Рішення № 12181798, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 16/071-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі:

1.          Міністерства Оборони України, м. Київ

2.          Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, смт. Макарів

до Державного підприємства «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 58 837,72 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з’явився;

від позивача 2: Нагорний О.В. –довіреність б/н від 26.07.2010р. –юрисконсульт;

Слободянюк Г.Г. - довіреність б/н від 23.09.2010р. –начальник паливної групи;

від відповідача: не з’явився;

від прокуратури: не з’явився.

Обставини справи:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства Оборони України 2. Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою № 2398 від 28.05.2010р. (Вх. №суду 3117 від 09.07.2010р.) до Державного підприємства «Білоцерківський військовий торг» (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 58 837,72 грн.

Відповідно до ухвали від 12.07.2010р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/071-10 та призначено її розгляд на 27.07.2010р. об 11 год. 00 хв. за участю повноважних представників сторін.

Представники прокуратури та позивача 2 в судовому засіданні 27.07.2010р. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 904 від 27.07.2010р., в якому позов не визнає з підстав, зазначених у відзиві, а саме, що розрахунок за надання послуг з теплової енергії, за період опалювального сезону 2009р., підприємством відповідача проводився відповідно до Наказу Міністерства оборони СРСР № 35 від 28.01.1988 року «Про введення в дію норм розквартирування військових частин, установ і військово-навчальних закладів Радянської армії і військово-Морського флоту». Отже, на думку відповідача, відповідно до розрахунку за теплопостачання по в/ч А2192 м. Радомишль та в/ч А3258 м. Макарів за період опалювального сезону 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем 2 відсутня. Щодо відповідності використовуваних відповідачем площ, відповідач зазначає, що 25.11.2008р. рішенням Міністра оборони України №13457/з квартирно-експлуаційним організаціям при передачі у користування суб’єктам господарювання солдатських їдалень дозволено укладати договори позичок на площі їдалень, які фактично використовуються для забезпечення харчування особового складу. З метою уникнення суперечливих питань при передачі солдатських їдалень на умовах договору позички та розрахунків на теплову енергію 28.11.2008р. начальником північно-територіального квартирно-експлуатаційного управління було винесено розпорядження №308, яким було запропоновано перерахунок площ нерухомого майна на одну особу здійснювати відповідно до Наказу Міністерства оборони СРСР від 28.01.1988р. №35.

Враховуючи неявку представника позивача 1 в судове засідання 27.07.2010р. та необхідністю витребування нових доказів, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 3 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 31.08.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Позивач 2 в судовому засіданні 31.08.2010р. надав пояснення на відзив відповідача, в яких зазначає, що за період з 2009р. по 2010р. між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району та Державним підприємством «Білоцерківський військовий торг»діяв договір відповідно до якого Макарівська КЕЧ району розроблялась на кожен рік окремо планова калькуляція на собівартість опалення по котельні Макарівської КЕЧ району та планова калькуляція собівартості опалення по в/ч А3258, що підтверджується копіями планових калькуляцій за вказаний період.

Враховуючи неявку представника позивача 1 та відповідача в судове засідання 31.08.2010р. та необхідністю витребування доказів, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 3 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 16.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Представники позивача 1, позивача 2 та відповідача в судове засідання 16.09.2010р. не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, прокурор та позивач 2 вимоги п. 2 ухвали від 31.08.2010р. у справі не виконали, витребуваних доказів до суду не надали.

Враховуючи неявку представників позивача 1, позивача 2 та відповідача в судове засідання 16.09.2010р. та необхідністю витребування доказів, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 3 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 24.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Враховуючи неявку представників позивача 1, в судове засідання 24.09.2010р. та необхідністю витребування нових доказів, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 3 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 05.10.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 05.10.2010р. надав клопотання №4631 від 04.10.2010р., в якому військова прокуратура Київського гарнізону позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника прокуратури.

Представник позивача 2, який був присутній в судових засіданнях, просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача 1 жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання 05.10.2010р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача 2 та відповідача, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

Між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району (Виконавець-далі позивач) та Державним підприємством «Білоцерківський військовий торг»(Замовник-далі відповідач) укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 13/190 від 02.01.2009р. (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов’язаний надання теплової енергії, а споживач - забезпечити приймання та оплату послуг у кількості і за цінами згідно рахунків, представлених виконавцем. Опалювальна площа, яка використовується відповідачем у військових частинах зазначена у Додатку №1, що є невід’ємною частиною даного Договору (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 3. 1. Договору отримання послуг з постачання теплової єнергії здійснюється згідно з вимогами наказу МО № 35 від 28.01.988 року, № 80 від 25.03.85 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., наказу Міненерго України №307/262 від 28.10.99р. та інших нормативних актів і документів, які регламентують надання послуг.

