Рішення № 12181685, 22.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 3/139-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївКлімат", м. Київ

до          Закритого акціонерного товариства "Фоззі", м. Вишневе, Київська область

про          стягнення 3816,00 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "КиївКлімат" (далі позивач) заявлено позов до Закритого акціонерного товариства "Фоззі" (далі відповідач) про стягнення 3816,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг по встановленню кондиціонеру.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.07.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.07.10р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.10р. продовжено строк вирішення даної справи та відкладено її розгляд на 22.09.10р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.10.09р. у справі №6/177-09/9, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.10р. встановлено, що 27.07.2006 р. згідно попередньої домовленості та на підставі рахунку-фактури № КК-0000861 від 14.07.06р. ТОВ "КиївКлімат" надало, а ЗАТ "Фоззі" прийняло послуги по установці кондиціонеру на суму 6291,00 грн., що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт №КК-0000165.

          Приписами частини другої статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Позивач у даній справі зазначає, що відповідачем була сплачена частина коштів за надані послуги в сумі 2475,00 грн., що підтверджується залученою до позовних матеріалів копією банківської виписки від 27.07.06р.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          18.01.10р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу за №18/01/10-1, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією фіскального чека від 18.01.10р. №9016, відповідно до якого просив останнього протягом 7 днів погасити існуючу заборгованість в розмірі 3816,00 грн. Вказана вимога 21.01.10р. отримана відповідачем (що підтверджується залученою до матеріалів справи копією повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №13317481). Вказана вимога відповідачем не задоволена та залишена без належного реагування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній зобов’язався за них розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги в повному обсязі, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином судом встановлено, що розмір боргу відповідача перед позивачем, станом на час прийняття рішення, становить 3816,00 грн.

          Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. При цьому щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності слід зазначити наступне: приписами статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Позивач вимогу про виконання відповідачем зобов’язання направив на адресу останнього 18.01.10р., і відповідно позивачем не пропущено строк позовної давності.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Фоззі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 25294089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївКлімат" (02098, м. Київ, пр-т П. Тичини, 4, код ЄДРПОУ 35600811) –3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять гривень) 00 коп. заборгованості, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

Суддя                                                                                                    А.В. Лопатін

Дата підписання: 04.10.10р.