Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2010 р. Справа № 6/118-08/7-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Арциз, Одеської області,
доПриватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія», с. Капустинці, Володарського району, Київської області,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивачаПриватного підприємства «Париж», м. Арциз, Одеської області,
простягнення 107 911,44грн.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не зявились,
від відповідача: Бринюк В.Г. представник за довіреністю б/н від 06.11.2009року;
від третьої особи: не зявились.
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 22.12.2007року (вх. №1386 від 15.02.2008року) до Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»(далі відповідач) про стягнення 107 911,44грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання, відповідно до умов договору на збирання врожаю 2006року №10 від 25.07.2006року, а саме щодо оплати послуг по збиранню врожаю, а тому просив суд на підставі ст. 525, 625 ЦК України стягнути з відповідача 90720,00грн. основного боргу, 14243,04грн. інфляційних втрат та 2948,40грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2008року у справі №6/118-08 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»про стягнення 107 911,44грн. задоволено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2009року апеляційну скаргу Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008року у справі №6/118-08 залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008року без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2009року і рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008року у справі №6/118-08 скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Скеровуючи справу на новий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що для встановлення дійсних обставин справи та винесення обєктивного і законного рішення необхідним є залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства «Париж», а також дослідження питання виконання сторонами угоди від 21.12.2006року про поступку права вимоги та висновку судово-технічної експертизи №5184 від 18.07.2008року.
Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області справу №6/118-08 передано на новий розгляд судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2009року справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй №6/118-08/7-09 та призначено розгляд справи на 11.08.2009року.
У судове засідання 11.08.2009року представники сторін зявились. Представник позивача у справі подав заяву про збільшення позовних вимог б/н від 10.08.2009року, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 90720,00грн. основного боргу, 44180,64грн. інфляційних втрат та 21887,13грн. 3 % річних. Подана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2009року розгляд справи відкладався на 03.09.2009року та викликався для дачі пояснень директор Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» Андрусенко М.В.
У звязку з необхідністю залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного підприємства «Париж», розгляд справи було відкладено на 08.10.2009року та зобовязано позивача та третю особу надати письмові пояснення з урахуванням постави Вищого господарського суду України від 18.06.2009року.
На підставі клопотання сторін від 03.09.2009року з метою забезпечення всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, строк вирішення спору було продовжено.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2009року, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався на 12.11.2009року.
19.10.2009року через загальний відділ господарського суду від Приватного підприємства «Париж»надійшов лист, в якому третя особа повідомляла суд про те, що вона не укладала договору з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про уступку права вимоги. Поданий лист разом з додатками залучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2009року розгляд справи відкладався на 10.12.2009року, зобовязано позивача та відповідача надати суду оригінал для огляду та належним чином завірені копії рахунку-фактури №27 від 01.09.2006 року та договору на збирання врожаю №27 від 01.09.2006року; зобовязано відповідача надати суду оригінали акту здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.2006року, докази анулювання акту виконаних робіт від 02.10.2006року; зобовязано третю особу надати суду письмові пояснення щодо підписання угоди про поступку прав, отримання на підставі зазначеної угоди оплати від відповідача та особи директора ПП «Париж» станом на день підписання цієї угоди.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2009року було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу у справі №6/118-08/7-09.
На розгляд експертизи винесені наступні питання: Чи виконано підпис на Акті здачі приймання виконаних робіт від 02.10.2006 р. від імені Андрусенка Миколи Вікторовича (директора Елітно - насіннєвої агрофірми «Мрія») самим Андрусенком М.В.? Чи нанесений відтиск печатки на Акті здачі приймання виконаних робіт від 02.10.2006 р. печаткою Приватного підприємства Елітно - насіннєва агрофірма «Мрія»?
Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2010року у звязку з надходженням до суду матеріалів справи разом з висновками судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.09.2010року.
У судове засідання 09.09.2010року представники позивача та відповідача зявились. Позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача 90720,00грн. основного боргу, 51256,80грн. інфляційних втрат та 33129,57грн. 3% річних. Подана заява прийнята судом до розгляду.
У звязку з неявкою в судове засідання 09.09.2010року представників третьої особи, розгляд справи було відкладено на 23.09.2010року.
У судовому засіданні 23.09.2010року представник відповідача у справі заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судове засідання 23.09.2010року позивач та третя особа, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не зявились, про причини неявки суд не повідомили, третя особа вимог ухвал суду не виконала.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 23.09.2010року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника відповідача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
25.07.2006року між Приватним підприємством Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»(замовник за договором, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець за договором, позивач у справі) було укладено договір на збирання врожаю №10 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець своїми комбайнами, на договірних засадах, проводить збирання сільськогосподарських культур на площах замовника, який за виконання роботи розраховуються згідно акта виконаних робіт.