Відповідно до п. 4.1. Договору платником за даними договорами є Державне підприємство «Білоцерківський військовий торг».

Відповідно до п. 4.2. Договору кількість теплової енергії розраховується виконавцем згідно наказу МО № 80 від 25.03.1985р. Відповідач сплачує спожиту енергію з урахуванням втрат в теплових мережах.

Відповідно до п. 4.4. Договору оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця згідно представленого рахунку на протязі 10 діб з дня його отримання.

Позивач 2 з січня 2009р. по січень 2010р. свої зобов‘язання за Договором № 13/190 виконав, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується рахунками-фактури: №1100від 02.02.2009р., №141 від 09.02.2009р., №199 від 26.02.2009р., №301 від 25.03.2009р., №367 від 27.04.2009р., №579 від 11.08.2009р., №580 від 11.08.2009р., №581 від 11.08.2009р., №582 від 11.08.2009р., №583 від 11.08.2009р., №584 від 11.08.2009р., №937 від 27.11.2009р., №1041 від 31.12.2009р., №1056 від 31.12.2009р., №1057від 31.12.2009р. всього на суму 68979,40 грн., які були виставлені відповідачу, а також плановою калькуляцією собівартості опалення по котельній Макарівської КЕЧ району на 2009р., плановою калькуляцією собівартості опалення по військовій частині А3258 на 2009р., розносною книжкою (РЕЕСТР) для здачі цілком таємних і секретних пакетів (документів).

Відповідно до розрахунку позивача 2, який доданий до позовної заяви, відповідач частково оплатив заборгованість за надані послуги у розмірі 10 141,68 грн.

Станом на час вирішення справи в суді у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість в розмірі 58837,72 грн. Зазначена заборгованість також підтверджується наданим позивачем 2 розрахунком заборгованості послуг на опалення за період з січня 2009р. по січень 2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 2 направляв на адресу відповідача претензію № 170 від 16.02.2010р., з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше на встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Отже, відповідач свої договірні зобов’язання щодо своєчасної оплати наданих йому послуг в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим, станом на час прийняття рішення за останнім утворилась заборгованість за період з січня 2009р. по січень 2010р. в розмірі 58837,72 грн.

Викладені у відзиві заперечення відповідача спростовуються наступним. Відносини між позивачем 2 та відповідачем тривали протягом 2009 року, і відповідно до укладеного між сторонами договору №13/190 позивачем 2 розроблялася на 2009 рік планова калькуляція на собівартість опалення (копії в матеріалах справи). На підставі зазначених калькуляцій здійснювалось нарахування за отримане відповідачем опалення. Зазначені суми відображалися у рахунках-фактурах, які відповідач отримував, частково сплачував, та жодним чином протягом 2009 року не заперечував проти цих сум та не оскаржував їх.

Ціни, які зазначені у калькуляціях на відповідний період розроблялися відповідно до діючого законодавства України, а на момент підписання Договору до нього додавався розрахунок –обґрунтування надання послуг на теплопостачання, який підписаний також зі сторони відповідача. У цьому розрахунку – обґрунтуванні зазначена загальна площа, загальний опалювальний об’єм та ліміт споживання теплової енергії у Гкал. Також у Договорі зазначено, що кількість теплової енергії розраховується позивачем згідно наказу МО № 80 від 25.03.85р. (п. 4.2. Договору), яким затверджені норми витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ, військово-учбових закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони та методика нормування витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ, військово-учбових закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони. Відповідно до зазначених нормативних документів розрахунок при постачанні теплової енергії здійснюється від об’єму опалення в Гкал.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю у розмірі 58837,72 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Державного підприємства «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код ЄДРПОУ 08358735, р/р 26006001051773 в Білоцерківській філії ВАТ АКБ «Автокразбанк», МФО 321916) на користь Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району (08001, Київська область, смт. Макарів-1, вул. Поштова, 23 код 24964524, р/р 31257273210586 ГУДК у Київської області, МФО 821018) 58837 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 72 коп. заборгованості.

3.           Стягнути з Державного підприємства «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код ЄДРПОУ 08358735, р/р 26006001051773 в Білоцерківській філії ВАТ АКБ «Автокразбанк», МФО 321916) в доход державного бюджету України 588 (п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 38 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко