Рішення № 12181845, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 3/140-10

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “КиївКлімат”, м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю “Натур+”, м. Ірпінь, Київська область

про           стягнення 830004,40 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “КиївКлімат” (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Натур+” (далі відповідач) про стягнення 83004,40 грн., з яких 60000,00 грн. борг, 18390,00 грн. інфляційні втрати, 4614,40 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати послуг отриманих відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.08.08р. за №КК-0000880 в частині оплати вартості отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.10р. було порушено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 27.07.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.07.10р. представником відповідача було подано пояснення по суті спору, відповідно до якого відповідач зазначає, що не відмовляється від виконання своїх зобов’язань, зазначає що станом на 27.07.10р. заборгованість перед позивачем складає 40000,00 грн. При цьому, заперечує щодо нарахування пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.10р. було продовжено строк вирішення даної справи та відкладено її розгляд на 22.09.10р.

04.08.10р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ “Натур+” надійшло клопотання при приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

21.09.10р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ “Натур+” надійшло клопотання при приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.09.10р. було оголошено перерву до 05.10.10р.

01.10.10р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ “Натур+” надійшов лист-пояснення та клопотання при приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру від 11.07.08р. №КК-0001194 на суму 180000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за послуги по встановленню кондиціонерного обладнання.

11.08.08р. між сторонами у справі було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за №КК-0000880 на суму 180000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи). При цьому, в акті зазначено, що сторони взаємних претензій не мають.

З залучених до позовних матеріалів копій банківських виписок вбачається, що відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 120000,00 грн., а саме: 23.01.09р. –10000,00 грн., 21.04.09р. –40000,00 грн., 30.04.09р. 10000,00 грн., 18.06.09р. –20000,00 грн., 21.09.09р. –10000,00 грн., 11.11.09р. –10000,00 грн., 23.11.09р. –10000,00 грн., 27.11.09р. 10000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач свої зобов’язання перед позивачем виконав частково, розрахувався за отримані послуги не в повному обсязі, станом на 14.06.10р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 60000,00 грн.

ТОВ “КиївКлімат” направило на адресу ТОВ “Натур+” претензію від 25.11.08р. вих. №25/11-2, в якій позивач вимагає відповідача сплатити борг в сумі 180000,00 грн. до 01.12.08р.

ТОВ “КиївКлімат” направило на адресу ТОВ “Натур+” претензію від 07.06.10р. вих. №07/06-1, в якій позивач вимагає відповідача сплатити борг в сумі 60000,00 грн. до 11.06.10р.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач виконав на користь відповідача певну роботу, а останній зобов’язався за неї розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за виконану роботу, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.10.10р. представником відповідача було надано суду платіжне доручення від 20.09.10р. №979 на суму 40000,00 грн., як доказ погашення заборгованості. При цьому, присутній у судовому засіданні представник позивача усно заявив, що основна заборгованість в розмірі 60000,00 грн. відповідачем погашена.

Оскільки розмір основної заборгованості на час прийняття рішення відповідачем погашено то провадження у справі в частині стягнення 60000,00 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Приписами частини другої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 4614,40 грн. та 18390,00 грн. –інфляційних втрат. Розмір 3% річних та інфляційних втрат судом визнається обґрунтованим, і відповідно згадана вимога підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “КиївКлімат” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Натур+” 18390,00 грн. інфляційних втрат та 4614,40 грн. 3% річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв’язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача викладені у письмових поясненнях по суті спору судом оцінюються критично, як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи, оскільки позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.08.08р. за №КК-0000880, а не на договір від 14.03.08р. №14.03.-08 (який укладений між сторонами). При цьому, господарський суд звертає увагу на той факт, що відповідач за час розгляду даної справи не заперечував факт існування заборгованості перед позивачем та сплатив її в добровільному порядку.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Натур+” (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Центральна, буд. 113-Б, код ЄДРПОУ 31958392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КиївКлімат” (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 4, код ЄДРПОУ 31629990) –18390 (вісімнадцять тисяч триста дев’яносто гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 4614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять гривень) 40 коп. 3% річних, 830 (вісімсот тридцять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припини провадження у даній справі в частині стягнення 60000,00 грн. заборгованості.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                                                 А.В. Лопатін

Дата підписання: 11.10.10р.