Згідно ч. 3 п. 2.1. договору замовник зобовязаний визначити відповідальних осіб, для підписання акту виконаних робіт після завершення робіт по кожній зібраній площі.
Пунктом 2.2. договору визначено, що виконавець зобовязаний виконати на пальному замовника, у відповідності з агротехнічними вимогами, по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на площах замовника в узгоджених сторонами обсягах.
У відповідності до п. 5.4. договору строки проведення збиральних робіт узгоджуються обома сторонами, не пізніше до початку збирання врожаю замовника.
Всі відносини між сторонами, що не передбачені цим договором, регулюються нормативними актами та законами України (п.5.3. договору).
Як визначено п. 5.5. договору, він діє з моменту підписання його сторонами, і до моменту повного виконання ними своїх зобовязань.
Відповідачем на виконання зобовязань за договором були виконані роботи та надані послуги по збиранню врожаю : ячменю на площі замовника 255,8 га; пшениці 182,2 га; ріпаку 51 га; гречки 215,9 га; гороху- 32 га; овесу 8,2 га, а всього зібрано врожаю з 745,1 га на загальну суму 134118,00грн. з розрахунку 180грн/га (180грн. * 745,1 га). Даний факт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.2006року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками як позивача, так і відповідача.
Однак відповідач у справі заперечив той факт, що акт здачі-приймання виконаних робіт підписаний зі сторони Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»директором підприємства Андрусенком Миколою Вікторовичем, а також відповідач стверджував, що відтиск печатки на акті нанесений не печаткою ППЕНА «Мрія»і тому був анульований відповідачем, а відтак даний акт не може підтверджувати прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт. У звязку з наведеним Приватне підприємство Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»подало клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи.
Ухвалою господарського суду від 10.12.2009року було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу.
На розгляд експертизи винесені наступні питання: Чи виконано підпис на Акті здачі приймання виконаних робіт від 02.10.2006року від імені Андрусенка Миколи Вікторовича (директора Елітно - насіннєвої агрофірми «Мрія») самим Андрусенком М.В.? Чи нанесений відтиск печатки на Акті здачі приймання виконаних робіт від 02.10.2006року печаткою Приватного підприємства Елітно - насіннєва агрофірма «Мрія»?
Відповідно до п. 2 висновку №3155/10-11 комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 28.07.2010року, проведеної Київським науково-дослідним інститут судових експертиз, підпис від імені Андрусенка Миколи Вікторовича в графі «Роботу прийняв «Замовник»в акті здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.2006року виконаний не Андрусенком Миколою Вікторовичем, а іншою особою.
Пунктом 1 висновку судово-технічної експертизи визначено, що відтиск печатки від імені Елітно - насіннєвої агрофірми «Мрія»в графі «Роботу прийняв «Замовник»в акті здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.2006року нанесений печаткою Елітно - насіннєвої агрофірми «Мрія», вільні зразки відтисків якої надані до інституту для порівняльного аналізу.
При цьому господарський суд зазначає, що згідно ч. 3 п. 2.1. договору замовник (відповідач у справі) зобовязаний визначити відповідальних осіб, для підписання акту виконаних робіт після завершення робіт по кожній зібраній площі. Отже, саме на замовника покладено обовязок забезпечити належного представника для розгляду та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. При цьому, враховуючи наявність печатки Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» на підписі його представника, позивач не мав підстав для перевірки повноважень особи, що підписала акт. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 20.01.2005року у справі №35/163 та від 29.04.2010року у справі №11/105.
Враховуючи висновки проведеної комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, господарський суд дійшов до висновку, що, оскільки підпис на акті здачі-приймання виконаних робіт виконаний не Андрусенком М.В., а іншою особою, однак беручи до уваги, що відтиск печатки, якою завірений підпис даної особи, нанесений печаткою Елітно - насіннєвої агрофірми «Мрія», доказів викрадення (чи вибуття) якої відповідачем суду надано не було, акт здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.2006року можна вважати належним доказом у справі, що підтверджує факт надання позивачем та прийняття відповідачем проведених робіт.
