєєв А.А. (посв. № 746 від 14.07.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини А 2791 та Головного Управління Державного Казначейства України в Київський області про стягнення 213850,49 грн., з яких 202956,32 грн. основної заборгованості, 8945,91 грн. пені, 615,04 грн. інфляційних втрат та 1333,22 грн. –3 % річних.

Ухвалою суду від 16.07.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.07.2010 р. зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 16.07.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 27.07.2010 р. представники сторін з’явилися, але представник відповідача вимоги ухвали суду від 16.07.2010 року не виконав, в зв’язку з чим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, 27.07.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла заява про вступ Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону до участі у справі № 9/127-10 на підставі статті 29 ГПК України.

Частинами 1 та 3 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Судом заява Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону розглянута та задоволена.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.9 Закону України “Про виконавче провадження” виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.16 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. №609 “Про затвердження Порядку з виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Добровільне виконання рішень суду проводиться відповідно до порядку обслуговування державного бюджету за видатками, встановленого Державним казначейством.

Пунктом 1 ч.1 ст.22 Бюджетного Кодексу України передбачає, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України можуть бути виключно органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.

Частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

За таких обставин, ухвалою суду від 27.07.10 р. задоволено заяву прокуратури про вступ до участі у справі; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Державного Казначейства України в Київській області, зобов’язано позивача надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головному Управлінню Державного Казначейства України в Київський області (докази направлення надати в судове засідання для залучення до матеріалів справи); зобов’язано відповідача надати в судове засідання відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його висновків, а також виконати вимоги ухвали суду від 16.07.2010 р.; зобов’язано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Державного Казначейства України в Київський області надати письмові пояснення по суті спору з документальним обґрунтуванням їх висновків, в яких зазначити чи були закладені кошти у кошторис Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на постачання та споживання теплової енергії у Бюджеті на 2010 рік; розгляд справи відкладено на 02.09.10 р.

02.09.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання третьої особи 2 № 14-33/14-407 від 01.09.2010 року, в якому представник Головного Управління Державного Казначейства України в Київський області просить суд відкласти розгляд справи.

В судове засідання 02.09.2010 року представник прокуратури не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої п. 1 ст. 77 ГПК України, в разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

За таких обставин, ухвалою суду від 02.09.10 р. розгляд справи відкладено на 16.09.2010 р.; зобов’язано позивача повторно надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головному Управлінню Державного Казначейства України в Київський області (докази направлення надати в судове засідання для залучення до матеріалів справи); зобов’язано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Державного Казначейства України в Київський області надати письмові пояснення по суті спору з документальним обґрунтуванням їх висновків, в яких зазначити чи були закладені кошти у кошторис Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на постачання та споживання теплової енергії у Бюджеті на 2010 рік.

В судове засідання 16.09.2010 р. представник третьої особи 1 не з’явився; у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою суду від 16.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2010 р.; зобов’язано Головне Управління Державного Казначейства України в Київський області надати в судове засідання письмове пояснення, в якому зазначити дати згідно яких на рахунок відповідача були перераховані кошти на оплату послуг теплопостачання з березня по вересень 2010 року, а також надати письмове пояснення щодо позовних вимог позивача про нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачу; зобов’язано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо несвоєчасного погашення заборгованості та обґрунтувати невизнання штрафних санкцій; письмове пояснення, в яких зазначити чи звертався Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква до Головного Управління Державного Казначейства України в Київський області з метою погашення заборгованості, у випадку звернення надати докази в розумінні статті 34 ГПК України; зобов’язано сторін надати в судове засідання належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) та оригінал (для огляду) протоколу розбіжностей до договору № 612 від 01.01.2010 року на постачання та споживання теплової енергії та надати письмове пояснення по суті відзиву відповідача, в якому обов’язково зазначити про існування (чи виключення) у договорі п. 6.6.

В судове засідання 30.09.2010 р. представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представником позивача 30.09.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надане клопотання про відмову від нарахованої пені у розмірі 8 945,91 грн. з долученою копією Протоколу розбіжностей.

Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду.

Оскільки сторони про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” засноване на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква та підпорядковане Білоцерківській міській Раді, основними цілями якого є безперебійне забезпечення тепловою енергією житлового фонду, кооперативних та громадських організацій , комунально –побутових і інших об'єктів м. Біла Церква.

01 січня 2010 р. між позивачем - Комунальноим підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», третьою особою 1 - Військовою частиною А 2791 та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 612 (договір).

Предметом даного договору є надання третій особі теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції (п. 1 договору).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язувався постачати третій особі 1 теплову енергію, третя особа зобов'язувалася прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами, а відповідач оплатити теплову енергію за встановленими тарифами.

Відповідно до п. 3.2 договору сума договору складається із сум Актів прийому-передачі теплової енергії.

За ствердженням позивача, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” свої зобов'язання, згідно даного договору виконало, передавши Відповідачеві протягом січня 2010 року —квітня 2010 року теплову енергію на загальну суму 311275,06 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії (додається). Претензій з боку відповідача щодо обсягів та якості надання теплової енергії не надходило.

Відповідно до п. 6.4 Протоколу розбіжностей до договору, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним.

За ствердженням Позивача, Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлену теплову енергію в сумі 108318,74 грн., претензій щодо якості та об'єму надання послуг на адресу Позивача не направлено .

Таким чином, сума основного боргу станом на 01.07.2010 рік становить 202956,32 грн. (двісті дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість грн. 32 коп.), яка не заперечується відповідачем та підтверджена належним чином належним чином оформленим Актом звірки взаєморозрахунків сторін.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами надання послуг на підставі ст. ст. 712 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Зобов’язальні правовідносини мають відносний характер, оскільки праву конкретного кредитора протистоїть обов’язок конкретного боржника.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає суму основного боргу у розмірі 202 956,32 грн., в судових засіданнях також проти існування боргу перед позивачем не заперечував.

Крім того, відповідно до пояснень Головного державного казначейства України у Київській області від 14.09.2010 р. № 14-19/13-460 кошторисом відповідача на 2010 рік закладено коштів на утримання установи у сумі 1250 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 202 956,32 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобов’язання, то позивач нарахував інфляційні збитки у сумі –615,04 грн. та 3% річних у сумі –1333,22 грн. за період з 15.03.2008 р. по 15.05.2010 р.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 8945,91 грн. пені слід зазначити наступне.

30.09.2010 р. представником позивача через загальний відділ господарського суду Київської області надане клопотання про відмову від нарахованої пені у розмірі 8 945,91 грн. на підставі Протоколу розбіжностей, яким виключено п. 6.6 договору.

Відповідно до частини 4, 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення 8945,91 грн. є обґрунтованою, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від частини позовних вимог, суд приймає таку відмову.

Враховуючи те, що позивач відмовився частково від своїх позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині позову щодо стягнення із відповідача 8 945,91 грн. підлягає припиненню.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 80-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526,549 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно–експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмакова, 1, код ЄДРПОУ 08167863) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336; р/р 26002011006903 в Білоцерківській філії АКБ “Східно –Європейський Банк”, МФО 319014) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 202956 (двісті дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 32 коп., 615 (шістсот пятнадцять) грн. 04 коп. інфляційних збитків, 1333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 22 коп. –3 % річних та судові витрати: державне мито в сумі 2 049 (дві тисячі тридцять дев’ять) грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226 (двісті двадцять шість) грн. 13 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 9/127-10 в частині стягнення 8945,91 грн. пені припинити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 09.10.2010 р.

Суддя