Рішення № 12181819, 04.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 8/107-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», ідентифікаційний код: 13712452, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.К.Шлях, 41-а,

до відповідача: Бориспільська спілка підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу, ідентифікаційний код: 20624820, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Гагаріна, 1,

про стягнення заборгованості у розмірі 1994,94 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Ільїн Г.В., який діє на підставі довіреності №623 від 21.09.2010 року;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», ідентифікаційний код: 13712452, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. К.Шлях, 41-а, до Бориспільської спілки підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу, ідентифікаційний код: 20624820, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Гагаріна, 1, про стягнення заборгованості у розмірі 1994,94 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 11134 від 15.10.2003 року про надання послуг з теплопостачання (далі –договір), згідно з яким позивач надає послуги теплопостачання в приміщення відповідача, а саме приміщення офісу на першому поверсі девитиповерхового гуртожитку, що розташоване в м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 1, площею 19 м.кв.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4.1., 3.6. договору, розрахунки за постачання теплової енергії здійснюються на підставі показників приладів обліку теплової енергії, за тарифами, розрахованими таплопостачальною організацією. Послуги з теплопостачання, надані позивачем у відповідному місяці, оформлюються актом про використану теплову енергію. Відповідач зобов’язується направити Позивачу акт про використану теплову енергію для перевірки до 25 числа кожного місяця. Розрахунки по даному договору проводяться на підставі платіжних вимог, що виписуються Позивачем Відповідачу для оплати протягом 3-х днів з моменту виписки.

Однак Відповідачем було порушено вищезгадані пункти договору та платіжні вимоги Позивача за період з грудня 2009 року до вересня 2010 року щодо розрахунків за використану теплову енергію не в повному обсязі погашені, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість з оплати послуг теплопостчання в сумі 1942,16 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2010 року, справу призначено до розгляду 24.09.2010 року.

24.09.2010 року у судовому засіданні представник Позивача надав документи, що підтверджують право особи на підписання позовної заяви, витребувані вищезгаданою ухвалою суду. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподання ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 04.09.2010 року.

01.09.2010 року до господарського суду Київської області надійшла заява представника Позивача, в якій останній просив здійснювати подальший розгляд справи за його відсутності та позов задовільнити в повному обсязі.

Відповідач 04.09.2010 року в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши, об’єктивно оцінивши подані докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, всебічно з’ясувавши всі обставини справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.10.2003 року між комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»(«Теплогенеруюча організація») та Бориспільською спілкою підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу («Споживач») був укладений договір № 11134 про надання послуг з теплопостачання (далі –договір), згідно з яким «Теплогенеруюча організація»(далі –позивач) взяла на себе зобов’язання постачати «Споживачу»теплову енергію (опалення та/або підігрів води), а «Споживач»(далі –відповідач) зобов’язався проводити розрахунки за послуги з теплопостачання за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Додатком № 1 до договору є довідка про будівлі та споруди відповідача. Таким чином, за договором № 11134 Позивач зобов’язався постачати теплову енергію в приміщення офісу на першому поверсі девитиповерхового гуртожитку, що розташоване в м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 1, площею 19 м.кв., що свідчить про те, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір з теплопостачання, що стало підставою виникнення господарських зобов’язань.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов’язком споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 19 зазначеного Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

П. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»закріплено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил) у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які в установленому законом порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов’язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов’язань відповідно до чинного законодавства України.

Крім цього, згідно з п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, споживач теплової енергії зобов’язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4.1., 3.6. договору, розрахунки за постачання теплової енергії здійснюються на підставі показників приладів обліку теплової енергії, за тарифами розрахованими таплопостачальною організацією. Послуги з теплопостачання, надані позивачем у відповідному місяці, оформлюються актом про використану теплову енергію. Відповідач зобов’язується направити Позивачу акт про використану теплову енергію для перевірки до 25 числа кожного місяця. Розрахунки по даному договору проводяться на підставі платіжних вимог, що виписуються Позивачем Відповідачу для оплати протягом 3-х днів з моменту виписки.

Однак Відповідачем було порушено вищезгадані пункти договору та платіжні вимоги Позивача за період з грудня 2009 року до вересня 2010 року щодо розрахунків за використану теплову енергію не в повному обсязі погашені, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість з оплати послуг теплопостачання в сумі 1942,16 грн.

Стаття 625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.2, 3 Роз’яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

Враховуючи поданий разом із позовної заявою розрахунок суми позову, станом на 01.09.2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1994,94 грн., з яких: 1942,16 грн. –основного боргу, 52,78 грн. –інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні, надані позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений.

Тому суд вважає позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, ст. ст. 19, 24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та Правилами користування тепловою енергією, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»до Бориспільської спілки підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Бориспільської спілки підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу, ідентифікаційний код: 20624820, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Гагаріна, 1, на користь комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», ідентифікаційний код: 13712452, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.К.Шлях, 41-а, суму основного боргу в розмірі 1942,16 грн. (одна тисяча дев»ятсот сорок дві гривні 16 коп.), інфляційні нарахування в сумі 52,78 грн. (п»ятдесят дві гривні 78 коп.), державне мито в сумі 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                           П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 04.10.2010 року