Окрім того, господарський суд зазначає, що факт прийому-передачі наданих послуг, який підтверджується актом, сам по собі не тягне за собою обовязку у відповідача його оплатити. Відповідне зобовязання у відповідача може виникнути в силу певного юридичного факту, який є підставою для виникнення такого зобовязання (зокрема, укладення договору тощо). При цьому, правочином, з якого виникли спірні правовідносини є договір на збирання врожаю №10 від 25.07.2006року, чинність якого, в ході розгляду даної справи, не оспорювалась, а його недійсність законом не встановлена, тобто вважати його недійсним (нікчемним) підстав не має. Відтак навіть при підписанні акту здачі-прийняття виконаних робіт неуповноваженою особою, відповідач не звільняється від обовязку, взятого за себе згідно укладеного між сторонами договору, оплатити виконані позивачем належним чином роботи. Такий же правовий висновок, викладений у постановах Вищого господарського суду України від 12.05.2009року у справі №2-11/10159-2008 та від 15.07.2009року у справі №34/319-08.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивач надав відповідачеві послуги по збиранню врожаю в повному обсязі та належним чином, які, відповідно до умов договору, Приватне підприємство Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»повинно було оплатити згідно акта виконаних робіт.
Однак, в порушення умов договору, відповідач вартість наданих послуг по збиранню врожаю оплатив лише частково. Доказами виконання позивачем робіт є факт оплати їх відповідачем, зокрема: 17.11.2006року у сумі 14198,00грн., 07.11.2006року у сумі 15000,00грн., 08.11.2006року у сумі 4200,00грн., 02.11.2006року у сумі 10000,00грн., а всього 43398,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.
У той же час доказів укладення з СПД Пєновим договору №27 від 01.09.06р. та договору б/н від 01.09.06р. відповідачем не надано.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати вартості виконаних робіт становить 90720,00грн. (134118,00грн., загальна вартість наданих послуг, - 43398,00грн., сплачені відповідачем грошові кошти).
У звязку з неоплатою Приватним підприємством Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»в повному обсязі вартості виконаних робіт, позивач направив на адресу відповідача претензію №1 від 16.04.2007року з вимогою оплатити суму боргу у розмірі 90720,00грн. Оскільки відповіді на вказану претензію відповідач не надав, суму боргу не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду.
Під час розгляду справи у господарському суді, відповідач у поясненнях б/н від 03.09.2009року також стверджував, що на підставі угоди про поступку права на вимогу б/н від 21.12.2006року Приватне підприємство Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»вартість виконаних Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 робіт повністю оплатив на користь Приватного підприємства «Париж».
Господарським судом досліджено, що згідно умов угоди про поступку права на вимогу б/н від 21.12.2006року сторона - 1 (ОСОБА_1) передає, а сторона 2 (ПП «Париж») приймає на себе право вимоги та отримання розрахунків першого і стає кредитором за договором № 10 від 25.07.2006 року на збирання врожаю (надалі Договір), який заключений стороною 1 (ОСОБА_1) та Елітно - насіннєвою агрофірмою «Мрія», в якій сторона 1 (ОСОБА_1) виступає Виконавцем, а Елітно - насіннєва агрофірма «Мрія»виступає Замовником.
За даною угодою сторона 2 (ПП «Париж») одержує право отримувати розрахунок по Договору № 10 від 25.07.2006 року згідно Акту виконаних робіт (п. 2 угоди).
У відповідності до вищевказаної угоди про поступку права на вимогу сторона - 2 сплачує готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок сторони 1 грошові кошти отримані від замовника у сумі визначеній в Акті виконаних робіт. У разі іншої форми оплати послуг замовником, сторона 2 зобовязується передати весь товар (все майно), яке було надано замовником в порядку розрахунків, у власність Сторони 1 (п.4 угоди).
Оскільки позивач заперечував факт укладання з Приватним підприємством «Париж»угоди про поступку права на вимогу б/н від 21.12.2006року ухвалою господарського суду від 22.04.2008року була призначена комплексна почеркознавча та технічна експертизи.
Відповідно до висновку № 5113 судовопочеркознавчої експертизи від 25.07.2008року, проведеної Київським науково дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Сторона ПП фіз. ос. ОСОБА_1»в угоді про поступку права на вимогу від 21.12.2006року Одеської області, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
Відповідно до висновку № 5184 судовотехнічної експертизи від 18.07.2008року, проведеної Київським науково дослідним інститутом судових експертиз, в угоді про поступку права на вимогу від 21.12.2006 року відтиск печатки від імені ПП фізичної особи ОСОБА_1 нанесений рельєфним кліше печатки з використанням набору знаків стандартного шрифту. Тобто висновок № 5184 судовотехнічної експертизи від 18.07.2008року дає відповідь лише на питання, яким засобом виготовлено відбиток печатки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на угоді про поступку права на вимоги.
