Рішення № 12181863, 04.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 17/142-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Малого колективного підприємства „Автоматика”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укпромінвестгруп”

про стягнення 41263,51грн.

За участю представників:

від позивача не з’явилися;

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Мале колективне підприємство „Автоматика” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укпромінвестгруп” (далі - відповідач) про стягнення 41263грн. заборгованості, з яких: 40 000грн. основного боргу, 594,39грн. інфляційних втрат та 669,12грн. 3% річних. Також позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача та рухоме і нерухоме майно, яке належить відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду на виконання електромонтажних робіт № 8 від 05.05.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2010р. порушено провадження у справі № 17/142-10, розгляд справи призначено на 16.08.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.08.2010р. та 27.09.2010р. розгляд справи відкладено на 27.09.2010р. та 04.10.2010р. відповідно.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В судовому засіданні 04.10.2010р. суд, розглянувши клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача та рухоме і нерухоме майно, яке належить відповідачу, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.

Представник позивача в судове засідання 04.10.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача в судові засідання 16.08.2010р., 27.09.2010р. та 04.10.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2006р. між Малим колективним підприємством „Автоматика” (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укпромінвестгруп” (Замовник) укладено договір підряду на виконання електромонтажних робіт № 8, за умовами якого підрядник зобов’язався виконати роботи по монтажу повітряної лінії 10 Кв, двох трансформаторних підстанцій по 160 кВа прокладці кабельних ліній 10 Кв, електропостачанню 0,4 Кв та зовнішнього освітлення на майданчику будівництва на оздоровчій зоні „Озеро” в с. Рожни Броварського району Київської області, а замовник –прийняти та оплатити їх.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору вартість робіт по договору визначається договірною ціною, підписаною замовником та підрядником. Сума по договору складає 185327грн., включаючи ПДВ. Замовник перераховує передплату в розмірі 50000грн. протягом 3-х банківських днів з часу підписання договору. В кінці кожного місяця підрядник подає, а замовник сплачує акти виконаних підрядних робіт та витрати матеріалів за минулий період за фактично виконані роботи, на протязі 7-и днів, з врахуванням коштів передплати.

Відповідно до п. 3.7. договору замовник зобов’язаний в обумовлений договором строк провести оплату виконаних робіт.

На виконання даного договору позивач виконав, а відповідач прийняв виконані підрядні роботи на загальну суму 253713,67грн., а саме: згідно актів приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за жовтень 2006р. на суму 38402,40грн., за листопад 2007р. на суму 90 794грн., за січень 2008р. на суму 98424,47грн., № 3 за квітень 2008р. на суму 26 093грн. (а.с. 16-32), які підписані та скріплені печатками сторін.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Як вбачається з акту № 1 звірки взаємних розрахунків від 29.06.2010р. (а.с. 31-32) відповідач за період з 17.05.2006р. по 15.01.2010р. частково погасив борг за договором на загальну суму 221900,27грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором на момент судового розгляду справи складає 40 000грн. (253713,67грн. –213713,67грн.).

Відповідач заборгованість за договором в сумі 40 000грн. визнав повністю, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом № 1 звірки взаємних розрахунків від 29.06.2010р. (а.с. 31-32), підписаним та скріпленим печатками сторін договору. Наявність у відповідача заборгованості за договором в сумі 40 000грн. також підтверджується довідкою МКП „Автоматика” № 3 від 12.08.2010р. (а.с. 64), яка підписана директором та головним бухгалтером Малого колективного підприємства „Автоматика” та банківськими довідками (а.с. 66-67).

Предметом позову є вимога про стягнення 41263грн. заборгованості, з яких: 40 000грн. основного боргу, 594,39грн. інфляційних втрат та 669,12грн. 3% річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач виконав передбачені договором підрядні роботи, відповідач за виконані позивачем згідно договору роботи, у строк погоджений сторонами у п. 2.4. договору, розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 40000грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 40 000грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 01.02.2010р. по 30.06.2010р., нараховано 594,39грн. інфляційних втрат та 669,12грн. 3 % річних за період з 16.01.2010р. по 02.08.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 5-6), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.02.2010р. по 30.06.2010р. та 3 % річних, нарахованих за період з 16.01.2010р. по 02.08.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 600грн. інфляційних втрат та 654,25грн. 3 % річних відповідно. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 594,39грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі, а вимога про стягнення 669,12грн. 3 % річних підлягає задоволенню частково в розмірі 654,25грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 40 000грн. основного боргу, 594,39грн. інфляційних втрат та 654,25грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвестбуд” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 22; код ЄДРПОУ 33212210) на користь Малого колективного підприємства „Автоматика” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1; код ЄДРПОУ 13730193) 40 000 (сорок тисяч гривень) 00 коп. основного боргу, 594 (п’ятсот дев’яносто чотири гривні) 39 коп. інфляційних втрат, 654 (шістсот п’ятдесят чотири гривні) 25 коп. 3 % річних, 412 (чотириста дванадцять гривень) 49 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять гривень) 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 08.10.2010р.