Окрім того, господарський суд зазначає, що згідно з ст. 32 ГПК України фактичні дані, що є доказами у справі можуть встановлюватися поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до п. 22 Інформаційного листа «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»від 18.03.2008 р. №01-8/164 суд вправі встановлювати обставини у справі також на підставі письмових пояснень фізичних осіб, яким відомі відповідні дані (обставини).
З наявного в матеріалах справи відзиву ПП «Париж»№21 від 05.10.2009року вбачається, що угоди про поступку права на вимогу б/н від 21.12.2006року з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ПП «Париж»не укладало. Також зазначено, що між ПП «Париж»та Приватним підприємством Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»існували договірні відносини ще в березні 2006року і Приватним підприємством Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»були проведені поставки ячменю саме на виконання зобовязань, які виникли ще в березні 2006року, тобто раніше, ніж було укладено договір про поступку права вимоги.
Вказані обставини підтверджуються довіреністю сер.ЯИА №645847, видатковими накладними №31 від10.03.2006р., №36 від 15.03.2006р., №41 від 17.03.200р. та товарно-транспортними накладними №862 від 10.03.2006р., №846 від 15.03.2006р., №842 від 17.03.2006р.
Відповідач у поясненнях від 03.09.2009року стверджував, що за виконані роботи по збиранню врожаю він розрахувався повністю з ПП «Париж». Проте, ні відповідачем, ні третьою особою на вимогу суду, відповідно до ухвали від 17.11.2009року, не було надано суду доказів (жодних платіжних доручень, квитанцій, чи банківських виписок) проведення такої оплати, що підтверджували б виконання сторонами умов договору про уступку права вимоги.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, суд вважає твердження відповідача про фактичне виконання ним своїх зобовязань безпідставними, а відтак позовну вимогу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»90720,00грн. заборгованості правомірною.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
З урахуванням зазначеного, господарський суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по збиранню врожаю у розмірі 90720,00грн. доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
У звязку з простроченням відповідачем зобовязань щодо проведення розрахунку за отримані послуги позивачем заявлено вимогу про стягнення 51256,80грн. інфляційних втрат та 33129,57грн. 3% річних за період прострочки з 10.10.2006 року по 09.09.2010року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.
Однак господарський суд зазначає, що оскільки ні договором, ні актом здачі-приймання виконаних робіт конкретного строку оплати наданих послуг сторонами визначено не було, то для визначення строку оплати слід застосовувати ст. 530 ЦК України. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 16.04.2007року про сплату 90720,00грн. заборгованості. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобовязаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня предявлення претензії, тобто до 23.04.2007року, однак вказана заборгованість відповідачем у зазначений строк, сплачена не була, а відтак початком строку нарахування інфляційних втрат та 3% річних є 24.04.2007року.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 24.04.2007року, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є невірним.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 58968,00грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
24.04.2007 - 09.09.2010907201.65058968.00149688.00
Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 51256,80грн. інфляційних втрат та заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подавав, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягненні сумі.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за період з 24.04.2007року по 09.09.2010року, господарський суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9208,70грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні 23920,87грн. (33129,57грн. - 9208,70грн.) 3% річних суд відмовляє.
Розрахунок 3% річних
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
9072024.04.2007 - 09.09.201012353 %9208.70
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 151185,50грн., з яких 90720,00грн. сума основного боргу, 51256,80грн. інфляційні втрати та 9208,70грн. 3% річних. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 23920,87грн. 3% річних суд відмовляє.
Відповідно до абз. 2. п. 4.2. Розяснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Згідно абз. 4 п. 9 вищезазначеного Розяснення Вищого господарського суду України Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а витрати за проведення експертизи №3155/10-11 повністю сплачені відповідачем у сумі 2255 грн. 40 коп., витрати за проведення експертизи частково, у сумі 308 грн. 09 коп., покладаються на позивача.
Таким чином, судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»(09340, Київська область, Володарський район, с. Капустинці, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 03753310) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 90 720 (девяносто тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 51 256 (пятдесят одну тисячу двісті пятдесят шість)грн. 80 коп. інфляційних втрат, 9 208 (девять тисяч двісті вісім) грн. 70 коп. 3% річних та судові витрати: 1 511 (одну тисячу пятсот одинадцять) грн. 87 коп. державного мита та 101 (сто одну) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.,
3. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія»(09340, Київська область, Володарський район, с. Капустинці, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 03753310)
З08 (триста сім) грн. 09 коп. витрат за проведення судової експертизи.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.
Рішення підписане 08.09.2010року
Судове рішення № 12181780, Господарський суд Київської області було прийнято 23.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/118-08/7-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: